Ухвала суду № 134111764, 13.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1178/26

Провадження № 1-кс/461/838/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2026 року. м.Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого Слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12026140000000155 від 09.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026140000000155 від 09.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання вмотивоване тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 12026140000000155 від 09.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням групою осіб, переслідуючи спільний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у малолітнього ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висловлюючи погрози фізичною розправою, у період з січня по лютий 2026 року систематично вимагав у потерпілого грошові кошти.

Так, ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «Telegram», у зазначений період часу надсилав потерпілому ОСОБА_7 голосові та текстові повідомлення з вимогою передачі грошей, супроводжуючи вимогу погрозами фізичної розправи, а також приходив до будинку потерпілого з метою його залякування та отримання грошових коштів.

У подальшому ОСОБА_5 , здійснюючи на потерпілого психологічний тиск, погрози фізичної розправи, 11.02.2026 близько 16:40 год, використовуючи месенджер «Telegram», висунув малолітньому ОСОБА_7 протиправну вимогу про передачу йому 500 доларів США та необхідність передачі таких коштів о першій годині 12.02.2026.

Будучи наляканим висловленими йому погрозами, малолітній потерпілий погодився виконати вимогу ОСОБА_5 та передати йому вказану суму о 17:00 год, про що повідомив останнього через месенджер «Telegram».

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 , 12.02.2026 близько 17:10 год. ОСОБА_5 прибув на раніше обумовлене місце до будинку проживання потерпілого ОСОБА_7 на АДРЕСА_1 , де під час зустрічі, з метою залякування потерпілого, аби напевне змусити його передати зазначену суму, умисно завдав йому удар по голові, після чого, о 17:15 год, малолітній потерпілий віддав ОСОБА_5 500 доларів США.

Безпосередньо після вчинення злочину, на місці його вчинення ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вимаганні чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

12.02.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із сукупністю очевидних ознак на місці події, які вказували на те, що саме він щойно вчинив зазначений злочин.

13.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Так, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рудки, Самбірського району Львівської області, українець, громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення злочину; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , оглядом речей від 11.02.2026; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів від 12.02.2026, та іншими матеріалами в сукупності.

Зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а у разі визнання його винним останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

На даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на ризики, які стали підставами для звернення до суду із даним клопотанням.

Доводячи продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення відзначає, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Тому, метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а також, з огляду на ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладені обставини сторона обвинувачення приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків та виконання покладених на ОСОБА_5 обов`язків, оскільки об`єктивно будуть існувати можливості для переховування від суду, незаконного впливу на свідків як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання досудовому розслідування іншим чином.

Так, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить його належної процесуальної поведінки, не зможе запобігти жодному зі згаданих ризиків та перешкодити їх реалізації, зважаючи на особу підозрюваного, його моральні принципи, а також той факт, що він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, зокрема, й з огляду на те, що на даний момент із таким клопотанням не звернулась жодна особа, яка заслуговує на довіру.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити його вплив на свідків і потерпілого, та можливість перешкоджати кримінальному провадженню різними способами.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення злочину; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , оглядом речей від 11.02.2026; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів від 12.02.2026, та іншими матеріалами в сукупності.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді позбавлення волі. Слідчий суддя вважає, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 179, 184 КПК України, інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Частиною 4 ст.183 КПК України визначено виключний перелік випадків у яких слідчий суддя має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на те, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинено із погрозами застосування насильства, тому слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб - до 12.04.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 16.02.2026 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_11