Ухвала суду № 134072476, 16.02.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/515/26

Провадження № 1-кс/591/439/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням погодженим прокурором, яке мотивував тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Сумській області розслідується кримінальне провадження №12024200590000352 від 13.11.2024, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України. Досудовим розслідуванням перевіряється факт того, що службові особи Лебединської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем діючи в інтересах третіх осіб налагодили протиправний механізм з передачі в довгострокову оренду строком на 40 років земельних ділянок в обхід проведення аукціону. Так, службові особи міської ради в супереч інтересам громади змінюють цільове призначення земельних ділянок підготовлених для передачі в оренду із «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на «01.08 Для сінокосіння і випасання худоби», що в свою чергу дозволяє передавати такі земельні ділянки поза аукціонами. В той же час, фактично передані в оренду ділянки використовуються орендатором для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що передбачає розорювання таких ділянок та вирубку лісових насаджень, що перебувають на них, без сплати відповідної компенсаційної вартості і т.п.

11.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.02.2026 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучене майно. Оскільки вказане майно є речовим доказом, просив накласти на нього арешт з метою їх збереження.

Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначала, що надала можливість слідчому оглянути телефон. Це її особистий телефон, тому просила не накладати на нього арешт.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, Слідчим управлінням ГУНП в Сумській області розслідується кримінальне провадження №12024200590000352 від 13.11.2024, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, додані до клопотання матеріали містять відомості про те, що майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 11.02.2026 за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Тобто вилучені речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження, і можуть бути доказом під час досудового розслідування та судового розгляду, і позиція власника майна не спростовує таких обставин, тому з огляду на положення п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, на вказане майно потрібно накласти арешт з метою його збереження.

При цьому, вважаю, що в даному випадку для потреб досудового розслідування достатнім та співмірним буде накладення арешту на все майно шляхом заборони власників та володільців майна у їх праві на розпорядження та користування.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 11.02.2026 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обмеження власників та володільців майна у їх праві на розпорядження та користування, а саме на:

- Мобільний телефон iPhone зеленого кольору, IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із влаштованою SIM-карткою оператора мобільного зв`язку Vadafone з мобільним номером НОМЕР_3 , належний ОСОБА_4 ,

з метою забезпечення збереження речових доказів.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_3 .

Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1