Рішення № 1341065, 25.12.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 13/230

25.12.07

За позовом Державний науково-дослідний проуктно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-Сервіс" ЖРЕО-416"

про стягнення 58 508,65 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Якимчук В.А. –предст. (дов.№810-К від 11.10.2007р.)

Від відповідача: Гречченко Г.В. –предст.(дов.№2047 від 09.11.2007р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.06.2007р. до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту „Ндіпроектреконструкція”про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Житло-Сервіс” 51 874,80 грн. основного боргу, 4 091,10 грн. пені, 674,35 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 778,11 грн., 1 090,29 грн. упущеної вигоди та судових витрат.

05.07.2007р. суддею господарського суду міста Києва Євдокимовим О.В. винесено ухвалу про порушення провадження у справі №13/230 та призначено її до розгляду на 27.07.2007р.

27.07.2007р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 03.10.2007р.

У зв’язку із знаходженням судді Євдокимова О.В. на лікарняному, на підставі розпорядження №17 від 26.10.2007р. заступника Голови господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. матеріали справи №13/252 29.10.2007р. були передані для подальшого розгляду судді господарського суду міста Києва Станіку С.Р.

Ухвалою від 30.10.2007р. справу №13/230 було прийнято суддею Станіком С.Р. до свого провадження та призначено до розгляду на 12.12.2007р.

12.12.2007р. розгляд справи перенесено на 25.12.2007р.

25.12.2007р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду 25.12.2007р. з”явився, надав суду відзив на позов в якому проти заявлених позовних вимог заперечив.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2006р. між позивачем - Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом „Ндіпроектреконструкція”, в якості підрядника, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна Житло-Сервіс”, в якості замовника, було укладено договір підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручив, зобов”язався прийняти та оплатити, а підрядник (позивач) зобов”язався здійснити розробку за завданням замовника (відповідача) проектно –кошторисної документації на ремонт житлового будинку по вул. Я.Гашека, 4 в м.Києві.

Згідно пункту 2.1. цього ж договору за виконану проектно- вишукувальну роботу замовник (відповідач) перераховує підряднику (позивачу) загальну суму у розмірі 51 874,80 грн. (43 229,00 грн. + 8 645,80 грн. ПДВ).

Відповідно до п.2.3. названого договору до початку робіт замовник (відповідач) зобов”язаний був передати підряднику (позивачу) в повному обсязі завдання для проектування, а також інші вихідні дані та перерахувати протягом 7-ми днів після підписання договору аванс у розмірі 50% від загальної суми робіт.

Згідно умов п.2.4. цього ж договору проміжні платежі замовник (відповідач) проводить по рахунках підрядника (позивача) на підставі пред”явлених актів передачі –приймання проектних (пошукових) робіт по мірі готовності окремих етапів (розділів) робіт.

Пунктом 2.5. даного договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за виконану роботу (у разі відсутності попередньої оплати) проводиться не пізніше 7 днів після підписання акту передачі - приймання.

Відповідно до п.4.5. договору підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р. за порушення строку розрахунку стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з актом передачі –приймання проектно –вишукувальної продукції №1 від 26.12.2006р. по договору підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р., який підписаний уповноваженими представниками підрядника (позивача) та замовника (відповідача) та посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість створеної позивачем та прийнятої відповідачем продукції склала 51 874,80 грн. Аванс за виконані роботи, як зазначено в цьому ж акті, не перераховувався.

26.12.2007р. позивачем було надіслано накладну за №392 від 26.12.2007р., в якій вказано про надсилання на адресу відповідача проектно-кошторисної документації, архітектурно- будівельних рішень улаштування вентиляційних каналів, водопровіду, каналізації та електрообладнання, що підтверджується фінансовим чеком поштової установи №6377 від 26.12.2006р.

Відповідач, як стверджує позивач у позовній заяві, за виконані позивачем роботи не розрахувався.

