Рішення № 13412435, 16.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.10р.

Справа № 17/366-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніско Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 46 058 грн. 79 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даніско Україна" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" (надалі –відповідач) суму 46 058,79 грн., з яких: 40 885,32 грн. розмір основного боргу, 1 432,75 грн. розмір інфляційних, 3 740,72 грн. розмір пені.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором № 3 від 01.01.08р. укладеним з позивачем.

Представники сторін не забезпечили присутність у судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлені належно, оскільки були присутні у судовому засіданні призначеному на 30.11.10р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.11.10р. по 14.12.10р., згідно ст. 77 ГПК України.

На адресу суду надійшло від позивача клопотання, згідно якого просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а спірна заборгованість відповідачем не погашена.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів оглянутих у минулому судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2008 року між сторонами у справі був укладений договір № 3 (далі –Договір), згідно з умовами якого продавець (позивач) протягом 2009-2010 р.р. поставив покупцю (відповідачу) харчові добавки виробництва компанії »(далі - товар) на загальну суму 77 885,32 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними з підписом уповноваженої особи за довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 2.2 Договору покупець зобов’язується оплатити вартість товару протягом 45 п’яти банківських днів з моменту його отримання по кожній партії товару.

Статтею 530 п. 1 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукції на загальну суму 77 885,32 грн. її вартості.

Однак, вивчивши матеріали справи господарський суд встановив, що відповідачем здійснено лише часткову оплату загальної вартості спірного товару в розмірі 37 000,00 грн., чим насамперед порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що господарський суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за Договором у сумі 40 885,32 грн. (77 885,32 грн. –37 000,00 грн.).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов’язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, а в разі порушення зобов’язання, відповідно до приписів статті 611 цього ж Кодексу настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі умов п. 4.2 Договору позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період 20.03.10р. по 16.09.10р. складає розмір 3 740,72 грн.

Проте, проведений господарським судом перерахунок нарахованого продавцем розміру пені відображає його часткову правомірність у сумі 3 503,25 грн., оскільки позивачем не вірно взято період для проведення такого розрахунку враховуючи положення передбачені спірною угодою, оскільки граничний строк оплати товару –01.03.10 р., а нарахування пені обмежується шестимісячним терміном, тобто по 01.09.10 р. Враховуючі періоди визначені позивачем при розрахунку пені, суд вважає за вірне нарахування пені за період з 20.03.10 р. по 01.09.10 р.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нарахована сума інфляційних втрат, яка за період з березня по вересень 2010 року за розрахунком останнього становить розмір 1 432,75 грн. і визнається судом вірно розрахованою, отже обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24; ЄДРПОУ 20211130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніско Україна" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 1-3, блок С, оф. 22; ЄДРПОУ 33548609) суму 40 885,32 грн. (сорок тисяч вісімсот вісімдесят п’ять грн. 32 коп.) основного боргу, 3 503,25 грн. (три тисячі п’ятсот три грн. 25 коп.) пені, 1 432,75 грн. (одна тисяча чотириста тридцять дві грн. 75 коп.) інфляційних втрат, 101,47 грн. (сто одна грн. 47 коп.) державного мита, 234,78 грн. (двісті тридцять чотири грн. 78 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров