Ухвала суду № 134127167, 16.02.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/78/26

2-с/368/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2026 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в, код ЄДРПОУ 42094646) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 в сумі 10585,91 грн., -

встановив:

Заявник звернувся до суду та просив скасувати судовий наказ виданий Кагарлицьким районним судом 22.01.2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в, код ЄДРПОУ 42094646) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 в сумі 10585,91 грн.

Мотивував заяву тим, що заява Стягувача обґрунтована тим, що моя заборгованість за спожиту електричну енергію становить -10 585 ( десять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. Помісячний розрахунок заборгованості відображено у неоплаченому рахунку за електроенергію за травень 2024 року, жовтень 2025 року: вказано обсяг спожитої електричної енергії, тариф, сума до сплати та сплачена сума. Додатково до заяви додано Довідку про звірку взаєморозрахунків споживача за Договором №400798633 (Київська область, с. Півці, вул. Козацька , буд. 28). Борг виник за період з травня 2024 - жовтень 2025 року.

За наслідком заяви стягувача про видачу судового наказу, Кагарлицький районний суд Київської області 22.01.2026р. у справі № 368/78/26 виніс судовий наказ яким стягнув з мене на користь стягувача 10585 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. - заборгованості з оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400798633 та судові витрати у розмірі - 332 грн. 8о коп.

Однак із заявленими вимогами стягувача та Судовим наказом Кагарлицького районного суду Київської області я не можу погодитися з наступних підстав:

Відповідно до ч. і, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 ч. і ст. ібі ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово- комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та з відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. ібі ЦПК України).

Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце "урізана" цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред`явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги га додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У заяві про видачу судового наказу вказано, що Борг виник за період з травня 2024 - жовтень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, я не ніколи не користувався електричною енергією по АДРЕСА_1 . Адреса майна, що перебуває у моєму користуванні є АДРЕСА_1 . колишня назва вулиці - ( і Травня).

Крім того, відповідно до довідки від 15.09.2025р. № 14/06-02-04-82, що надана Півецьким старостинським округом Ржищівської міської територіальної громади в Київській області, в будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня електроенергія з 22 лютого 2025 року в зв`язку з тим, що сталася пожежа, під час якої працівниками ДСНС було проведено знеструмлення будинку від електроенергії в цілях безпеки.

Таким чином нарахування стягувачем послуг після 22 лютого 2025року, є безпідставним. Крім того, стягувачем не враховано всі платежі зроблені мною до 22.02.2025 року.

Таким чином, за відсутності користування електричною енергією з 22 лютого 2025 року, наявність розрахунку заборгованості, що вказує на неправильність і його спірність, а також відсутність доказів про право власності чи право користування мною об`єктом за адресою АДРЕСА_1 , є підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до вимог ч. і ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Разом із цим, копію судового наказу мною отримано 07.02.2026 року, а тому останній день на подання заяви про скасування судового наказу припадає на 22.02.2026 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" N 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що доводи викладені в заяві про видачу судового наказу потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, що в свою чергу дасть можливість боржнику більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, у відповідності до ч. 3ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині стягнення суми судового збору, суд приходить до наступного висновку.

До заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 166,40 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №N1LX23998M від 12.02.2026 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.2 ст.160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

При цьому, суд наголошує, що ч.2ст.164 ЦПК України визначає, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Так як відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу, то відповідно до ст. 171 ч.3 ЦПК України слід задоволити заяву чстково та скасувати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в, код ЄДРПОУ 42094646) 10585 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. заборгованості з оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400798633., виданого 22.01.2026 року Кагарлицьким районним судом у справі №368/78/26 і роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

В частині вимог про вирішення питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні - відмовити.

Керуючись ст. 171 ч.3 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задоволити частково.

Скасувати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (юридична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в, код ЄДРПОУ 42094646) 10585 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. заборгованості з оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400798633., виданого 22.01.2026 року Кагарлицьким районним судом у справі №368/78/26.

В частині вимог про вирішення питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні - відмовити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Кириченко