Ухвала суду № 134095200, 16.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.02.2026Справа № 554/7183/19 Провадження № 1-кс/554/2579/2026

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12019170190000596 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком на 60 днів без внесення застави.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управляння Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019170190000596 від 07.08.2019 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені вбивства ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прохали застосувати запобіжний захід у вигляді тримання строком на 60 днів та не визначати розмір застави. Вважає, що мають місце ризики, переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання від 7 до 15 років позбавлення. Підозрюваний є особою, яка підлягає мобілізації, однак він фактично ухиляється від неї. Тривалий час кримінальне провадження перебувало у провадженні ВП № 2 Полтавського РУП, де проходить службу брат підозрюваного. Кримінальне провадження з 2019 року до березня 2025 року фактично не розслідувалося.

У судовому засіданні захисники вказували, що підозра є необґрунтованою, ризики стороною обвинувачення не доведені. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, займається сільським господарством вирощує овочі, кавуни на належних йому земельних ділянках, характеризується позитивно. Підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства та суду, він навіть не має закордонного паспорту. ОСОБА_7 на всі виклики за повістками до слідчого з`являвся. Наголошували на тому, що об`єктивних даних, що ліве вухо загиблої потерпілої було ушкоджене, немає. Також відсутні дана, що сережки, що знайдені у сидінні машини та на трупі загиблої, є однією парою, експерт зазначив, що вони можуть бути однією парою. Крім того, сережка, знайдена на трупі потерпілої, пошкоджена корозією. Тоді, коли інша сережка не пошкоджена ніякими чинниками. Свідки, які були допитані під час досудового розслідування, жодним чином не вказують на ОСОБА_7 як особу, яка вчинила вбивство. За весь час тривалого розслідування кримінального провадження, підозрюваний нікуди не виїздив. Підозрюваний має намір встановити істину у справі, довести свою невинуватість. З огляду на вказане просили, застосувати до підозрюваного домашній арешт або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав доводи свої захисників, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управляння Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019170190000596 від 07.08.2019 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені вбивства ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи знайомим із ОСОБА_8 , та якому відомо, що остання надає сексуальні послуги за грошову винагороду та знаючи про те, що останню завжди можна знайти у нічний час доби поблизу кафе «Красне», що розташоване на автодорозі Р-52 Дніпро Царичанка Кобеляки Решетилівка у с. Красне Кобеляцької міської громади Полтавського району (колишній Кобеляцький район) Полтавської області вирішив 17.07.2019, приїхати до ОСОБА_8 .

Так, у нічний час доби з 17.07.2019 на 18.07.2019 (точної дати та часу органом досудового розслідування не представилось за можливе встановити) ОСОБА_7 на своєму автомобілі ВАЗ 2106, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , приїхав до місця знаходження ОСОБА_8 , а саме до вищевказаного кафе «Красне» та запросив останню до свого автомобіля, на що ОСОБА_8 погодилась.

Після цього ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 від кафе «Красне», на вищевказаному автомобілі, поїхали у напрямку с. Гайове Кобеляцької міської громади Полтавського району (колишній Кобеляцький район) Полтавської області, де ОСОБА_7 зупинив автомобіль поблизу населеного пункту Гайове за координатими 49 °4?42? північної широти та 34°14?58? східної довготи, де між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у салоні автомобіля, сталася сварка, під час якої, у ОСОБА_7 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, раптово виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , близько 01 години ночі 18.07.2019 (точного часу органом досудового розслідування не представилось за можливе встановити) находячись за вищевказаними координатами, сидячи за кермом автомобіля ВАЗ 2106, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у той час, коли ОСОБА_8 знаходилась на передньому пасажирському сидінні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті останньої та бажаючи їх настання, взяв у руки шнурок, який лежав у салоні автомобіля на швидкодоступному для нього місці, накинув його на шию ОСОБА_8 та здійснив подвійне обмотування шнурком шиї потерпілої, та з великою силою став затягувати кінці шнурка здійснюючи удушення ОСОБА_8 і внаслідок чого остання стала втрачати свідомість та не могла здійснювати опір. ОСОБА_7 , затягуючи шнурок, зламав правий ріжок під`язикової кістки ОСОБА_8 та не зупинившись на цьому, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ще із більшою силою зав`язав кінці шнурка на передній поверхні шиї потерпілої тугим вузлом, тим самим перекрив ОСОБА_8 надходження повітря до дихальних шляхів, що спричинило удушення, яке і стало причиною смерті останньої.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта на тілі трупа ОСОБА_8 виявлені такі тілесні ушкодження: перелом правого ріжка під`язикової кістки, крововилив у м`які тканини на рівні перелому, вогнищеві крововиливи в об`єктах легень, які свідчать про здавлення шиї петлею, які виникли прижиттєво і спричинили асфіксію, і є тяжкими тілесними ушкодженнями, стосовно живої людини.

ОСОБА_7 , з метою приховати злочин, витяг тіло потерпілої з автомобіля, залишив його у лісосмузі прикидавши гілками дерева, та з місця скоєння злочину втік.

12.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя приходить до висновку, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту в частині необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються, позаяк не спростовують можливої причетності підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії особливо тяжких, а санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 7 до 15 років позбавлення волі. Отже, як ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, варто розцінювати ту обставину, що ОСОБА_7 , розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду. Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_7 може залишити місце проживання, що унеможливить виконання процесуальних рішень.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на свідків з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Свідки є знайомими підозрюваного, місце їх проживання відомо ОСОБА_7 . При цьому, злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 вчинений із застосуванням насильства по відношенню до потерпілої ОСОБА_8 . Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, підозрюваний зможе застосувати заходи фізичного або психічного впливу до свідків злочину з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування.

Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що знайшли своє підтвердження ризики, визначені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Суд бере до уваги те, що досудове розслідування тривалий час не здійснювалося ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, де проходить службу брат підозрюваного. Тільки після передачі кримінального провадження до СУ ГУНП в Полтавській області стало можливим вручення підозри ОСОБА_7 .

Водночас, слідчий суддя вважає, що міцні соціальні зв`язки не усувають ризики, які були встановлені під час судового розгляду клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави обставин, передбачені ст.ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави.

З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про те, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного з наступних причин: особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків; особиста порука на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного ОСОБА_7 ; застава слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при зверненні слідчого, прокурора, слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, застава не визначається щодо осіб, які вчинили злочин із застосування насильства та щодо злочину, який спричинив загибель людини; домашній арешт - не можливо застосувати до ОСОБА_7 , оскільки враховуючи обставини кримінального правопорушення, його поведінку яка йому передувала, визначають необхідність здійснення постійного візуального контролю за його поведінкою з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

У разі застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.04.2026 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 13 год. 38 хв. 16.02.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1