Рішення № 134128213, 11.02.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2640/25

Провадження № 2/548/142/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

11.02.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі судді Лідовець Т. М.

з участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариствf з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінстраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Улистопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінстраст Капітал" (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», товариство) звернулось до Хорольського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1597680 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір № 1597680, кредитний договір) в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний застосунок «SlonCredit». Сторони погодили умови кредитного договору: сума кредиту складає 7000 грн (пункт 1.3. кредитного договору); строк кредиту - 359 дні з 08.05.2024 до 03.05.2025 (пункт 1.4); стандартна процентна ставка- 1,5%, знижена процентна ставка 1,35%, що застосовується, якщо споживач до 07.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пункт 1.5). На підставі погоджених умов, викладених в пункті 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надало кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до умов вказаного договору факторингу сума заборгованості у ОСОБА_1 , право грошової вимоги на яку перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», складає заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, заборгованості за процентами 37800 грн, штрафні санкції 3500,00 грн, а всього 48300 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Слон Кредит» надіслало відповідачу повідомлення № 1597680 від 08.05.2024 на її електронну пошту.

Керуючись статтями 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049 ЦК України, позивач просить суд стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 48300 грн, а також судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 02.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до суду не з`явився, до початку розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак до суду не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надала. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що відповідач належно був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про причини неявки суд не повідомив, правом на відзив не скористався, клопотань про відкладення чи розгляду справи за його відсутності до суду не надходило, суд, вважає за можливе, слухати справу за відсутності відповідача з огляду на наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Відтак, за згодою представника позивача відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд постановив про заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1597680 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі за допомогою ІТС Товариства. Сторони погодили такі умови кредитного договору: сума кредиту складає 7000 грн (пункт 1.3. кредитного договору); строк кредиту - 359 днів (пункт 1.4); стандартна процентна ставка - 1,5%, знижена процентна ставка 1,35%, яка застосовується, якщо споживач до 07.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пункт 1.5) (а. с. 24-31).

ОСОБА_1 шляхом застосування одноразового ідентифікатора Н133 підписала кредитний договір, Додаток №1 до Договору № 1597680, що є невід`ємною частиною укладеного договору, та Паспорт споживчого кредиту (а.с. зворот 28, 32).

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 7000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» (а. с. 18).

Зарахування коштів у сумі 7000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , підтверджується повідомленням АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 -32.3/2025 від 22.12.2025 (а. с. 111).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 1597680 у ОСОБА_1 перед кредитором існує заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, за процентами 37800 грн, штрафні санкції 3500 грн, всього 48300 грн (а.с. 34).

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань в повному обсязі перед кредитором 27.07.2025 між ТОВ «Слон Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 27062025 (договір факторингу) згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 27062025 від 27.07.2025 та Витягу з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1597680 від 08.05.2024 (а. с. 35-37).

Відповідно до умов вказаного договору факторингу сума заборгованості у ОСОБА_1 згідно з Витягом з Реєстру боржників станом на 25.07.2025 складає 48300 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, заборгованість за процентами 37800 грн, штрафні санкції 3500 грн (а. с.36).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Слон кредит» надіслало відповідачу повідомлення № 1597680 від 08.05.2025 на її електронну пошту (а. с. 32).

Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Порядок укладання договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Фінтраст Капітал» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Слон Кредит Україна», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що отриманий кредит у розмірі 7000 грн у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 у повному розмірі не повернула. Отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами суд погоджується із заявленим розміром заборгованості у розмірі 37 800 грн з огляду на таке. Право на нарахування процентів, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами кредитного договору. Як вбачається із розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, у період з 08.05.2024 до 25.07.2025 відповідно до пункту 1.4 Договору № 1597680 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.05.2024. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як новий кредитор у зобов`язанні з відповідачем ОСОБА_1 за Договором № № 1597680 від 08.05.2024, нарахування процентів не здійснював.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 3500 гривень штрафу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит(позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні штрафу з відповідача на користь товариства слід відмовити.

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору № 1597680 від 08.05.2024 щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про її погашення у повному розмірі, правомірності набуття прав вимоги ТОВ «Фінтраст Капітал» до боржника ОСОБА_1 , суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44 800 грн, що складається: 7000 грн- заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 37800 грн - заборгованість за нарахованими процентами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки вимоги позивача задоволені частково 92,7%, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2245,56 грн.

При зверненні з позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у заяві зазначило про наявність судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Положенням статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 10.12.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклало з адвокатом Столітнім М. М. Договір про надання правової допомоги №10/12-2024. Відповідно до Акта № 12443 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з Договором №10/12-2024 від 19.11.2025 вартість послуг адвоката складає 10 000 грн.

Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

За змістом частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення статті 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до частин другої, третьої, восьмої, дев`ятої статті 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення статті 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, очевидною не співмірністю витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн з ціною позову 48300 грн і сумою отриманого кредиту 7000,00 грн, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача із 10000,00 грн до 3000,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2781 грн (92,7 % від 3000 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1597680 від 08.05.2024 у розмірі 44 800 (сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, що складається із: заборгованості за основним боргом - 7000 (сім тисяч) гривень, заборгованості за нарахованими процентами - 37 800 (тридцять сім тисяч вісімсот) гривень.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) гривень 56 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 781 (дві тисячі сімсот вісімдесят одну) гривню.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822,

відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 16.02.2026.

Суддя Т. М. Лідовець