Ухвала суду № 134109669, 16.02.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1608/25

№ провадження 2/196/259/2026

УХВАЛА

16.02.2026 с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., ознайомившись із позовною заявою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вважаю, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до матеріалів справи додано платіжну інструкцію №10 від 20 червня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн., однак, даний судовий збір було враховано при поданні позовної заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами (справа 196/1342/25), ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2025 року вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернуто позивачу.

Згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сума платежу в розмірі 2 422,40 грн. за оплату судового збору відповідно до платіжної інструкції №10 від 20.06.2025 р. зарахована на казначейський рахунок 20.06.2025 р.

Отже, вказана сума судового збору була зарахована при подачі позовної заяви у справі №196/1342 /25 і не враховується при подачі даної позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Крім того, зі змісту позовної заяви встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори, а саме: кредитний договір №2001739610602 від 23.11.2020 р., укладений між АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 ; кредитний договір №1010488227 від 17.08.2022 р., укладений між АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 .

У правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі № 910/7186/19, від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19, від 04.03.2021 у справі № 903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості по окремим кредитним договорам є самостійною вимогою.

Однак, в прохальній частині позовну заявлено вимогу про стягнення заборгованості в загальному розмірі за двома спірними кредитними договорами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищезазначені кредитні договори, які є предметом позову в даній справі, породжують різні взаємні права та обов`язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, і тому позивачеві необхідно усунути зазначений недолік.

Крім того, згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подачу позовної заяви АТ "Перший український міжнародний банк" до суду, з урахуванням положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи кількість позовних вимог, а саме: заборгованість за 2 (двома) договорами станом на 30.12.2025 (дата звернення з позовом до суду) підлягає до сплати судовий збір в розмірі 4 844 грн. 80 коп. (2 422 грн. 40 коп. х 2).

Однак, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує повну сплату судового збору в розмірі, встановленому законом, та не зараховано відповідну суму до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином АТ "Перший український міжнародний банк" необхідно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з урахуванням кількості позовних вимог та відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху та позивачу слід надати строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Г. Костюков