Постанова № 13410494, 07.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року Справа № 2а-4206/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представників позивача Носачова Ю.А., Чібісова О.М.

представника відповідача - Поповкіної Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ЗАТ «Кіровоградське рудоуправління»(далі позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ від 23.04.2010 року № 000201/1500, від 28.05.2010 року № 000201/1, від 26.07.2010 року № 0002011500/2, від 03.11.2010 року № 0002011500/3 на суму 113 745 грн. 86 коп., у тому числі за основним платежем 108329 грн. 29 коп. за користування надрами та 5416 грн. 47 коп. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) за ІУ квартал 2009 р. від 09.02.2010 р. Кіровоградської МДПІ (на даний час Кіровоградська ОДПІ) винесене податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 000201/1500, яким нараховано плату за користування надрами в сумі 108329,39 грн. та штрафні санкцій в сумі 5416,47 грн.

Зазначене рішення позивач вважає незаконним, оскільки сировина цементна віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення, а не до місцевого, тому позивач вважає, що він правомірно нараховував плату за користування надрами, застосовуючи коефіцієнт 1,439 за ставкою 6 грн. Позивач зазначив, що каолін є різновидом глини, внаслідок чого він є і глинистою породою і сировиною цементною. Зважаючи на те, що каолін є різновидом глини, яка входить до складу сировини цементною, позивач мав право застосовувати норматив плати за видобутий каолін як за сировину цементну. Оскільки додаток № 1 до Закону України № 309 містить різні нормативи плати за видобування каоліну і за видобування сировини цементної, не розкриваючи її складу (який визначений у постанові КМУ від 12.12.1994 р.), що є ознакою конфлікту інтересів, а тому в даному випадку відповідачу необхідно було застосувати вимоги пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтовано тим, що оскільки каоліни включаються до групи «глинисті породи», платежі за користування надрами для видобування корисних копалин повинні в 2009 році справлятися у розмірі 5% від його вартості, незалежно від напрямку використання і зараховуються до місцевих бюджетів. Неправомірне застосування базового нормативу та невідповідність перерахування до бюджету, призвело до заниження плати за користування надрами за ІУ квартал 2009 р. до місцевого бюджету в сумі 108329,39 грн. та завищення плати за користування надрами, обрахованої до Державного бюджету України в сумі 188514,39 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви в повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених в запереченні.

В судовому засідання в якості спеціаліста надавала пояснення ОСОБА_4, яка працює в ДП «Ценртукргеологія»НАК «Надра України»на посаді начальника партії нерудної сировини та є позаштатним експертом Державної комісії України по запасах корисних копалин. Спеціаліст надала суду письмові розяснення, а також пояснила суду, що глини полідисперсні землисті незцементовані гірські породи, які складаються головним чином з глинистих мінералів (каолініту, гідрослюди, монтморилоніту, палигорськіту та інші). За перевагою того чи іншого глинистого мінералу виділяють наступні види глин: каолінітові, монтморилонітові, гідро слюдисті та інші. Сировиою для виробництва цементу є різні корисні копалини: карбонатні породи (вапняк, крейда, мергель) та глини (каолін, суглинок). Каоліни це глини, які обовязково використовуються в якості глиноземистого додатку до шихти при виробництві цементу, який відповідає вимога Технічних умов «ТУУ322-7-0019503-127-97. Каолін Обознівського родовища Кіровоградської області має високий вміст глиноземистої складової від 30%. Каолін використовується в якості компонента при виробництві цементу. Окремої корисної копалини під назвою сировина цементна не існує. Спеціаліст в своїх письмових поясненнях зазначила, що каолін є сировиною цементною.