У зв”язку з вищевикладеним, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно умов ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов”язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору №0104106 від 02.06.2006р. щодо виконання проектних та пошукових робіт виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом передачі –приймання проектно –вишукувальної продукції №1 від 26.12.2006р. по договору підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р., який без зауважень підписаний сторонами, а відповідач, свої зобовязання за цим договором щодо оплати виконаних позивачем робіт - не виконав.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 51 874,80 грн. за договором підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по договору підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р. за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем роботи –законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у розмірі, що складає 51 874,80 грн.

Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що ним будуть оплачені виконані позивачем роботи за умови надходження коштів з місцевого бюджету, відповідно до програми економічного та соціального розвитку Дніпровського району м. Києва на середньостроковий період 2007-2011 роки, не береться судом до уваги, оскільки договір підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р. був укладений між саме Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом „Ндіпроектреконструкція” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна Житло-Сервіс”.

Відповідно до умов вказаного договору саме ТОВ „Україна Житло-Сервіс” повинно сплачувати кошти за виконані позивачем - Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом „Ндіпроектреконструкція” роботи.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 4 091,10 грн. пені, 674,35 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 778,11 грн., 1 090,29 грн. упущеної вигоди.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.5. договору підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р., за порушення строку розрахунку, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт за вищезазначеним договором, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобовязання - є законними та обґрунтованими.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт за договором підряду №0104106 на проведення проектних та пошукових робіт від 02.06.2006р. за період з 03.01.2006р. (дата, з якої зобов”язання по оплаті повинно бути виконано) до 19.06.2007р. (дата подання позову до суду згідно вхідного штампу канцелярії) складає 4 009,27 грн., а саме: (51 874,80 грн. (сума основної заборгованості в цей період) х 17% (подвійна облікова ставка НБУ з 03.01.2007р. по 31.05.2007р.) х 149 прострочених днів /365 + (51 874,80 грн. (сума основної заборгованості в цей період) х 16% (подвійна облікова ставка НБУ за період з 01.06.2007р. по 18.06.2007р. включно) х 18 прострочених днів /365 = 4 009,27 грн., визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню у визначеному розмірі.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт за вищезазначеним договором, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 51 874,80 грн., а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Згідно розрахунку суду, сума витрат з урахуванням індексу інфляції за період з 03.01.2007р. по 19.06.2007р. складає 2 155,44 грн. (51 874,80 грн.*100,5%*100,6%*100,2%*100,0%*100,6%*102,2% - 51 874,80 грн.), а сума 3% річних складає 712,03 грн. (51 874,80 грн. (сума основного боргу) *3%*167 днів (з 03.01.2007р. по 18.06.2007р. включно)/365).

Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 674,35 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 778,11 грн. Суд, не виходячи за межі позовних вимог прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 674,35 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі, що згідно розрахунку суду, складає 712,03 грн.

Також, позивач просив суд у позовній заяві стягнути з відповідача на користь позивача 1 090,29 грн. упущеної вигоди.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 624 Цивільного кодексу України визначено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Позивач, в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача суми упущеної вигоди у розмірі 1 090,29 грн. не надав суду жодного належного та допустимого доказу вжиття ним заходів щодо її одержання, у зв”язку з чим вищезазначена вимога позивача визнається судом необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Житло-Сервіс” (код ЄДРПОУ 32772152, юридична адреса: 02094, м. Київ, пр. Ю.Гагаріна, 14-А, фактична адреса: 02100, м.Київ, вул.Краківська, 3, р/р 26001301504 в Дніпровському відділенні №7989 Ощадбанку України в м. Києві, МФО 320327), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту „Ндіпроектреконструкція” (код ЄДРПОУ 04653199, місцезнаходження: 01133, м. Київ, блв. Лесі Українки, 26, р/р 2600112287 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Києва, МФО 300335) 51 874 (п”ятдесят одна вісімсот сімдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 4 009 (чотири тисячі дев”ять) грн 27 коп. пені, 674 (шістсот сімдесят чотири) грн. 35 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн. 03 коп, 572 (п”ятсот сімдесят дві) грн. 70 коп. державного мита та 115 (сто п”ятнадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік