Рішення № 134084557, 27.01.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2457/25

2/468/59/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27.01.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчука С.В., за участю секретаря судового засідання Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/2257/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.11.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики № 120137 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу позику в сумі 5000 грн. на умовах строковості, поворотності, оплатності. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати комісійної винагороди і процентів не виконав, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором 24669,50 грн., з яких 5000 грн. заборгованість за позикою, 19669,50грн. заборгованість за процентами та комісією, а також судові витрати.

В тексті позову позивач заявив про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Позов надійшов до суду 03.11.2025 року.

04.11.2025 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.11.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ»(23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 120137, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн., а відповідач зобов`язувалася повернути позику, сплатити проценти та комісійну винагороду за користування позикою , в порядку та строки, визначені договором.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній форміза допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікаторомv828fgx5.

Відповідно до п.1.1.1 договору сума позики складає 5000 грн.

Згідно з п.1.1.2.1 договору процентна ставка складає 0,01 %в день від поточного залишку позики.

Відповідно до п. 1.1.2.2 договору розмір комісії складає 1,1 % в день від початкового розміру позики.

Нарахування процентів та комісії здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою (пункти 1.1.3, 1.1.4 договору).

Відповідно до п.1.1.5 договору строк повернення позики 18.12.2019 року.

Відповідно до п.п. 4.1 позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання встановлені не пізніше18.12.2019 року.

Відповідно до п. 4.3. договору обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики до строку повернення позики 18.12.2019 року.

Відповідно до п.5.3 договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3 % в день від суми позики за кожен день прострочення.

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт позики та графік платежів до договору.

05.01.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до договору позики № 120137 від 19.11.2019 року, якою змінили строк повернення позики на 03.02.2020 року, а також графік платежів з урахуванням нового строку виконання зобов`язань за договором. ОСОБА_1 додаткова угода підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором3s5vz4g0.

Згідно з довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» за № 120137 від 01.09.2025 року ОСОБА_1 перераховано на банківську картку маска картки НОМЕР_1 грошові кошти 5000 грн., транзакція номер 1162362804.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 120137 вбачається , що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 24669,5 грн., з яких 5000 грн. заборгованість за позикою, 19669,5 грн. заборгованість за процентами та комісією.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (стаття. 207 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 527 ЦК України передбачає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Статтею 610ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявними у справі доказами підтверджується, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, суд вважає доведеними факт укладання відповідачем договору позики, отримання відповідачем грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, та невиконання в повному обсязі своїх зобов`язань з повернення позики позивачу та сплати процентів і комісії за користування ним.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2423 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

При зверненні з позовом у позовній заяві представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Рудзей Ю.В. надавав професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» у цій справі, на підтвердження чого надані довіреність на ім`я адвоката Рудзея Ю.В. від 09.07.2025 року; договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року; акт № 120137 наданих послуг правничої допомоги від 01.09.2025 року за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року з детальним описом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, кількість поданих адвокатом заяв по суті справи, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, розгляд справи відбувся без участі сторін при заочному розгляді на підставі заяви представника позивача, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Керуючись ст. ст. 4, 76-8 3, 137, 141, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «ГЕЛЕКСІ`до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» суму заборгованості за договором позики №120137 від 19.11.2019 року в розмірі 24669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» судовий збір у сумі 2423 (дві тисячі двадцять три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» 3000 (три тисячі) гривень в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, будинок 10/1, ЄДРПОУ 41229318.

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 27.01.2026 року.

СУДДЯ: