Рішення № 134074605, 16.02.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2178/25

Провадження № 2/732/198/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» через свого представника Цимбала Вадима Ігоровича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 76349,04 грн, з яких: 31154,25 грн заборгованість за кредитом; 45194,79 грн заборгованість за відсотками. Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6593,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. 06 листопада 2020 року підписанням оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту №491039468 відповідач запропонував банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка була прийнята банком шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту. Сторони угоди узгодили графік платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості усіх супутніх послуг. Також сторонами угоди підписано паспорт споживчого кредиту, у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Таким чином, 16.11.2020 між банком та відповідачем було укладено кредитний договір №491039468 із наступними основними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 44999,46 грн; процентна ставка 39,9% річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 60 місяців; дата повернення кредиту 09.11.2025. Власноручним підписом позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №3790807 від 09.11.2020 та випискою по рахунку. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 76349,04 грн, з яких: 31154,25 грн заборгованість за кредитом, 45194,79 грн заборгованість за відсотками.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем вимогу позивача залишено без реагування. Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді від 31 грудня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 91), проте уповноважений представник в судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2198712 від 31.12.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 88). Крім того, відповідачу направлялася судова кореспонденція за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_3 . Згідно із відмітками поштового відділення зв`язку поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 93, 94).

У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копію оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 491039468 від 06.11.2020 зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 пропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, підставою для якої є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та банком (а. с. 13).

В оферті визначено умови споживчого кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 44999,46 грн, процентна ставка 39,90% річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 60 міс. Згідно із п.2 оферти дата повернення кредиту 09.11.2025.

Відповідно до п. 3 цієї оферти кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором №630203561 від 01.09.2014 у розмірі 44999,46 грн шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Дата повернення кредиту 25.03.2026.

У вищевказаній оферті також запропоновано визначити в додатку № 1 до цієї угоди, що є невід`ємною частиною угоди, детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної стави; графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою.

Згідно з паспортом споживчого кредиту відповідачу надавався безготівковий споживчий кредит у розмірі 44999,46 грн строком на 60 місяців, під 39,90 % річних, реальна річна процентна ставка 48,11 %. Також у паспорті передбачені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язання за договором, а саме штрафи за прострочення внесення суми мінімального платежу: за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів 100 грн; за кожне прострочення платежу, що триває 5 та більше днів 300 грн (а. с. 15).

Акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 491039468 від 06.11.2020 прийнято пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 491039468 від 06.11.2020 з вищенаведеними умовами (а. с. 13).

Оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 491039468 від 06.11.2020, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки підписані ОСОБА_1 власноручним підписом. Вказане свідчить, що відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного кредитного договору та погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 491039468 від 06.11.2020 виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти у сумі 44999,46 грн, що підтверджується меморіальним ордером №3790807 від 09.11.2020 (а. с. 25).

12 серпня 2022 року загальним зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 491039468 від 06.11.2020 належним чином не виконав, лише частково сплатив кошти на погашення кредиту, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, у відповідача станом на 29.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 76349,04 грн, з яких: 31154,25 грн заборгованість за кредитом, 45194,79 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом та випискою по рахункам відповідача за період з 06.11.2020 по 29.09.2025 (а. с. 11-12, 26-59).

11.04.2025 АТ «Сенс Банк» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань у тридцятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги банку, в якій позивач просив достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, що загалом складає 69453,78 грн (а. с. 60, 64), однак відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

У ч. 2 ст. 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання боржником будь-яких зобов`язань, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту за договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).

Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

В матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, а доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц.

Суд також враховує, що матеріали справи містять докази здійснення відповідачем періодичних платежів на часткове погашення суми заборгованості, що також підтверджує факт визнання ним наявних кредитних зобов`язань перед позивачем.

Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору № 491039468, на підставі якого виникло зобов`язання у відповідача перед позивачем щодо сплати кредиту, в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорюється жодною із сторін в ході розгляду справи.

Оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, розрахунок заборгованості свідчить про користування відповідачем кредитними коштами та враховуючи, що відповідачем відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України не наданого жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, натомість в матеріалах справи містяться докази здійснення часткового погашення суми заборгованості, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту та відсотках у заявленому розмірі.

Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи,

що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Подібні правові висновки також були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим про що, зокрема, зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Цимбалом В. І., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат. Також, витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Цимбал В. І. здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025. Виконавцем за цим договором є саме Адвокатське об`єднання «СмартЛекс» (а. с. 74-81).

Натомість з матеріалів справи убачається, що Цимбал В.І. представляє інтереси позивача на підставі довіреності № 024539/25 від 22.07.2025, строк дії якої до 22 січня 2026 року (а. с. 82).

Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 137, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 491039468 від 06 листопада 2020 року у розмірі в сумі 76349,04 грн, з яких: 31154,25 грн заборгованість за кредитом; 45194,79 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення складене та підписане 16.02.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 .

Суддя А. О. Бойко