Рішення № 134087186, 16.02.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/2293/25 Провадження № 2/613/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/2293/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс», в інтересах якого діє представник адвокат Лановий Є.М., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, адреса для листування :74106, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN : НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 2881854 від 07.11.2019 у розмірі 35360 грн; 2) в порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 07.11.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту № 2881854 шляхом підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на номер мобільного телефону позичальника, указаний ним при укладенні договору. Відповідно до умов договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит для вирішення власних фінансових питань, а Позичальник зобов`язується сплатити Позичальнику суму кредиту та проценти за користування ним, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення умов договору. В якості підтвердження підписання договору (вчинення електронного правочину) про надання кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регулюються порядок надання паперових копій електронних документів та інші аспекти виконання вимог ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

За цим договором Позичальником було отримано на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 8000 грн. Відповідачем не виконано належним чином кредитні зобов`язання, що є порушенням вимог ст.ст.526, 527 ЦК України. На підставі ст.ст.530, 1082, 1084 ЦК України ТОВ «Алекс Кредит» було укладено договір факторингу № АК-10/06/25 із ТОВ «Секвоя Капітал», а 07.07.2025 останнім було укладено договір факторингу № ДФ-07072025, в результаті чого право вимоги за договором № 2881854 від 07.11.2019 перейшло від ТОВ «Алекс Кредит» до ТОВ «ФК «Солвентіс». Сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором (позивачем) становить 35360 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту 8000 грн, заборгованість за відсотками 27360 грн, заборгованість за штрафними санкціями та пенею 0 грн.

Позивач стверджує, що відповідачка порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк, що зумовило звернення ТОВ «ФК «Солвентіс» до суду з цим позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

06.12.2025 відповідачкою було подано відзив на позов, у якому ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначила, що договір позики нею фактично не було укладено, оскільки вона, ОСОБА_2 , ніколи не зверталася до ТОВ «Алекскредит», ТОВ «Секвоя капітал» або ТОВ «ФК «Солвентіс» з метою отримання кредиту, не реєструвалася на їхніх інтернет-ресурсах, не укладала договору позики № 2881854 від 07.11.2019, не підтверджувала жодних операцій за допомогою одноразових SMS-кодів, а відтак, відсутнє її волевиявлення на укладення договору, факт укладення договору не доведений.

Крім того, вважає, що не виконані умови ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, позивачем не надано доказів того, що саме ОСОБА_2 створювала особистий кабінет на сайті кредитора, саме на її номер телефону надходив одноразовий ідентифікатор, що саме вона вводила цей код для підтвердження волевиявлення на укладення договору, ідентифікація особи проводилась через Bank-ID, КЕП або інший надійний засіб електронної ідентифікації.

Вказує на відсутність в матеріалах справи доказів фактичної передачі їй грошових коштів (банківської виписки, платіжного доручення, квитанції або іншого документу, який би підтверджував фактичне зарахування коштів на банківський рахунок/платіжну картку, що належить ОСОБА_2 , довідки банку із зазначенням ПІБ власника картки, на яку нібито було нараховано позику). У свою чергу, відповідачка стверджує, що жодних грошових коштів від ТОВ «ФК «Солвентіс» не отримувала, а відтак, за відсутності доказів фактичної передачі коштів договір позики не вважається укладеним.

Припускає, що спірний кредит міг бути оформлений третіми особами в результаті шахрайських дій з використанням персональних даних відповідачки, без її відома та згоди. У свою чергу, ТОВ «Алекскредит» не вчинило дій щодо належної ідентифікації клієнта.

При цьому, розмір нарахованих відсотків є завищеним і несправедливим, порушує баланс інтересів сторін та суперечить вимогам ст.ст.3, 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування» та принципам добросовісності та розумності. Водночас, відповідачка категорично заперечує проти факту укладення договору, отримання коштів та наявності заборгованості.

Зазначила, що договір, на який посилається позивач, датований 07.12.2019, строк позовної давності становить 3 роки. Позивач, звертаючись до суду, не вказує, з якої дати він обчислює цей строк, у зв`язку з чим відповідачка просить застосувати строк позовної давності.

