Постанова № 13409975, 29.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2010 р. (17:52)Справа №2а-10689/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Нанівської Н.В., довіреність від 27.05.10р. № 37;

відповідача - Бойченко О.К., довіреність від 25.08.10р. № 112/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-курортне підприємство "Кримські здравниці"

доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 13.08.10р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-курортне підприємство "Кримські здравниці" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, якою позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо не визнання декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., зобовязати відповідача скасувати (відкликати) повідомлення від 28.05.10р. №22451/10/152 та визнати відповідну податкову декларацію податковою звітністю.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно не була визнана податковою звітністю вказана декларація, яка відповідає всім вимогам, здана у встановлений строк та складена з дотриманням встановлених вимог. При цьому, позивач також вказує на те, що у відповідача не було законних підстав для невизнання вказаної податкової декларації.

Ухвалою суду від 18.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.

Зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 09.09.10р.

Відповідач у справі Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим у запереченні на позов заявлені вимоги відхиляє і просить у їх задоволенні відмовити. Відповідач вважає свої дії щодо невизнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. правомірними та вказує на те, що відповідна декларація була заповнена позивачем з порушенням п.3.3., п.4.2, п.5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

До розгляду спору по суті, позивачем уточнено та доповнено заявлені ним вимоги.

Так, відповідно до поданої ним заяви, позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача з невизнання декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р.;

- зобовязати відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р.;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не відображення податкових зобовязань підприємства в картці особового рахунку платника податку згідно поданої декларації за квітень 2010р.;

- зобовязати відповідача відобразити податкові зобовязання в картці особового рахунку згідно поданої декларації за квітень 2010р.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю уточнені та доповнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом зясовано, що позивач з підстав, передбачених п.1. ч.2 ст. 17 КАС України, звернувся з позовними вимогами до відповідача субєкта владних повноважень, яким просить визнати протиправним не визнання як податкового звіту декларації по податку на додану вартість за квітень 2010р., а також вчинити певні дії.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 25140593.

Відповідач субєкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Між сторонами у справі укладено договір №147 від 03.04.09р. про визнання електронних документів, за умовами якого передбачено право позивача на подання до органів державної податкової служби податкових документів у електронному вигляді.

Судом встановлено, що позивачем засобами електронного звязку подана відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010р., про що свідчить квитанція №2 від 18.05.10р. (реєстраційний номер звіту 9001752208) (а.с.14).

Листом від 28.05.10р. № 22451/10/152 відповідач повідомив позивача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. з посиланням на порушення п.3.3., п.4.3., п.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166, п.4.5 Методичних рекомендацій з приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.12.08р. №827.

Вважаючи відповідні дії відповідача щодо не визнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р. неправомірними, позивач оскаржив їх до Державної податкової інспекції м. Сімферополя АР Крим та Державної податкової адміністрації в АР Крим, які відхилені відповідними органами, що вбачається з листів відповідно від 23.06.10р. №27983/10/15-2 та від 27.07.10р. №1696/10/15-233.

Предметом спору у цій справі є законність дій відповідача щодо не визнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязків платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобовязання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону).

Податок на додану вартість, в силу п.1 ч.1 ст.14 Закону, віднесено до загальнодержавного податку, порядок зарахування якого, згідно ч.3 цієї норми, визначається законами України.

Таким законом є Закон України "Про податок на додану вартість", норми якого є спеціальними по відношенню до Закону України "Про систему оподаткування" у спірних правовідносинах, і визначать платників відповідного податку, обєкти оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення відповідного податку до бюджету тощо.

Так, п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що особи, які підпадають під визначення п.2.3. ст.2 Закону, зобовязані зареєструватися як платники податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). При цьому, в силу п.9.2 ст.9 Закон, особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку; згідно п.9.8 Закону, реєстрація діє до дати її анулювання.

Як достовірно встановлено судом під час розгляду спору у даній справі, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з присвоєнням йому індивідуального податкового номеру 251405901091 (свідоцтво №100223494).

В силу пп.7.2.8 п.7.2 ст.8 Закону, платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є обєктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. При цьому, зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Так, згідно пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом. Прийняття такої декларації, відповідно до пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону, є обовязком контролюючого органу. Також, вказаною нормою визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Вимоги до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання визначені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. №250/2054).

При цьому, пункт п.4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений вказаним наказом, містить аналогічне ст.4 вищевказаного Закону положення, відповідно до якого податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивачем податкова декларація за квітень 2010р. була подана з порушенням встановлених відповідними Порядком вимог, а саме без додання додатку №3 розрахунку суми бюджетного відшкодування

Між тим, подання відповідного розрахунку передбачено п.5 Порядку, відповідно до п.5.12 якого, у разі, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого відємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має відємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2) до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) до податкової декларації з податку на додану вартість).

Не подання (заповнення) додатку №3 до відповідної декларації не заперечується і позивачем. Поряд з цим, посилання позивача на те, що він не заявляв вимог про отримання бюджетного відшкодування на рахунок, не впливає на оцінку дій відповідача.

Так, подання такого додатку, за наявності обставин, визначених п.5.12 Порядку, є обовязковим. При цьому, п.3.3 Порядку визначено, що у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Отже, позивач мав подати відповідний додаток, заповнивши його у відповідності з правилами, визначними Порядком, зокрема, його п.3.3.

Враховуючи вказані обставини, не можна вважати неправомірними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010р., поданої позивачем.

Посилання позивача на порушення відповідачем строку повідомлення про не визнання відповідної податкової декларації не впливає на законність дій відповідача щодо не визнання відповідної декларації.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

В судовому засіданні 29.11.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, її повний текст виготовлено 03.12.10р.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша