Постанова № 13410503, 24.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2010 року Справа № 2а-8242/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Ковальової Т.І.

при секретарі:Скрипкіної А.О.

в присутності :представника позивача Купцова О.М.

відповідач Кіндіров Є.К

третя особа: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугапорт», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстратору Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугапорт», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстратору Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лугапорт» зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 12.10.05 реєстр №1 382 102 0002 006069 та було взято на податковий облік в Ленінській МДПІ у м. Луганську (довідка про взяття на податковий облік №1554 від 27.10.05). Згідно установчих документів підприємства, його місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Челюскінців, б. 145.

Засновником є ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_2.), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Директором та керівником є Горинін Володимир Володимирович.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України від 15.05.03. №775 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців'" (далі Закон №755), для проведення державної реєстрації засновник або уповноважена ним особа повинна особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, копію рішення про створення юридичної особи, два примірника установчих документів.

Постановою Прокурора Ленінського району м. Луганська порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Позивач вважає, що ст. 110 Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставою до прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

У звязку з цим позивач просив суд визнати недійсним запис від 12.10.05., реєстр №1 382 102 0002 006069 про державну реєстрацію ТОВ «Лугапорт» (код 33846020) з моменту реєстрації, припинити юридичну особу ТОВ «Лугапорт», 91000, м. Луганськ, вул. Челюскінців, буд. 145.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання зявився та пояснив, що у позовній заяві позивач стверджує, що ТОВ «Лугапорт» було зареєстровано без мети зайняття підприємницькою діяльністю, посилаючись при цьому на постанову про порушення кримінальної справи стосовно засновника підприємства ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, винесене прокурором Ленінського району м. Луганська.

ТОВ «Лугапорт» було зареєстровано ОСОБА_3 Однак, ніякі норми закону при його реєстрації не були порушені. В іншому випадку державний реєстратор відмовив би в реєстрації юридичної особи.

Директором підприємства в даний час є Горинін Володимир Богданович, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики в Луганській області 18 травня 2009 року. ОСОБА_3 ніякого відношення до діяльності ТОВ «Лугапорт» не має, тому його пояснення не можуть бути прийняті до уваги.

Наявність постанови про порушення кримінальної справи не є доказом по данній справи до вступу в силу обвинувального вироку суду. При реєстрації ТОВ «Лугапорт» був повністю дотриманий порядок, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надав заперечення в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог та просив суд розглядати справу без його участі (а.с. 24-26).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав

У судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лугапорт» зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 12.10.2005 року реєстр №1 382 102 0002 006069 та було взято на податковий облік в Ленінській МДПІ у м. Луганську (довідка про взяття на податковий облік №1554 від 27.10.2005) (а.с. 13, 16-17).

Засновником ТОВ «Лугапорт» є ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_2.), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Директором та керівником ТОВ «Лугапорт» є Горинін Володимир Володимирович. Згідно установчих документів підприємства, його місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Челюскінців, б. 145 (а.с. 14-16).

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі Закон №755-IV), який набрав чинності з 1 липня 2004 року.

У відповідності із п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичниї осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов”язана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Оскільки відповідач більше року не подає органам державної податкової інспекції реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, то це є підставою припинення його юридичної особи.

На даний час товариство з обмеженою відповідальністю «Лугапорт» є діючим підприємством, яке здійснює господарську діяльність, передбачену Статутом, директором є Горинін В.Б. - ТОВ «Лугапорт» своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Щодо визнання недійсним запису від 12.10.2005 року реєстр №1 382 102 0002 006069 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Лугапорт» суд вважає, що позивачем не доведені підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації.

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що субєкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, відповідно органами законодавчої, виконавчої, судової влади, а також Президентом. У цьому контексті від органів державної влади слід відрізняти органи державного управління, що створюються для забезпечення виконань їх завдань. Основним призначенням системи органів державної влади є організація реалізації повноважень держави (відповідно повноважень територіальних громад щодо органів місцевого самоврядування).

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду із зазначеним позовом, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також позивачем не доведено суду, що на момент розгляду справи є обвинувальний вирок суду у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

У звязку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису від 12.10.2005 року реєстр №1 382 102 0002 006069 про державну реєстрацію юридичної особи та припинення юридичної особи ТОВ «Лугапорт» не обґрунтовані чинним законодавством України і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугапорт», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстратору Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2010 року.

СуддяТ.І. Ковальова