Рішення № 134066974, 12.02.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2026 р. Cправа № 902/1362/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця, 21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1", 33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Біла, будинок 5А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37520097

про стягнення 36 955,90 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1362/25 за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 7814 від 03.07.2024 у розмірі 36 955,90 гривень, з яких 28 080,70 гривень пені та 8 875,20 гривень штрафу.

26 січня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1362/25, яким позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця за договором підряду № 7814 від 03.07.2024 пеню у розмірі 13 521,51 гривень, штраф у розмірі 4 437,60 гривень та 2 354,33 гривень cудових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

02 лютого 2026 року до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" надійшла заява №б/н від 02.02.2026 (вх. № 01-34/1079/26 від 02.02.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1362/25.

Ухвалою від 03.02.2026 судом прийнято заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" №б/н від 02.02.2026 (вх. № 01-34/1079/26 від 02.02.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1362/25 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 03.02.2026 року надіслано учасникам справи; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

06.02.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 06.02.2026 (вх. № 01-34/1276/26 від 06.02.2026) у якому представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідачем у відзиві зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

26 січня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1362/25, яким позов задоволено частково, стягнуто з з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця за договором підряду № 7814 від 03.07.2024 пеню у розмірі 13 521,51 гривень, штраф у розмірі 4 437,60 гривень та 2 354,33 гривень cудових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення ухвалено за відсутності учасників справи. Повне рішення у справі № 902/1362/25 складено 02.02.2026.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 09.02.2026.

Представником відповідача 02.02.2026 сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначену заяву подано заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129, 240 ГПК України.

У заяві від 02.02.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" просив про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1362/25 у розмірі 12 535,46 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1239634 від 13.10.2025, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" у справі №902/1362/25 здійснював адвокат Крижанівський В.В.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із заявою від 02.02.2026, докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги № б/н від 06.10.2025 (далі - договір) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" (замовник) та адвокатом Крижанівським Валерієм Валерійовичем (виконавець); квитанцію до прибуткового касового ордера № 003 від 02.02.2026 про сплату 12 535,46 гривень згідно договору № б/н від 06.10.2025 та детальний опис (акт) № КВ-003 від 02.02.2026 виконаних робіт (наданих послуг).

За умовами пункту 1 договору виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання наступної правової допомоги замовнику - представлення інтересів замовників на підприємствах установах організаціях незалежно від форм власності та судах усіх рівнів по справі № 902/1362/25, що включає в себе: а) складання, підписання та подання процесуальних документів; б) надання запитів для одержання інформації; в) представництво і захист інтересів замовника з правами сторони та повноваженнями визначеними ГПК України без обмежень.

Відповідно до пункту 3 договору про надання правничої допомоги № б/н від 06.10.2025 розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі співмірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40% прожиткового мінімуму дія працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на момент складання акту виконаних робіт по кожній інстанції (перша, апеляційна, касаційна).

Даний договір укладено на невизначений строк дії. Кожна із сторін має право припинити його дію попередивши про це другу сторону за один місяць (пункт 4 договору).

За змістом детального опису (акту) № КВ-003 від 02.02.2026 виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом було надано ТОВ "Екострой-1" такі послуги за договором про надання правової допомоги № б/н від 06.10.2025: підготовка та подання відзиву на позовну заяву від 13.10.2025 через підсистему Електронний суд - 2 год.; підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив від 27.10.2025 - 1 год. 30хв.; підготовка та подання зави про витребування доказів від 29.10.2025 - 30 хв.; підготовка та подання заяви від 29.10.2025 - 30 хв.; підготовка та подання заяви від 08.12.2025- 30 хв.; підготовка та подання зави про долучення доказів від 24.12.2025 року - 30 хв.; підготовка та подання зави про відкладення розгляду справи від 25.12.2025 - 15 хв.; підготовка та подання зави про поновлення строків та долучення доказів від 20.01.2026 року - 30 хв.; участь в судових засіданнях Господарського суду Вінницької області при розгляді справи 902/1362/25: 25.11.2025, 11.12.2025, 20.01.2026 - 3 год. 10 хв. Загальна вартість робіт (послуг) становить 12 535,46 гривень.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 002 від 02.02.2026 року ТОВ "Екострой-1" сплачено на користь адвоката Крижанівського В.В. 12535,46 гривень із зазначенням у якості підстави для сплати вказаних коштів договору № б/н від 06.10.2025.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У запереченнях щодо поданої відповідачем заяви про стягнення правничих витрат позивач, зокрема зазначив, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а застосуванням судом свого права на таке зменшення розміру неустойки; у відзиві відповідачем зазначено орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 гривень, тоді як до стягнення заявлено 12 535,46 гривень таких витрат; у детальному описі робіт від 02.02.2026 адвокатом безпідставно збільшено вартість робіт, оскільки враховано лише прожитковий мінімум станом на 01 січня 2026 року (3328,00 гривень) без урахування прожиткового мінімуму 2025 року (3028,00 гривень), розмір якого є меншим.

