Рішення № 134126253, 17.02.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

285/6807/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 лютого 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заяви акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року акціонерне товариство «Сенс банк» (далі АТ «Сенс банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 1 жовтня 2018 року між АТ «Сенс банк» та відповідачем укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії №631022868 (далі кредитний договір), відповідно до умов якої позивач зобов`язується надати відповідачеві кредит, а остання зобов`язується повернути кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумах, строках та на умовах, передбачених цією угодою.

Посилаючись на те, що АТ «Сенс банк» свої зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 кредиту виконав, а остання умови кредитного договору не виконує, позивач просить суд стягнути з неї заборгованість, яка утворилась станом на 26 жовтня 2025 року в сумі 126072,00 грн, з яких 81729,03 грн заборгованість по тілу кредиту, 44342,97 грн заборгованість по відсотках.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписано анкету заяву про акцепт публічної пропозиції акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа- банк», згідно якої відповідачу відкрито банківський рахунок та надано банківську карту.

1 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписано оферту, відповідно до якої остання запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Оферта містить умови надання кредитної лінії: ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн, процентна ставка 26 % річних, тип ставки фіксована.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 1 жовтня 2018 року, останній надано кредит на споживчі цілі, максимальний ліміт кредиту 200000 грн, процентна ставка фіксована 26 % річних, строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації.

Згідно розрахунку позивача у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідачем станом на 26 жовтня 2026 року в сумі 126072,00 грн, з яких 81729,03 грн заборгованість по тілу кредиту, 44342,97 грн заборгованість по відсотках.

Із виписки по рахунку за період з 1 жовтня 2018 року по 26 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 використовувала кредитні кошти та здійснювала частково погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань відповідачу було запропоновано сплатити заборгованість за договором кредиту, та попереджено, що у разі не сплати несплати заборгованість буде стягнута в судовому порядку.

Рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс банк», про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс банк» не повернуті. Крім цього ОСОБА_1 не спростувала розрахунків банку щодо розміру кредитної заборгованості та її складових, що було процесуальним обов`язком останнього відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, позовні вимоги АТ «Сенс банк» АТ підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 526, 1046, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Сенс банк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс банк» (адреса місця знаходження: вул. Велика Васильківська, 100 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23494714) 126072 (сто двадцять шість тисяч сімдесят дві) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.М. Кірічук