Рішення № 134097587, 12.02.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 рокуСправа №160/34793/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/с від 06.11.2025 року про повернення документів на доопрацювання.

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №35/с від 06.11.2025 року, комісією повернуто на доопрацювання документи для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, з підстав наявності розбіжності між наказами командира військової частини НОМЕР_1 та висновком РВЛК, а саме:

- відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023 року, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 року №297 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі молодшого сержанта ОСОБА_2 », останній загинув під час виконання обов`язку військової служби пов`язаний із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- згідно висновку 20 регіональної ВЛК від ІНФОРМАЦІЯ_3 №1359, травма молодшого сержанта ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті, 17.03.2023 року одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/с від 06.11.2025 року про повернення документів на доопрацювання, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 березня 2025 року в справі №160/32542/24 вже досліджено протиправність рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання, крім того, надано повний пакет документів, який свідчить про наявність підстав для виплати одноразової допомоги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/34793/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10.12.2025 року на адресу відповідача та третьої особи направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

11.12.2025 року відповідачем та третьою особою отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

29.12.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 №297 "Про результати службового розслідування за фактом загибелі молодшого сержанта ОСОБА_2 ", ОСОБА_2 загинув під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаного із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 року №167 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу також у зв`язку зі смертю, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

Однак, згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 17.07.2023 №1359, травма молодшого сержанта ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержана в результаті нещасного випадку (отруєння окисом вуглецю, алкогольне сп`яніння) і причина смерті, так, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 21.9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800) визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.03.2025 року по справі №280/2749/24, подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29.03.2024 (справа № 440/3321/23) від 21.08.2024 (справа №160/20229/22), від 18.11.2024 (справа №240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини 1 стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн. на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абзац 1 пункту 2 постанови №168).

Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац 6 пункту 2 Постанови №168).

Чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.

Враховуючи вищевикладене, оскільки наявні суттєві розбіжності в документах, в яких зазначено причинно-наслідковий зв`язок смерті ОСОБА_2 , для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", документи подані ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 були повернуті на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей між згаданими наказами командира військової частини НОМЕР_1 та висновком 20 регіональної військово-лікарської комісії.

Таким чином, на думку представника відповідача, до усунення розбіжностей в документах, підстав для прийняття комісією рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги немає.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, представник третьої особи пояснень щодо позову та відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , 16.10.1993 укладено шлюб між громадянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: смт. Дворічна, Куп`янський район, Харківська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16.05.2023 року.

За наслідком смерті військовослужбовця ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2023 року №258 призначено службове розслідування.

27.03.2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ №297 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_4 , молодшого сержанта ОСОБА_2 ».

У наказі зазначено, що 17.03.2023 у період близько з 10:00 год. до 10.55 год. тривав артилерійський обстріл з боку противника. Особовий склад підрозділу 2 стрілецької роти, виконуючи бойове завдання, під час обстрілу перебував в укритті. В результаті влучання одного зі снарядів по укриттю, солдат ОСОБА_4 і молодший сержант ОСОБА_2 загинули в результаті отримання вибухової травми. Таким чином, загибель вищезазначених військовослужбовців сталась під час виконання обов`язку військової служби, здійснення заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У пункті 2 наказу зазначено, що у зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки з діянні військовослужбовців - навідника 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , вважати такими, що загинули під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаним із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 17.04.2023, виданого комунальним закладом «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» причина смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - отруєння окисом вуглецю.

25.07.202 року Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи складено лист №02-06/1006 на адресу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 , в якому зазначено, що 20.03.2023 судово-медична експертиза трупа військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, проводилась у Чугуївському відділенні КЗО3 ХОБСМЕ на підставі постанови слідчого СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області Ващенко Є. За результатами проведення судово-медичної експертизи трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був встановлений остаточний діагноз: «Отруєння оксидом вуглецю» («Висновок експерта» №12-17/189-Чт/23 від 20.03.2023).

При проведенні судово-токсикологічної експертизи в крові від трупу військовослужбовця ОСОБА_2 були виявлені: алкоголь у кількості 2,41% («Висновок експерта» №16/763-С/23 від 23.03.2023); карбоксигемоглобін - 47% («Висновок експерта» №16/764-С/23 від 23.03.2023).

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця з протоколу №1359 від 17.07.2023, травма (17.03.2023) ОСОБА_2 «Отруєння окисом вуглецю. Алкогольне сп`яніння».

ОСОБА_1 , як дружина загиблого військовослужбовця, та мати ОСОБА_2 звернулися з заявою про призначення одноразової грошової допомоги.

03.05.2024 року витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №10/в встановлено, що згідно з листом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 25.07.2023 №02-06/1006 за результатами проведення судово-медичної експертизи був встановлений остаточний діагноз (отруєння оксидом вуглецю) та під час судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_2 виявлено алкоголь у кількості 2,41%. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 16.05.2024 направлено лист за №7/17702/19 до ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5 , в якому повідомлено, що Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_5 , 1950 року народження, - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року в справі №160/32542/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_9 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №10/в від 03.05.2024 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка - молодшого сержанта ОСОБА_2 , з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.