18.12.2025 представником позивача Лановим Є.М. подано відповідь на візив, у якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, відмітив, що порядок укладення договору в електронній формі на сайті ТОВ «Алекскредит» передбачає, зокрема, заповнення анкети, в якій зазначаються персональні дані та реквізити платіжної картки, емітованої українським банком, підтвердження позичальником номеру мобільного телефону та інші необхідні дані. Після подання заяви здійснюється автоматична перевірка відповідності заявника основним вимогам оформлення кредиту громадянами України, яким виповнилося 18 років, наявність чинної платіжної картки, відкритої в українському банку, із залишком не менше 2 грн, наявність електронної пошти, на яку надходить для підтвердження договір, і лише після його підтвердження кошти надходять на картку і кредит вважається оформленим. Крім того, у вільному доступі на сайті зазначено попередження про наслідки, які можуть виникнути за договором про надання кредиту.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцем у розділі 7 договору № 288154 від 07.11.2019 наведено стандартні умови електронного договору, які підтверджують досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, розуміння позичальником договору та Правил на сайті та згоду їх виконувати, надання електронній формі договору такої ж юридичної сили, що і паперовому документу, надання позичальником згоди на обробку персональних даних, надання кредитодавцем належної інформації про фінансову послугу в обсязі, достатньому дл правильного розуміння її суті, та роз`яснення прав споживачів,

Враховуючи викладене, вважає, що факт укладення договору в електронній формі між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 про надання кредиту повністю підтверджено.

Вказав, що Графік платежів, Додаткові угоди та інші додатки до договору зберігаються в електронному кабінеті та доступні Позичальнику в будь-який час, що свідчить про обізнаність останнього про умови кредитування.

Зауважив, що відповідачкою не надано доказів укладення договору № 2881854 від 07.11.2019 від її імені іншою особою за відсутності її волевиявлення, перерахування коштів не на її рахунок.

Натомість, в силу п.4.14 Правил, в процесі заповнення заявки здійснюється перевірка карткового рахунку, повідомленого позичальником, шляхом блокування невідомої позичальнику довільної суми та наступного повідомлення позичальником цієїх суми, що була заблокована, або підтвердження операції через систему 3D-Secure за правилами банку-емітента картки. Отже, перерахування коштів було здійснене на картку, повідомлену позичальником, платіжною установою ТОВ «Елаєнс», яка діяла на підставі договору із ТОВ «Алекскредит» № 41346335 від 18.10.2017 щодо надання послуг з переказу коштів.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано всі необхідні документи : укладений кредитний договір як первинний бухгалтерський документ, деталізований розрахунок заборгованості за договором № 2881854 від 07.11.2019, а також довідку ТОВ «Елаєнс» від 04.11.2024, яка підтверджує успішне проведення платежу та містить усі відповідні відомості.

Вважає обґрунтованим розрахунок заборгованості, який відповідає Графіку платежів (є додатком 1 до договору), та вказує, що відповідачкою не надано доказів, які б свідчили про виконання відповідачкою своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Згідно з поданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, розмір боргу ОСОБА_2 за період з 08.11.2019 по 03.07.2020 становить 55280,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000 грн, за відсотками 47280,00 грн, нарахування яких здійснювалося на підставі : п.1.7.2 договору (ставка 1,36%) за період з 08.11.2019 по 05.12.2019 3155,00 грн; 06.12.2019 було здійснено оплату за проценти за користування кредитними коштами у загальному розмірі 3155,20 грн, та оплату за продовження строку кредитування у загальному розмірі 150,00 грн; п.1.6 договору (1,70%) за період з 07.12.2019 по 05.01.2020 4080,00 грн; п.1.6 договору (3%) за період з 06.01.2020 по 03.07.2020 43200,00 грн. Відповідачці не нараховувалися пеня та штрафні санкції.

