Постанова № 13410698, 14.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2010 р. Справа № 2а-7230/10/1470

м.Миколаїв

10:30

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н..А.,

представника позивача: Озерянова А.В. - дов. №15 від 12.01.2010,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМиколаївський районний центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вул. Веселинівська, 45,Миколаїв,54036 доОСОБА_2, АДРЕСА_1 простягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 23.12.2008 по 11.06.2009 в сумі 2828,50 грн., в с т а н о в и в: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 23.12.2008 по 11.06.2009 в сумі 2828,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем була прихована інформація про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, якою є інформація про зайняття підприємницькою діяльністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що ніколи не реєструвався підприємцем та не займався підприємницькою діяльністю.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 14.12.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

У відповідності з ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803-XII громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.

Згідно припису ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Одним з обовязків Державної служби зайнятості є надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання та перенавчання; надання послуг по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню (ст.19 вказаного Закону).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

16.12.2008 до Миколаївського районного центру зайнятості в пошуках роботи звернувся громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с.Степове з заявою про надання статусу безробітного (арк.спр.7).

Згідно з наказом Миколаївського районного центру зайнятості ОСОБА_2 був наданий статус безробітного, з 23.12.2008 призначена допомога по безробіттю на підставі п. 1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При проведенні позивачем зустрічної перевірки з Державним реєстратором виявлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Миколаївському РЦЗН, маючи статус безробітного та отримуючи матеріальну допомогу по безробіттю, з 16.08.2007 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ від 18.08.2010 (арк.спр.8), чим порушив вимоги Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»в частині зобовязання своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Таким чином, підприємці, навіть якщо вони за результатами своєї діяльності не отримують доходи, не мають бути зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, оскільки належать до зайнятого населення. Останні матимуть право на надання статусу безробітного тільки за умови внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення їх підприємницької діяльності, про що державним реєстратором згідно з п.17 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» робиться відмітка на копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Тобто, у період з 23.12.2008 по 11.06.2009 відповідач був працевлаштований і в той же час був зареєстрований як безробітний, і отримував матеріальне забезпечення та соціальні послуги від служби зайнятості, що передбачені ст.7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: допомогу по безробіттю, тому, згідно з ст.36. зазначеного Закону, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства праці та соціального захисту населення №307 від 20.11.2000 (п.5.5, 6.14), не мав права на зазначене матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Між тим, відповідач за період з 23.12.2008 по 11.06.2009 отримав матеріальне забезпечення та соціальні послуги від позивача (допомогу по безробіттю) на суму 2828,50 грн., про що свідчить довідка позивача (арк.спр.9).

У відповідності з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

31.08.2010 відповідачу направлено претензію №830 з вимогою відшкодувати отримані кошти в сумі 2828,50 грн. в десятиденний термін з дня отримання претензійного листа (арк.спр.11), на який відповідач не відреагував.

Заперечення відповідача стосовно того, що він ніколи не реєструвався приватним підприємцем відхиляються судом, оскільки в матеріалах справи містяться завірені копії реєстраційної справи відповідача, як субєкта підприємницької діяльності (арк.спр.27-33) та лист ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області в якому зазначено, що з 17.08.2007 відповідач перебуває на обліку в ДПІ та з моменту узяття на облік не подає звітність (арк.спр.34).

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед Миколаївським районним центром зайнятості склала 2828,50 грн.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом скористався, позов заперечив, доказів погашення заборгованості, станом на час розгляду справи, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ІНН НОМЕР_1) на користь Миколаївського районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вул.Веселинівська, 45, м.Миколаїв, 54036 (р/р 37173001000494 в ГУДКУ в Миколаївській області, одержувач: Южноукраїнський РЦЗ, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23086174) 2828,50 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період 23.12.2008 по 11.06.2009.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 20 грудня 2010 року