Постанова № 134128855, 17.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/542/26

н/п 3/953/336/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564628, 12.01.2026 11:30 м.Харків, вулиця Валентинівська (Блюхера), 11, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat з н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А, у лікаря нарколога, на що водій відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за №953/542/26 н/п 3/953/336/26 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.

Крім того, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564676, 12.01.2026 12:30 м.Харків, вулиця Академіка Павлова, 271А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat з д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідність, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А, відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за № 953/544/26 н/п 3/953/337/26 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.

Також, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564683, 12.01.2026 12:30 м.Харків, вулиця Академіка Павлова, 271А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat з д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування таким типом транспортного засобу. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чи порушив п.2.1.а ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП, тобто як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за № 953/545/26 н/п 3/953/338/26 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.

Також, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564643, 12.01.2026 11:30 м.Харків, вулиця Валентинівська (Блюхера), 11, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat з н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чи порушив п.2.1.а ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП, тобто як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2026, матеріал про адміністративне правопорушення зареєстровано за № 953/546/26 н/п 3/953/339/26 та розподілений головуючій судді Лисиченко С.М.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 23.01.2026 об`єднано в одне провадження справу №953/542/26 н/п 3/953/336/26 за адміністративним матеріалом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП зі справами: - № 953/544/26 н/п 3/953/337/26 за адміністративним матеріалом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП; - № 953/545/26 н/п 3/953/338/26 за адміністративним матеріалом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП; - № 953/546/26 н/п 3/953/339/26 за адміністративним матеріалом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП. Присвоїно об`єднаній справі №953/542/26 н/п 3/953/336/26.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст. 9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.

Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов`язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 9091 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства.

Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено також положенням ст. 268 КУпАП.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 № 18 (далі - Постанова № 14 від 23.12.2005), звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

З метою реалізації права на захист, а також права на справедливий судовий розгляд, у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розгляд справи відкладався.

ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 17.02.2026 повторно не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні не є обов`язковою.

Враховуючи зазначене, з метою реалізації прав ОСОБА_1 та дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, що передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9.Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452\735 (далі-Інструкція), огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться у закладах охорони здоров`я лікарем (фельдшером), за результатами якого складається висновок.

Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід перевірити:

- чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки на стан сп`яніння вимогам закону;

- чи піддавалася особа адміністративної відповідальності протягом року за вчинення дій, передбачених, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до даних, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564628, 12.01.2026 11:30 м.Харків, вулиця Валентинівська (Блюхера), 11, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat з н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А, у лікаря нарколога, на що водій відмовився.

До протоколу додається, зокрема, відео з нагрудної камери поліцейського.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відповідно до вимог ст. 251,252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння прийнята поліцейськими та зафіксована за допомогою технічних засобів, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.

Також, відповідно до даних, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564676, 12.01.2026 12:30 м.Харків, вулиця Академіка Павлова, 271А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat з д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідність, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А, відмовився на місці зупинки транспортного засобу.

До протоколу додається, зокрема, відео з нагрудної камери поліцейського.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відповідно до вимог ст. 251,252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння прийнята поліцейськими та зафіксована за допомогою технічних засобів, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.

Факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та дотримання працівниками поліції його порядку, передбаченого ст. 266 КУпАП, Інструкції, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564628, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;

- даними, які містяться у довідці про повторність за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Чаговець Д.;

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2026 за підписом заступника командира роти №6 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Сирова В.;

- даними, які містяться у постанові Немишлянського районного суду м.Харкова від 19.11.2025 по справі №645/6951/25;

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564676, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2026 за підписом поліцейського взводу №1 роти №6 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Попова Я.А.;

- відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.

Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки, відповідно до п. 2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», він був зобов`язаний виконати таку вимогу працівника поліції незалежно від його згоди чи не згоди з діями поліції.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов`язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.

ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності:

- постановою Немишлянського районного суду м.Харкова від 19.11.2025 по справі №645/6951/25, яка набрала законної сили, за ч.5 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведеною.

Також, відповідальність за ч.5 ст. 126 КупАП настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується матеріалами справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564683 від 12.01.2026;

- даними, які містяться у довідці про повторність за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Чаговець Д.;

- постановою серії ЕНА №5321898 від 26.07.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;

- постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2024 у справі №362/3395/24;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564643 від 12.01.2026.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП повністю доведеною.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126, 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись (Гл.10 КУпАП).

Враховуючи характер вчинених правопорушень, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку призначити покарання:

-за ч.2 ст.130 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу;

-за ч.5 ст.126 КУпАП в межах санкції передбаченої статті у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років шість місяців без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суд вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими даними бази ІПНП посвідчення водія не отримував, що підтверджується довідкою за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Чаговець Д.

При призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № № 702/301/20, провадження № 51-944 кмо 23, де зазначено про те, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень.

Керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

На підставі ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців (Отримувач коштів - ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300),

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, призначення платежу: *;101__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), РНОКППфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП); Судовий збір стягнутий з (ПІБ особи, з якої стягується судовий збір) користь держави за рішенням 953/542/26).

Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: С.М. Лисиченко