У свою чергу, розмір заборгованості, що заявлена до стягнення, становить 35360,00 грн, з яких тіло кредиту 8000,00 грн, заборгованість за відсотками 27360,00 грн, що відповідає сумі, відступленій ТОВ «Алекскредит» за договором факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 та № ДФ-07072025 від 07.07.2025. Наведений розрахунок ніяк не порушує прав відповідача, оскільки позивачем заявлено до стягнення суму меншу, ніж та, що зазначена в детальному розрахунку.

Зазначив, що доводи відповідачки про сплив строку позовної давності є помилковими, з огляду на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби» від 30.03.2020, яким строк, визначений ст.257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину (діяв до 30.06.2023), та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким перебіг строк позовної давності зупинено на період воєнного стану. Законом від 14.05.2025 № 4434-ІХ «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04.09.2025, відновлено обчислення строків позовної давності. Проте, оскільки з 02.04.2020 по 03.09.2025 цей строк був зупинений, слід дійти висновку, що він сплине лише 04.09.2028. Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 13.11.2025, тобто, в межах строку позовної давності. У свою чергу, вимога відповідачки про застосування строку позовної давності передбачає повне визнання позовних вимог, що підтверджує факт надання їй кредиту 07.11.2019.

Відмітив, що відповідачкою не доведено, що телефонний номер, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить, зокрема, не надано втрати, крадіжки телефону, доступу сторонніх осіб до СМС, компрометації телефонного номера. При цьому, у випадку незгоди відповідачки з фактом укладення кредитного договору, а також за наявності сумнівів щодо обставин авторизації в особистому кабінеті, ідентифікації особи із застосуванням одноразового ідентифікатора, відповідачка має право самостійно звернутися до первісного кредитора ТОВ «Алекскредит» - з відповідним запитом про надання технічних даних, які формуються та зберігаються в його інформаційно-комунікаційній системі. Вказані відомості не передаються позивачу за договором факторингу та перебувають у виключному володінні первісного кредитора.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі, повідомив, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачка в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справ, позивач просив розглянути справу за відсутності його представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07.11.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит») та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено договір про надання кредиту №2881854, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом (п.1.2-1.5 договору).

Відповідно до п.1.6 договору розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування та Загальними умовам кредитування.

Згідно з п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку :

1.7.2. У випадку використання позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п.1.3 договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 29 календарних днів з 07.11.2019 по 06.12.2019 (включно) (Базовий період) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1/36% (Акційна ставка або Ставка за програмою лояльності). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 11155,20 грн, у т.ч. основна сума кредиту 8000,00 грн, проценти за користування кредитом 3155,20 грн;

1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають : в Базовий період з 07.11.2019 по 06.12.2019 (включно) 1,70% за один день користування кредитом (Базова процентна ставка); в Спеціальний період з 07.12.2019 по 03.06.2020 (включно) 3% за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 11949,40 грн.

Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом (п.1.7.4 договору).

Відповідно до п.2.2.2 договору Позичальник відповідно до цього договору та Правил має право звертатись до Кредитодавця із заявою про продовження строку дії Базового періоду, Строку дії договору, зміну кінцевої дати виконання договору на умовах, визначених у р. 12 Правил.

Згідно з п.3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладененя Договору 07.11.2019 та до кінцевої дати виконання договору 03.06.2020 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у т.ч. сплат заборгованості, яке мало місце під час строку дії договору. Якщо Позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію в дату повернення /погашення кредиту.

Відповідно до п.4.7 Договору кредит вважається простроченим при наявності заборгованості після закінчення Кінцевої дати виконання договору, зазначеної у п.3.1 цього договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з п.7.2 Договору, уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором і Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися своїх обов`язків та виконувати їх.

Сторони підтверджують, що даний Електронний договір (договір, укладений у вигляді електронного документу), всі додатки до нього, додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, є вчиненими виключно в письмовій формі у порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію» (п.7.3 Договору).