Також ОСОБА_4 на питання суду «Чи є каолін та сировина цементна, поняттями тотожними?»зазначила, що ці два поняття не є тотожними, каолін є корисною копалиною, а сировина цементна є сумішшю до складу якої входить, наряду з іншими корисними копалинами каолін, як різновид глини.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 13.12.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 18.12.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Кіровоградське рудоуправління»зареєстроване, як юридична особа Кіровоградською районною державною адміністрацією 30.01.1994 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 178588 (а.с.31).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ, в розумінні п. 7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Відповідачем проведено камеральну перевірку розрахунку плати за користування надрами за 4-й квартал 2008р. поданого позивачем. За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) №300/1500/00191891 від 09.04.2010р. (а.с.7-9).

В ході перевірки правильності справляння плати за користування надрами, було встановлено порушення п.8 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 03.06.2008р. №309-IV, а саме: підприємство невірно застосовано базовий норматив та порушено положення листа Міністерства фінансів України щодо напрямку справляння платежів за вказані корисні копалини. В результаті виявленого порушення встановлено завищення плати за користування надрами обрахованої до Державного бюджету на суму 188514,76 грн. та заниження податкового зобовязання плати за користування надрами на суму 108329,39 грн. (а.с.7-9).

У звязку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2010 року № 000201/1500 (а.с.10) яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем плата за користування надрами на суму 113 745,86 грн., у тому числі за основним платежем 108329,39 грн. і за штрафними санкціями 5416,47 грн.

На підставі п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р. №2181-ІІІ позивач розпочав процедуру апеляційного узгодження податкового зобовязання визначеного відповідачем.

Рішенням Кіровоградської МДПІ від 28.05.2010р. №1647/10/15-00 (а.с. 14-17) в задоволенні скарги було відмовлено та прийнято податкове відповідачем повідомлення рішення № 000201/1 від 28.05.2010 р. (а.с.11).

Рішенням ДПА в Кіровоградській області від 12.08.2010р. №2593/10/25-037 (а.с. 17-21) в задоволенні скарги відмовлено та прийнято відповідачем податкове повідомлення рішення № 0002011500/2 від 26.08.2010 р. (а.с.12).

Рішенням ДПА України від 27.10.2010р. №12363/6/25-0215 (а.с. 21-24) в задоволенні скарги відмовлено та прийнято відповідачем податкове повідомлення рішення № 0002011500/3 від 03.11.2010 р. (а.с.13).

Позивачу Держкомгеології України видана ліцензія № 459 від 28 лютого 1996 р., строк дії ліцензії 20 років, на експлуатацію Обознівського родовища на видобування корисних копали, а саме: вторинні каоліни, суглинки, пісок, прісні підземні води (а.с.27). До матеріалів справи позивачем доданий лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Державного НВП «Державний інформаційний геологічний фонд України № 03/303-1804 від 28.07.2009 р., в якому зазначено, що запаси каолінів вторинних Обознівського родовища затверджені Державною комісією по запасах СРСР в якості сировини: для вогнетривкої промисловості кількістю за категоріями та для цементної промисловості кількістю за категоріями (а.с.30). Із змісту ліцензії № 459 вбачається, що мета робіт: подальша розробка родовища з видобуванням вторинних каолінів лише для вогнетривкої промисловості, а не для цементної промисловості. Суд не дає оцінку законності факту видобування корисних копалин для цементної промисловості, а не для вогнетривкої промисловості (так як це визначено в ліцензії), оскільки це не є предметом даного спору.

Відповідно до п.13 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року N 1251-XII, до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Ст.6 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР визначено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ч.1,2 ст. 28 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору.

Пп.1,2 ст. 31 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР визначено, що платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні:1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що видобутий каолін одночасно є сировиною цементною, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.1 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ каолінів, затвердженої Наказом ДКЗ України 20.12.2006 N 354, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2007 р. за N 16/13283, каоліни - глинисті породи світлого кольору, що складені головним чином з каолініту (теоретичний вміст Al O - 39,5%, SiO - 46,5%, H O - 14%) і кварцу, як домішки вміщують й інші глинисті мінерали - дикіт, накрит, галуазит, монтморилоніт, змішаношарові мінерали, а також опал, кристобаліт, тридиміт,частково розкладені зерна польових шпатів і інших мінералів.