У подальшому, листом Міністерства оборони України №220/13/27928 від 02.12.2025 року позивачеві надано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №35/с від 06.11.2025 року, згідно до якого:

«За результатами повторного (з урахуванням висновків суду) розгляду документів заявниці встановлено, що відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 №297 "Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_4 , молодшого сержанта ОСОБА_2 ", ОСОБА_2 ЗАГИНУВ ПД ЧАС ВИКОНАННЯ ОБОВ?ЯЗКУ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, пов`язаного із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 №167 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу також у зв`язку зі смертю, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ).

Згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (далі - РВЛК) від ІНФОРМАЦІЯ_3 №1359, травма молодшого сержанта ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержана в результаті нещасного випадку і причина смерті, так, ПОВЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Відповідно до пункту 21.9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800), визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Відповідно до пункту 2 Постанови №168, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану та ПІД ЧАС ЗАХИСТУ БАТЬКІВЩИНИ, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Ураховуючи викладене, для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, повернути документи, подані ОСОБА_1 для вирішення призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка молодшого сержанта ОСОБА_2 , на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей між згаданими наказами командира військової частини НОМЕР_1 та висновком РВЛК».

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/с від 06.11.2025 року про повернення документів на доопрацювання, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 березня 2025 року в справі №160/32542/24 вже досліджено протиправність рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання, крім того, надано повний пакет документів, який свідчить про наявність підстав для виплати одноразової допомоги, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Стаття 41 Закону №2232-XII визначає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено в статті 16-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 статті 16-1 Закону №2011-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу 2 підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, пунктом 2 якої встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абзац 1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1066).

У редакції, чинній станом на час смерті ОСОБА_2 , абзац 1 пункту 2 постанови №168 визначав, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Абзацами 2-4 пункту 2 постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Частиною 1 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.

У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Згідно частини 8 статті 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що 17.03.2023 в смт. Дворічна Куп`янського району Харківської області у період близько з 10:00 год. до 10.55 год. тривав артилерійський обстріл з боку противника. Особовий склад підрозділу 2 стрілецької роти, виконуючи бойове завдання, під час обстрілу перебував в укритті.

У результаті влучання одного зі снарядів по укриттю, солдат ОСОБА_4 і молодший сержант ОСОБА_2 загинули в результаті отримання вибухової травми.

Таким чином, загибель зазначених військовослужбовців сталась під час виконання обов`язку військової служби, здійснення заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Вказані обставини встановлені під час проведення службового розслідування, висновки якого затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 №297.

У пункті 2 наказу вказано, що у зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки в діянні військовослужбовців - навідника 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , вважати такими, що загинули під час виконання обов`язку військової служби, пов`язаним із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, проведеним службовим розслідуванням, встановлені обставини, які спричинили смерть молодшого сержанта ОСОБА_2 , які не пов`язанні із станом алкогольного сп`яніння військовослужбовця чи його наслідками, що свідчить про протиправність висновків відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року в справі №160/32542/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та вирішено:

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №10/в від 03.05.2024 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка - молодшого сержанта ОСОБА_2 , з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.

Відтак, судом в межах розгляду справи №160/32542/25 вже надана оцінка щодо розбіжності між наказами командира військової частини НОМЕР_1 та висновком РВЛК.

Однак, листом Міністерства оборони України №220/13/27928 від 02.12.2025 року позивачеві надано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №35/с від 06.11.2025 року, згідно до якого:

«За результатами повторного (з урахуванням висновків суду) розгляду документів заявниці встановлено, що відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 №297 "Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_4 , молодшого сержанта ОСОБА_2 ", ОСОБА_2 ЗАГИНУВ ПД ЧАС ВИКОНАННЯ ОБОВ?ЯЗКУ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, пов`язаного із здійсненням заходів оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 №167 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу також у зв`язку зі смертю, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ).

Згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від ІНФОРМАЦІЯ_3 №1359, травма молодшого сержанта ОСОБА_2 , яка послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , одержана в результаті нещасного випадку і причина смерті, так, ПОВЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Відповідно до пункту 21.9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800), визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.

Відповідно до пункту 2 Постанови №168 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, а також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану та ПІД ЧАС ЗАХИСТУ БАТЬКІВЩИНИ, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Ураховуючи викладене, для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, повернути документи, подані ОСОБА_1 для вирішення призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка молодшого сержанта ОСОБА_2 , на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей між згаданими наказами командира військової частини НОМЕР_1 та висновком РВЛК».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/с від 06.11.2025 року про повернення документів на доопрацювання.

Щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).

На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975, якою затверджено відповідний Порядок.

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

У відповідності до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Відповідно до статті 164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця внаслідок вчинення ним дій, що передбачені статтею 164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», така одноразова допомога не призначається і не виплачується, зокрема у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/ наркотичного сп`яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19 тощо.

Отже, визначальним при вирішенні питання щодо наявності права члена сім`ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, є не сам стан алкогольного або наркотичного сп`яніння військовослужбовця, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв чи наркотичних речових та смертю військовослужбовця.

Частина 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які вже встановлені рішенням суду (господарським, цивільним або адміністративним), що набрало законної сили, не потребують повторного доказування в іншій справі, де беруть участь ті ж самі особи (або особа, щодо якої ці обставини встановлено).

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини, які вже встановлені рішенням суду в справі №160/32542/25, суд приходить до висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією Таскомбанк від 04 грудня 2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/с від 06.11.2025 року про повернення документів на доопрацювання.

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник