Постанова № 13409983, 15.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.12.10Справа №2а-11289/10/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін: від позивача Вовк В.І;

від відповідача Григорєв І.О.;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000080700/0 від 21.08.2010 року.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» (далі позивач, ВАТ «КСЗ») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000080700/0 від 21.08.2010 року.

Позов мотивовано помилковим застосуванням відповідачем вимог Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), необґрунтованістю посилання податкового органу на необхідність підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачальників.

Ухвалами суду від 01.09.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Листом від 16.11.2010 року вих. №05/1-7594/10 суд повідомлено про вступ представника прокуратури Автономної Республіки Крим в процес у справу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність за юридичною адресою ПП «Грейдмаксі», який є постачальником продукції для ПП «Порт Гранд», реалізованої в подальшому позивачу (на підставі вказаної господарської операції позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 1053750,00 грн., який віднесено до складу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у березні 2010 року). Враховуючи економічну сутність податку на додану вартість, яка передбачає нерозривний зв'язок між сплатою податку та його відшкодуванням, представник відповідача зазначив про порушення позивачем загальних умов отримання права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1053750,00 грн.

Представник прокуратури АР Крим в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 05444546.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. №1454 від 20.04.2010 року, а.с. 41, 42), в якій в рядку 25.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» і в рядку 4 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» додатку 3 до податкової декларації «розрахунок суми бюджетного відшкодування» задеклароване значення 6034872,00 грн. Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 47).

Посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2010 року, з урахуванням додаткових матеріалів, отриманих у ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету. За наслідками перевірки складено акт від 12.08.2010 року №264/07-00/05444546 (а.с. 57-65). За висновками даного акту встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), завищення суми податкового кредиту за лютий 2010 року та суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2010 року №0000080700/0, яким зменшив суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

Висновки податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість і відсутність права на бюджетне відшкодування з цього податку мотивовані тим, що факт реалізації товару і сплати податку до бюджету не підтверджені одним із постачальників в ланцюгу поставки товару ПП «Грейдмаксі».

Між позивачем та ПП «Порт Гранд» укладено договір від 18.09.2009 року №4600001397 щодо поставки вугілля (а.с. 76). Надалі між сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору що стосувались збільшення обсягів постачання.

ПП «Порт Гранд» видані податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 1053750,00 грн. (а.с. 106-137), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за відповідні податкові періоди, який включено до складу бюджетного відшкодування у березні 2010 року. Період виписки податкових накладних з 29.01.2010 року по 22.02.2010 року включно.

Факт поставки, сплата позивачем вартості товару контрагенту із ПДВ, намір позивача використовувати вугілля у межах власної господарської діяльності відповідачем не заперечується, сторонами у справі не оспорюється.

Водночас, податковим органом встановлено, що ПП «Порт Гранд» є посередником, постачальником товару є ПП «Грейдмаксі» (ідентифікаційний код юридичної особи 36827236). Згідно із переліком податкових накладних, виданих ПП «Грейдмаксі» при здійснення господарських операцій з поставки вугілля періодом їх виписки є 25.01.2010 року 20.02.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що ПП «Грейдмаксі» за юридичною адресою не знаходиться (15.07.2010 року до відділу податкової міліції Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську направлено службову записку про проведення оперативно-розшукових заходів щодо керівника ПП «Грейдмаксі», на час складання акту стан платника податків 10 «запит на встановлення місцезнаходження») і не звітує з квітня 2010 року.

Таким чином, на думку податкового органу, факт сплати податку на додану вартість не підтверджено за результатами зустрічних перевірок, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168 встановлює значення терміну «бюджетне відшкодування», яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7 ст. 7 Закону №168.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

При від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому пунктами 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 передбачено, що податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що вказані строки проведення перевірок у будь-якому разі податковим органом пропущено.

Тож зменшення суми бюджетного відшкодування є таким, що вчинено податковим органом із порушення пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 і порушує права позивача, передбачені цим Законом.

Єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інших обмежень бюджетного відшкодування законодавство України не містить. Навпаки, п.п.7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Тобто, бюджетне відшкодування передбачене з загальних доходів бюджету і не повязане з фактом сплати ПДВ до бюджету в окремих регіонах України, а тим більше зі сплатою ПДВ одним з постачальників у ланцюгу.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Відповідач ці документи перевірив і не має до них ніяких зауважень. Недостовірність жодного з них не встановлена і зустрічними перевірками.

Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків в ланцюгу постачання не відносяться до первинних документів позивача, в звязку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Посилання податкового органу на відсутність ПП «Грейдмаксі» за юридичною адресою, а також на те, що вказане підприємство не звітує з квітня 2010 року судом до уваги не приймаються, оскільки зазначене не є підтвердженням несплати ПП «Грейдмаксі» податку на додану вартість до бюджету у січні-лютому 2010 року.

В будь-якому разі, якщо в ланцюгу постачання контрагент не виконав свого обовязку по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку на його відшкодування якщо останній виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має відповідні документальні підтвердження.

Більш того, суд зауважує, що сам факт несплати податку до бюджету не є підтвердженим жодними доказами у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що твердження відповідача про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування не обґрунтовано і суперечить вимогам закону.

Посилання відповідача на те, що ПП «Грейдмаксі» не знаходиться за юридичною адресою і не звітує з квітня 2010 року не мають правового значення для вирішення спору, оскільки вказані обставини жодним чином не стосуються періоду здійснення операцій поставки вугілля (січень-лютий 2010 року).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що прийняте позивачем податкове повідомлення-рішення, з приводу якого подано позов, не можна вважати таким, що прийнято згідно із наведеними вимогами Конституції України.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.12.2010 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 20.12.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим№0000080700/0 від 21.08.2010 року про зменшення задекларованого Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» (ідентифікаційний код 05444546) суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя Москаленко С.А.