На переконання позивача заявлений представником відповідача розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі з урахуванням ціни позову.

Позивач зазначив, що є бюджетною установою, відноситься до сфери управління Міністерства оборони України та покладення витрат у заявленому представником відповідача розмірі становитиме для позивача як підприємства Міністерства оборони України додатковий тягар та не сприятиме належному виконанню покладених на нього функцій для забезпечення обороноздатності країни в умовах воєнного стану, а тому у задоволенні заяви відповідача про стягнення 12 535,46 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №902/1362/25 позивач просив відмовити.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Крижанівським В.В. професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" у справі № 902/1362/25.

Розглянувши матеріали справи, докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відповідачем документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/1362/25 у сумі 12 535,46 гривень. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Щодо зауважень позивача, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а застосуванням судом свого права на таке зменшення розміру неустойки, суд зауважує, що у задоволенні позовних вимог у справі № 902/1362/25 у частині вимоги про стягнення пені в сумі 1 037,69 гривень судом відмовлено у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Доводи позивача, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем зазначено в сумі 5 000,00 гривень, тоді як до стягнення заявлено 12 535,46 гривень таких витрат судом відхиляються, оскільки відповідачем у відзиві зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які очікував понести відповідач.

Водночас, зазначення у відзиві орієнтовного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не спростовує надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги у більшому розмірі з урахуванням обсягу наданої правової допомоги.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Доводи позивача щодо прийняття до розрахунку при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2026 року (3328,00 гривень) без урахування прожиткового мінімуму 2025 року (3028,00 гривень) судом відхиляються, оскільки такий розрахунок проведено, згідно з детальним описом (актом) № КВ-003 від 02.02.2026 виконаних робіт (наданих послуг) який складений 02.02.2026, тобто станом на 2026 рік. Здійснений розрахунок не суперечить умовам договору.

Інші доводи позивача судом відхиляються як необгрунтовані.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

26 січня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1362/25, яким позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця за договором підряду № 7814 від 03.07.2024 пеню у розмірі 13 521,51 гривень, штраф у розмірі 4 437,60 гривень та 2 354,33 гривень cудових витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд зауважує, що позивачу було відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 1 037,69 гривень у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені та штрафу було відмовлено з підстав їх зменшення судом на 50%.

Здійснюючи розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такий розподіл має бути здійснений з урахуванням критеріїв, якими керувався суд під час розподілу між сторонами витрат на сплату судового збору, а саме в частині суми обгрунтованих позовних вимог, у тому числі в частині зменшення судом суми неустойки, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Приймаючи до уваги, що суд визнав позовні вимоги обгрунтованими в частині вимог про стягнення пені у розмірі 27 043,01 гривень та штрафу у розмірі 8 875,20 гривень та задовольнив їх частково в частині 13 521,51 гривень пені та 4 437,60 гривень штрафу, у стягненні решти пені та штрафу відмовив з підстав їх зменшення судом на 50% на підставі частини 3 статті 551 ЦК України та відмовив у стягненні пені в сумі 1 037,69 гривень у зв`язку із необгрунтованістю позовних вимог у цій частині, суд дійшов висновку, що судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 352,25 гривень слід покласти на позивача, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 12 183,21 гривень слід залишити за відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21015, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" (33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул. Біла, будинок 5А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37520097) 352,25 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 183,21 гривень покласти на відповідача.

6. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник додаткового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 12.02.2026.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.