Згідно Додатку N 1 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI до складу сировини цементної входять різні корисні копалини вапняк, гіпс, глина, діатоміт, Крейда,Мергель, Опока, Спонголіт, Трепел,Туф, Цеоліти.

Глина пластична осадова гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів (каолініт, гідрослюди й ін.). Тип глини виділяють за перевагою в ній того чи іншого глинистого мінералу. Глини становлять близько 50% всіх осадових гірських порід земної кори.

Спеціалістом зазначено, що в каолін є різновидом глини. В Обознівському родовищі добуваються каолінітові глини, так як вони за мінеральним складом складаються з 70-90% з мінералу каолініт.

Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку, що сировина цементна це речовина, до складу якої входять різні корисні копалини в тому числі і глина. Сировина цементна не являє собою корисну копалину яка наділена тільки їй властивими індивідуальними ознаками, оскільки до її складу входять декілька видів корисних копалин, які використовуються в процесі виробництва цементу. В судовому засіданні спеціаліст зазначила суду, що каолін вторинний та сировина цементна не є поняттями тотожними, каолін це природна корисна копалина, а сировина цементна - ні (дані пояснення спеціаліста відображені в журналі судового засідання (а.с.100). Тобто до складу сировини цементної можуть входити, крім глини каолінітової, і інші види глини.

Також, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання позивача щодо необхідності застосовування до даних правовідносин пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як Додаток N 1 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI містить різні нормативи плати за видобування каоліну і за видобування сировини цементної, що є ознакою конфлікту інтересів.

В додатку N 1 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI, визначено, що корисною копалиною місцевого значення є глинисті породи (у тому числі: каолін первинний, каолін вторинний, глина вогнетривка, глина тугоплавка, сировина керамзитова, сировина цегельно-черепична) за вмістом Al2O3 (відсотки).

В Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 визначено перелік корисних копалин, які відносяться до корисних копалин місцевого значення. Даний перелік не є вичерпним, оскільки в ньому зазначено, що до корисних копалин місцевого значення відносяться інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення. Каолін вторинний окремим рядком не включений до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, але суд приходить до висновку, що оскільки відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI каолін є корисною копалиною місцевого значення, тому в даному випадку відсутній будь-який конфлікт інтересів.

Посилання позивача щодо наявності конфлікту інтересів в звязку з тим, що до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення внесено сировину цементну, спростовується тим, що до складу сировини цементної віднесено таку корисну копалину, як «глина», а до Переліку корисних копалин місцевого значення віднесено каолін, тому дане також підтверджує про відсутність конфлікту інтересів. До складу сировини цементної віднесено глину (поняття узагальнююче), а позивач видобуває не глину, а конкретну корисну копалину - каолін, дана корисна копалина окремо не внесена до складу сировини цементної.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року N 309-VI має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. N 827 і в зазначеному законі відсутній будь-який конфлікт правових посилань, оскільки законодавець чітко окреслив корисну копалину (каолін вторинний) за яку необхідно сплачувати податок до місцевого бюджету.

В ліцензії № 459 від 28 лютого 1996 р. визначено перелік корисних копалин, які відповідно до даної ліцензії позивач має право видобувати це вторинні каоліни, суглинки, пісок, прісні підземні води (а.с.69).

Одним із напрямків господарської діяльності позивача є добування та реалізація каоліну, що підтверджується також поданими до суду договорами на реалізацію каоліну, а саме:

- договір № 4 від 12.03.2009 р., укладеного позивачем з ВАТ «Запоріжвогнетрив», в п.1.2 «предмет договору»визначено каолін марки КО-0, КО-1, КО-2 (а.с.72-73);

- договір поставки № 03-028-10 від 08.02.2010 р., укладеного позивачем з ВАТ «ЮГцемент», в п.1.1 «предмет договору»визначено каолін марки КО-2, КО-3 (а.с.74-78);

- договір поставки № 188/09 від 14.04.2009 р., укладеного позивачем з ВАТ «Красногорский огнеупорный завод», в п.1.1 «предмет договору»визначено каолін, в додатку до договору № 188/09 від 14.04.2009 р. визначено специфікація на поставку каолін марки КО-1 ТУ У 322-7-0190503-127-97 (а.с.79-81);

- договір поставки продукції № 3 від 06.02.2009 р., укладеного позивачем з ВАТ «Волинь-цемент», в п.1.1 «предмет договору»визначеного каолін (а.с.82-83).