Відповідно до п.7.5.1-7.5.3 договору, укладаючи цей договір, Позичальник заявляє та гарантує Кредитодавцю, що він усвідомлює та підтверджує, що умови Договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими; під час укладення цього Договору він не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин; надав інформацію, відомості та документи для укладення цього договору, які є достовірними та відповідають дійсності.

Сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документу на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст.ст.207, 639 Цивільного кодексу України, із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка відповідно до п.2.30 Правил містить, зокрема, усі істотні умов договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір підписано з боку Позичальником одноразовим ідентифікатором PS2881854.

Згідно з Графіком платежів Додатком № 1 до договору, який також підписано з боку ОСОБА_2 вказаним одноразовим ідентикатором, за Лояльними (покращеними) умовами кредитування, які застосовуються за умови повного виконання Зобов`язань у Базовий період (з 07.11.2019 по 06.12.2019) застосовується процентна ставка (Акційна процентна ставка) в розмірі 1,36%, що з урахуванням Основної суми кредиту (8000,00 грн) складає 3155,20 грн.

За Загальними умовами кредитування в період з 07.11.2019 по 06.12.2019 (Базовий період) застосовується Базова процентна ставка (1,70%), що складає 3944,00 грн, Основна сума кредиту становить 7999,00 грн; в період з 07.12.2019 по 03.06.2020 (Спеціальний період) Основна сума кредиту становить 1,00 грн, та застосовуються проценти за ставкою 3,00% (Спеціальна ставка), що складає 5,40 грн. Всього за Загальними умовами кредитування Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 11949,40 грн.

Факт отримання позивачкою коштів у позику підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», відповідно до якого останнє на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) надавало ТОВ «Алекскредит» послуги з переказу грошових коштів фізичним особам. Повідомляється, що було успішно перераховано грошові кошти на рахунок отримувача, деталі операції: номер в системі FONDY : 175730396, номер операції : 12959083441972262941131036526637, дата проведення платежу 07.11.2019, сума платежу 8000,00 грн, платіжний метод картка VISA, номер карти НОМЕР_3 , банк картки отримувача - Raiffeisen Bank Aval.

Листом АТ «Райффайзен Банк» від 01.01.2026 № 81-15-9/16888-БТ, наданим на ухвалу суду про витребування доказів за клопотанням представника позивача, підтверджено, що банківська картка НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно з наданою банком випискою по зазначеній картці ОСОБА_4 за період з 07.11.2019 по 15.11.2019, 07.11.2019 на картку відбулося безготівкове зарахування через систему FONDY в сумі 8000,00 грн.

10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя капітал» було укладено Договір факторингу №АК-10/06/2025, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем.

Відповідно до даних витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №АК-10/06/2025 від 10.06.2025 до ТОВ «Секвоя капітал» від ТОВ «Алекскредит» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2881854 від 07.11.2019 на суму 35360,00 грн, яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн, заборгованості за відсотками 27360,00 грн.

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено Договір факторингу №ДФ-07072025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя капітал» відступило ТОВ «ФК «Солвентіс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем.

Відповідно до даних витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2025 до ТОВ «ФК «Солвентіс» від ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2881854 від 07.11.2019 на суму 35360,00 грн, яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн, заборгованості за відсотками 27360,00 грн.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу Українита статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідност. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що між ТОВ «Алексредит» та ОСОБА_1 07.11.2019 укладено кредитний договір № 2881854 в електронній формі, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «Алекскредит» умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачці грошові кошти у кредит в розмірі 8000,00 грн.

Твердження відповідачки про те, що вона особисто ніякого договору із ТОВ «Алекскредит» не укладала, в електронній системі вказаного ТОВ не реєструвалася, і коштів від нього не отримувала, спростовуються фактом отримання коштв на платжну картку НОМЕР_3 , яка згідно з даними банку, емітована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Жодних доказів на підтвердження вищенаведених доводів відповідачки (обвинувального вироку суду стосовно осіб, які шляхом шахрайських дій з використанням особистих даних ОСОБА_2 або її платіжних засобів уклали від її імені договір та отримали оформлений на неї кредит; доказів втрати мобільного телефону або платіжної картки, з використанням яких було отримано грошові кошти тощо) відповідачкою не надано.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачкою не доведено того, що її персональні дані були використані третіми особами для оформлення кредиту, та приходить до висновку, що договір між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 був фактично укладений, у належній формі, яка прямо передбачена договором.

