Постанова № 134128212, 16.02.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2713/25

Провадження №3/548/12/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 року м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, іпн НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року за ч.5 ст. 126 КУпАП (справа № 548/1953/25),-

за ст. 126 ч.5 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 529387 від 02.12.2025 року вбачається, що 24.10.2025 о 11:40 годині по вул. Шевченка, 46, м. Хорол Лубенського району Полтавської області водій ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_2 , будучи позбавленим прав керування всіма транспортними засобами постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року (справа № 548/1953/25), тобто не маючий права керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, з невідомих суду причин, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про дату судового засідання, однак правопорушник не з"явився для участі у судовому засіданні, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_1 не поважною, суд розглянув справу за його відсутністю на підставі наявних матеріалів.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом проадміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 529387 від 02.12.2025, відеозаписами з портативного відео реєстратора №11130018494/1, постановою слідчого СВ ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Постернака А.М. про закриття кримінального провадження №12025170590000332 від 24.10.2025 в зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Пом`якшуючих відповідальність обставин відповідно дост. 34 КУпАП не встановлено.

Обтяжуючих відповідальність обставин відповідно до ст. 35 КУпАП не встановлено.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги законодавства при розгляді справи виконано.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, доведений сукупністю зібраних доказів.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень у сфері транспорту, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього вид адміністративного стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому, суд враховує, що згідно юридичної структури видів адміністративних стягнень, передбачених ст. 24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю є одним із найменш суворих видів адміністративних стягнень, що передбачені цією статтею КУпАП.

Суддя не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів належності на праві приватної власності транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_2 , правопорушнику.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

За таких обставин, виходячи з викладеного, беручи до уваги характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та з урахуванням усіх обставин та керуючись ст.ст. 283, 284, 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот ) гривень на користь держави, з позбавлення права керування транспортним засобом на строк п"ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Рахунок: (Отримувач ГУК Полтав.обл/ Полтавська/21081300; розрахунковий рахунок UA048999980313050149000016001; Код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 81600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі - 665,60 грн. (Отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; Код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 37993783; Банкотримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.

Копія платіжного документу подається до суду.

Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. В. Коновод