Згідно виписки з Державного балансу корисних копалин в Обознівському родовищі в графі «тип корисної копалини»зазначено каолін вторинний (а.с.84).

Представники позивача та спеціаліст в судовому засіданні неодноразово наголошували на тому, що такої корисної копали в природі, як «сировина цементна»не існує.

В сукупності досліджених доданих до матеріалів справи документів, суд приходить до висновку, що позивачу надана ліцензія на видобування корисної копалини каолін, видобуває позивач каолін, подає до державних та податкових установ відомості щодо кількості видобутої корисної копалини - каолін, відповідно до господарських договорів продає каолін, а тому і податок позивач повинен сплачувати саме за обсяг видобутої корисної копалини - каолін, використовуючи коефіцієнт і тариф за каолін.

Згідно з п.3.1. Інструкцією «Про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157, плата за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - плата) справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Об'єктом справляння плати є:обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини.

П.3.5 вищеназваної Інструкції визначено, що обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією. Відповідними формами державної статистичної звітності є: "Звітний баланс запасів корисних копалин", форма 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля), форма 8-гр (техногенні корисні копалини), затверджені наказом Міністерства статистики України від 28 серпня 1992 року N 138.

Позивачем долучено до матеріалів справи звітний баланс запасів корисних копалин форми 5-гр. В графі 2 зазначено Обознівське родовище вторинних каолінів, а в графах 3,4 «тип корисних копалин» вказаний каолін вторинний (а.с.92). В пояснювальній записці до форми 5-гр зазначено, що за 2009 рік видобуток каолінів склав 130,8 тис.тон. (а.с.94).

Відповідно до розрахунку плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії,гірничо-хімічної, гірнорудної та будівельної сировини за 9 місяці 2009 р. та за 2009 рік, поданої позивачем до податкового органу, в р.01 «обсяг видобутих корисних копалин» за 4-й квартал 2009 р. 21 834 т. (за 2009 рік 68234 т 46400 т) (а.с.61-64).

Ст.10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI, визначено, що у 2009 році до нормативів, затверджених у додатках N 1 та N 2 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 27 - 28, ст. 253), що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.

Позивач подав до податкового органу податковий розрахунок з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин каолін (р.8), де в кожному рядку даного розрахунку позивачем розраховані відповідні суми повязані з реалізацією, витратами та ін. корисних копалин (а.с.65-67). Суд погоджується із розрахунком відповідача зазначеного в акті перевірки, а також з тим, що для розрахунку вартості видобутих корисних копалин взято фактичну ціну одиниці, визначеної самостійно позивачем в р.6 податкового розрахунку в сумі 99,23 грн. за тону каоліну та 5 % до вартості видобутих порід: 99,23 грн. х 21834 т. х 5% = 108329, 39 грн.

Аналізуючи нормативно-правові акти, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку, що всі НПА стосуються корисних копалин, а в даному випадку корисної копалиною є каолін, а не сировина цементна. Всі податкові розрахунки, ліцензія та договори повязані саме з каоліном, тому суд, вважає, що позивач помилково в своєму розрахунку застосував коефіцієнт за сировину цементну.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не порушив вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, діяв в межах та на підставі повноважень, визначених законодавством, яке регулює дані правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем було доведено правомірність оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішень.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата виготовлення повного тексту постанови 14 грудня 2010 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна