Рішення № 134119730, 16.02.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6293/25

Провадження № 2/346/798/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.

з участю секретаря с/з Пігуляк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою до відповідача, яку мотивує тим, що 31 лютого 2025 року ОСОБА_1 та позивач уклали кредитний договір АВН0СТ155101738311980842, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 25 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85 % щорічно.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та надав кредит у розмірі та спосіб визначені договором.

Відповідачка протягом строку дії договору порушувала його умови, в зв`язку з чим станом на 02 грудня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 30 828,17 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 23 598, 85 грн; заборгованості за відсотками 6968,20 грн, 261,12 грн - загальний залишок за пенею.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати, розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. 07.01.2026 року подала до суду заяву, в якій просила закрити провадження у справі, оскільки сплатила заборгованість за даним кредитом.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні кредитні зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України (параграф 1) право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із статтями 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно квитанції, наданої до суду відповідачкою, нею сплачено заборгованість за кредитним договором на загальну суму 32 540 грн.

Згідно довідки по кредитах А-банку від 03.01.2026 року № 4IGU-RIHV-0QMM-VL7V, заборгованість по кредитному договору АВН0СТ155101738311980842 «швидка готівка» відсутня. Дата закриття кредиту 31.12.2025 року (а.с. 58).

Видавши вказану довідку позивач визнав, що після звернення до суду з позовом відповідачка сплатила заборгованість в повному обсязі. Отже, на час звернення до суду з позовом існувала заборгованість за кредитними договорами, а вимога про її стягнення і є предметом позову. Отже, провадження у справі неможливо закрити за відсутністю предмету спору, оскільки останнє має місце на час звернення до суду з відповідним позовом, в той час, як в межах цієї справи заборгованість перед позивачем реально існувала на момент його звернення до суду та була погашена відповідачкою в процесі судового розгляду. Незважаючи на таку обставину, позивач не звернувся до суду із заявою про відмову від позову, що мало б наслідком закриття провадження у справі.

Згідно зі ст.ст.12-13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 30 828,17 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 274 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 30 828,17 грн - відмовити.

Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", адреса: м. Дніпро, вул. Бахмутська, буд. 11, 49074, ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Сольський В. В.