Можливість та правомірність укладення договору в електронній формі прямо передбачена положеннями чинного законодавства, наведеними вище.

Жодних доказів сплати коштів на погашення заборгованості на адресу ТОВ «Алекскредит» відповідачкою не надано.

Разом з тим, надаючи оцінку розміру заборгованості, заявленої до стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно достатті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України, доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 позивачем надано Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту № 2881854 від 07.11.2019 станом на 06.06.2025, відповідно до якого заборгованість за вказаним договором нарахована за період з 07.11.2019 по 03.07.2020 складає 55280,00 грн, у т.ч. за Основною сумою кредиту 8000,00 грн, за процентами 47280,00 грн.

Як вбачається зі змісту детального розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися з 07.11.2019 по 03.07.2020 включно. В період з 07.11.2019 по 06.12.2019 застосовувалася ставка 1,36% у день, з 07.12.2019 по 05.01.2020 1,70%, з 06.01.2020 по 03.07.2020 3% на день.

Крім того, з розрахунку вбачається, що 06.12.2019 позичальником було сплачено суму в розмірі 3305,20 грн, яка була спрямована Кредитодавцем частково на погашення відсотків - 3155,20 грн, та 150,00 грн враховано як «нараховану плату за продовження строку» (чого саме не вказано).

Вказаний розрахунок суперечить п.п.1.6, 1.7, 2.2.2, 3.1 договору, якими чітко передбачено кінцевий строк повернення кредиту до 03.06.2020, що може бути змінений виключно шляхом звернення позичальника із заявою до кредитодавця та укладення Додаткової угоди, та не передбачено нарахування будь-якої «плати за продовження строку», а передбачено спеціальні умови нарахування процентів зі зміною процентної ставки у разі, якщо позичальник не повертає суму кредиту та процентів до закінчення Базового періоду (використання Загальних умов кредитування, протягом якого з 07.11.2019 до 06.12.2019 застосовується ставка 1,70% на день, а з 07.12.2019 по 03.06.2020 3% на день).

Так, пунктом 3.1 договору чітко передбачено Кінцеву дату виконання договору (повернення кредиту) 03.06.2020, а в силу п. 2.2.2., п.4.7 Договору передбачено можливість зміни Кінцевої дати виконання договору шляхом звернення позичальника із заявою до кредитодавця та укладення Додаткової угоди.

Крім того, як зазначалось вище, згідно з п.1.6 договору розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього договору.

Графіком платежів передбачено використання вищезазначених процентних ставок (1,36% згідно з Лояльними умовами за умови повного виконання зобов`язань у Базовий період з 07.11.2019 по 06.12.2019; 1,7% в період з 07.11.2019 по 06.12.2019 та 3% в період з 07.12.2019 по 03.06.2020 згідно із Загальними умовами) та визначено Орієнтовну загальну вартість кредиту згідно із Лояльними (11155,20 грн, у т.ч. проценти 3155,20 грн) та Загальними (11949,40 грн) умовами кредитування.

Пунктом 7.1 договору передбачено можливість внесення змін та доповнень до нього шляхом укладення між сторонами Додаткових угод.

Разом з тим, доказів звернення позичальника до кредитодавця із такою заявою про продовження Кінцевої дати укладення договору, а також доказів укладення Додаткової угоди, якими змінювались би Кінцева дата строку дії договору та процентні ставки, а також строки і порядок їх застосування, позивач до суду не надав.

Крім того, суд відмічає, що відповідно до п.4.2 договору виконання зобов`язань /сплата заборгованості за договором здійснюється в наступному порядку : у першу чергу сума прострочених процентів, у другу чергу прострочена до повернення Основна сума кредиту, у третю чергу сума нарахованих Процентів за користування кредитом; у четверту чергу Основна сума кредиту; у п`яту чергу сума нарахованої неустойки (пені штрафу) у випадку порушення умов договору.

