Рішення № 13412836, 20.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.10р.

Справа № 16/281-10(22/180-10)

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 133 392 грн. 50 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Черненко Є.І. - юрисконсульт, дов. від 20.07.2010р. №726;

від відповідача: Черевик О.М. - представник, дов. від 12.02.2010р. №40.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву на 15.12.2010р.

Позивач просить стягнути з відповідача 133 392 грн. 50 коп. - штрафу за невиконання плану перевезень.

Відповідач у відзиві (вх. №23028 від 01.12.2010р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки: - як свідчить облікова картка по плану №2032 у другій декаді позивачем було фактично подано 440 вагонів, з яких відповідачем було відвантажено 430 вагонів; в обліковій картці зазначено, що за другу декаду з вини відправника (відповідача) недовантажено 120 вагонів, коли насправді недовантажено лише 10 вагонів; - як свідчить облікова картка по плану №104/102 позивачем було фактично подано 165 вагонів, які відповідачем були завантажені у повному обсязі, а розмір штрафу нараховано як за недовантаження 55 вагонів; - таким чином, нарахування штрафів по обліковим карткам №2032 та №104/102 за серпень 2009р. є неправомірним.

Також відповідач у заяві (вх. № 23027 від 01.12.2010р.) просить зменшити розмір штрафу відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України до розміру, який би відповідав принципам справедливості та розумності.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 29.12.2006р. –02.01.2007р. між позивачем - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізницею) та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (вантажовласником) було укладено договір №ПР/ДН-2-063/НЮп (ПР/ДН-2-072/НЮп) про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого його предметом є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги;

- вантажовласник зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів; здійснювати навантаження (вивантаження), що відправляються ним або прибувають на його адресу (пункт 2.1 Договору);

- відповідно до положень статті 20 Статуту залізниць України (далі Статут) виконання перевезень враховується в обліковій картці встановленої Правилами форми; картка підписується начальником станції і вантажовідправником по закінченні кожної звітної доби; вона є засобом обліку виконання плану вантажних перевезень і основним документом, за яким на підставі статей 106-109 Статуту залізниць України нараховується штраф за невиконання плану перевезення вантажовідправником і залізницею;

- відповідно до пункту 2.8 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002р. №873 план перевезення вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн; не використані для планового навантаження вагони надаються відправникові за його згодою для понадпланового перевезення; у разі використання передбаченої планом кількості вагонів і невиконання плану в тоннах станція за заявою відправника може надавати йому вагони в кількості, необхідній для виконання плану в тоннах;

- відповідно до пункту 6.1 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002р. №873 облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці (додаток 8) за кожним планом, а також за пред'явленням, та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць; на підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану;

- як вбачається з матеріалів справи відповідно до належно оформлених та підписаних відповідачем облікових карток виконання планів перевезень у серпні 2010 року по станціям Вечірній Кут, Рокувата та Шмакове Придніпровської залізниці мало місце невиконання планів перевезень №№2001, 104/4, 17/152, 104/60, 104/102, 17/152, 2032, 2047 з вини відповідача, за що на підставі статті 106 Статуту залізниць України позивачем нарахований штраф, який згідно розрахунку становить 133 392 грн. 50 коп.;

- відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку;

- виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України);

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (стаття 549 Цивільного кодексу України);

- статтею 106 Статуту залізниць України передбачена сплата штрафу за невиконання плану перевезень вантажів як залізницею, так і вантажовідправником; стаття 106 Статуту є імперативною нормою права, якою визначаються права і обов’язки суб’єктів права;

- в даному випадку сторони повинні були вчинити певні дії з надання послуг, а саме залізниця – подати необхідні відправнику вагони, а останній - прийняти їх і використати для своїх потреб;

- оскільки заплановані вагони відповідачем завантажені не були, він порушив умови планування, то позивачем штраф нарахований правомірно;

- відповідно до пункту 6.10 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002р. №873 штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця; у разі перевиконання плану в першій декаді і невиконання його в другій відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді; таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді; розрахунки за штрафами здійснюються у порядку і строки, встановлені статтею 109 Статуту залізниць України; якщо місячний план або додаткове замовлення виконано в цілому за місяць, розрахунки за штрафами, нарахованими за невиконання плану (замовлення) в окремі декади, не провадяться; для планів і додаткових замовлень, що виконуються за погодженими графіками, розрахунки щодо сплати штрафів здійснюються за період, на який погоджено графік.

В силу положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем були порушенні вищевказані вимоги Статуту залізниць України, позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 133 392грн. 50 грн. штрафу за невиконання планів перевезень –є обґрунтованими.

Проте, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З огляду на те, що у зв’язку із невиконанням планів перевезень, позивачу не спричинено будь-яких істотних збитків, як і не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, а сума штрафу є значною, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 25% від належної до стягнення, що буде становити суму 100 000 грн. 00 коп., а у стягненні решти штрафу у розмірі 33 392 грн. 50 коп. слід відмовити.

Що стосується заперечень відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем штрафів по обліковим карткам №2032 та №104/102, то суд вважає за необхідне зазначити те, що відповідачем нараховано позивачу штраф за невиконання саме планів перевезень №2032 та №104/102, тобто завантаження вагонів не в повному обсязі від запланованого, що не пов’язано з фактичною кількістю поданих вагонів позивачем, оскільки виходячи з принципу розумності недоцільно подавати вагони, якщо відомо, що вони не будуть завантажені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки сума штрафу у розмірі 133 392 грн. 50 коп. нарахована правомірно і зменшення судом цієї суми не впливає на розмір відшкодування судових витрат, понесених позивачем при подачі позовної заяви.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Симбірцева, 1; ідентифікаційний код 00191307; п/р 26006050001915 в ПАТ КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828; п/р 26006000012 в ДФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 306964) 100 000 грн. 00 коп. –штрафу за невиконання плану перевезень, 1 333 грн. 93 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„21„ грудня 2010р.