Рішення № 13411795, 13.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10р.

Справа № 17/362-10(18/44-10)

За позовом Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорологічної служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 433 грн. 88 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Сезоненко Д.С., дов. №1016/4 від 18.10.10р.

від відповідача: Васильєв В.С., дов. №01.01-143 від 16.02.10р.

Суть спору:

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010 року скасовано, а справу № 18/44-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об'єднання" (позивач) звернулось 04.02.2010 року до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (відповідач) суму 3 433,88 грн. заборгованості по орендній платі на підставі укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 01.11.06р.

Розпорядженням голови суду від 04.11.2010 року спір передано на новий розгляд судді Суховарову А.В., а справі присвоєно № 17/362-10(18/44-10).

Відповідач позов не визнає, просить суд відповідно до п. 2 ст. 81 ГПК України залишити позов без розгляду, у зв’язку з тим, що у провадженні господарського суду є справа № 10/240-09 з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, провадження у справі якої припинено на підставі ч.2 ст. 80 ГПК України (ухвала від 08.10.09р. № 10/240-09). Крім того, повідомляє про пропущення позивачем загального строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановленого тривалістю у три роки та про неотримання від позивача позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, посилається на те, що до теперішнього часу самостійно до господарського суду в якості позивача не звертався, в інтересах держави в особі КП "Дніпродзержинське житлове об’єднання" звертався прокурор, а тому спір по суті не розглядався. У зв’язку з тим, що при повторному зверненні з позовною заявою прокурором не усунуті допущені порушення, ухвалою суду від 08.10.09р. у справі № 10/240-09 провадження у справі припинено. Позивач просить суд поновити строк позовної давності, зазначає, що факт отримання відповідачем позовної заяви та доданих до неї документів підтверджується повідомленням «Укрпошта»від 04.11.09р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.11.10р. по 02.12.10р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

До виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі було укладено Договір оренди комунального майна, що належить до комунальної власності міста від 01.12.05р. (а.с. 140-142), де у відповідності з умовами якого визначений розмір орендної плати за рік, яка складає суму 1,00 грн. (одна грн. 00 коп.).

Під час дії орендної угоди між тими ж сторонами було підписано додаткову угоду до вищевказаного договору оренди від 01.12.05р. (а.с. 143) у відповідності з якою розмір орендної плати з 01.10.2006 р. встановлено у сумі 312,52 грн., без урахування ПДВ, яка повинна сплачуватись відповідачем до 01 числа місяця, наступного за звітнім (п.4.3 додаткової угоди).

01.11.2006 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста (далі –Договір (а.с.9-11)), згідно умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове володіння вбудовані в будинок нежитлові приміщення загальною площею 91,0 м2, що розташовані на першому поверсі 5-ти поверхового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т. Пеліна, 65 (розділ 1 договору).

За умовами п. 3.2 Договору орендоване нежитлове приміщення залишається комунальною власністю, а орендар користується ним протягом строку оренди, а саме згідно п. 9.1 цієї ж угоди з 01.11.06р. до 01.10.07р.

Відповідно п. 4.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, яка затверджена рішенням Дніпродзержинської міської ради і становить 318,15 грн. без ПДВ з листопада 2006 року та в силу п. 4.2 Договору коригується на індекс інфляції.

Положеннями п. 4.3 Договору передбачено, що сплата орендної плати здійснюється по перше число місяця, наступного за розрахунковим.

В ході названих вище орендних правовідносин між сторонами у справі узгоджено та підписано додаткову угоду до Договору від 01.11.06р. (а.с. 70), згідно з якою розмір орендних платежів встановлено з 27.06.07р. у сумі 1,00 грн. (одна грн. 00 коп.) на рік.

Встановлено, що зобов’язання по сплаті орендних платежів виникли у відповідача у спірний період з 01 листопада 2006 року по 01 липня 2007 року.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Вивчивши подані матеріали справи та здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем з відповідача заборгованості по орендній платі суд зазначає, що у відповідача за спірний період виникла заборгованість в розмірі 3 111,06 грн., яка вважається правомірно розрахованою.

В той же час, відповідачем подавалась заява про застосування загального строку позовної давності (а.с. 37).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як зазначалось вище, позовну заяву подано 04.02.10р., що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду про подання позову.

Отже, по зобов’язанням які виникли у період з жовтня 2006 року по січень 2007 року суд вказує не те, що такі зобов’язання на суму 1 530,36 грн. боргу з орендної плати повинні бути виконанні орендарем до 01.02.07р., тому і право вимоги настає у позивача з 02.02.07р. та саме з цієї дати починається перебіг строку загальної позовної давності, тобто з 02.02.07р. по 02.02.10р.

Таким чином, в силу положень ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для часткової відмови в задоволенні заявленої позивачем суми заборгованості в розмірі 1 530,36 грн., а посилання відповідача на поважність пропуску позовної давності, з підстав намагання подати прокуратурою позовну заяву, господарським судом не приймаються за необґрунтованості.

Разом з тим, суд вважає підтвердженою та правомірно розрахованою суму заборгованості по орендній платі за період з лютого по липень 2007 року в розмірі 1 903,52 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судом не визнається обґрунтованим посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи належних доказів надсилання копії позовної заяви орендарю, оскільки проведений судом детальний аналіз документів доданих до позову відображає, що поштовим повідомленням повернутим установою поштового зв’язку та долученим до позовної заяви (а.с. 33) підтверджується факт надсилання копії позову з додатками до нього на адресу відповідача.

Щодо посилань відповідача на неможливість повторного звернення позивача до суду з даним позовом з огляду на винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 08.10.2009 у справі № 10/240-09 за позовом прокурора м. Дніпродзержинська до Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення 3 433, 88 грн. заборгованості господарський суд, вказує на їх безпідставність з огляду на наступне.

Так, враховуючи обставини зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.09р. у справі № 10/240-09, прокурором подавався позов в інтересах комунального підприємства позивача до відповідача.

Згідно положень передбачених ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Тоді як, встановлено що предмет спору був той самий, але сторони позовного провадження під час нового розгляду різні, а саме: відсутній прокурор, Дніпродзержинська міська рада та Фонд комунальної власності, при цьому підставою для винесення ухвали по справі № 10/240-09 була неможливість участі прокурора в захисті інтересів позивача, а справа по суті не розглядалась, тому підстави для застосування судом умов передбачених статтею 80 ГПК України –відсутні.

В ході розгляду спору, відповідачем доказів перерахування орендних платежів в задоволеному розмірі господарському суду не надано.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 19; ЄДРПОУ 19430915) на користь Комунального підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання" (51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Головна Селищна, 2; ЄДРПОУ 19304487) суму 1 903,52 грн. (одна тисяча дев’ятсот три грн. 52 коп.) заборгованості з орендної плати, 56,54 грн. (п’ятдесят шість грн. 54 коп.) державного мита, 130,82 грн. (сто тридцять грн. 82 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано - 13.12.2010р.