Як вбачається зі змісту розрахунку, позичальником 06.12.2019 було сплачено суму у розмірі 3305,20 грн, які відповідно до цього пункту, у разі їх дійсної фактичної сплати, підлягали сплаті в рахунок процентів за договором.

Також вказаний розрахунок суперечить умовам Графіку платежів, який підписаний позичальником і є невід`ємною частиною договору, та містить визначені суми Орієнтовної загальної вартості кредиту за весь період з 07.11.2019 по 03.06.2020, у т.ч. в разі застосування Загальних умов кредитування 11949,40 грн.

Враховуючи викладене, вказаний розрахунок не береться судом до уваги в якості належного і допустимого доказу розміру заборгованості відповідачки.

При цьому, до стягнення заявлено суму 35360,00 грн, у т.ч. за основним платежем 8000,00 грн, за процентами 27360,00 грн, яка відрізняється від суми заборгованості, наведеної у Детальному розрахунку.

Будь-якого розрахунку вказаної суми (періоду та порядку нарахування процентів, застосованої процентної ставки, здійснених проплат та їх впливу на розмір процентів) позивачем не наведено.

Суд зауважує, що положення п.1.7.3 договору є суперечливими, оскільки процентна ставка 3%, що застосовується в період з 07.12.2019 по 03.06.2020 включно, суперечить тій сумі Орієнтовної загальної вартості кредиту при використанні Загальних умов кредитування, яка вказана у цьому ж пункті договору 11949,40 грн та у Графіку платежів, що в силу п.1.6 та 7.1 Договору є його невід`ємною частиною.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У зв`язку з чим, під час розрахунку суми заборгованості ОСОБА_2 за договором підлягають положення договору, що встановлюють Орієнтовну загальну вартість кредиту в числовому вигляді за Загальними умовами кредитування 11949,40 грн, які є більш сприятливими для споживача.

Керуючись ч.8 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування», беручи до уваги, що ОСОБА_2 заперечує факт укладення договору та його чинність щодо себе, не надала доказів сплати будь-яких коштів за договором, а детальний розрахунок не може бути взятий судом до уваги з підстав, наведених вище, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 11949,40 грн, у т.ч. за тілом кредиту 8000,00 грн, за відсотками 3949,40 грн.

Заява відповідачки про застосування строку позовної давності не підлягає застосуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (чинного з 02.04.2020, тобто, на час закінчення строку кредитування 03.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції згідно із Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, у період з 02.04.2020 по 30.06.2023 (до моменту скасування карантину на території України) строк позовної давності законодавцем було продовжено на час дії карантину, а з 24.02.2022 цей строк також було продовжено на строк дії воєнного стану.

Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень викладено в наступній редакції : У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, з 30.01.2024 строк позовної давності за зобов`язаннями за договором зупинився.

З 04.09.2025 набув чинності Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX, яким зазначений пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень виключено.

Згідно з ч.3 ст.263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Враховуючи наведені вище положення закону, дату закінчення строку кредитування (03.06.2020), трирічний строк позовної давності (03.06.2023), дату, з якої було продовжено строк позовної давності 02.04.2020, та дату звернення до суду з цим позовом (12.11.2025), доводи відповідачки про сплив строку позовної давності є помилковими, а заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позов задоволено частково (на 33,79%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 818,53 грн (2422,40 *33,79%) та витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 2027,40 грн (6000,00 грн * 33,79%).

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.263-265, 268, 273-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс» (ІВАN НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк», МФО : 300346) заборгованість за кредитним договором № 2881854 від 07.11.2019 у розмірі 11949,40 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять грн. 40 коп.), витрати по сплаті судового бору у розмірі 818,53 грн (вісімсот вісімнадцять грн 53 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2027,40 грн (дві тисячі двадцять сім грн 40 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження за адресою: 07406, Київська област ь, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 16.02.2026.

Суддя О.С. Сеник