Рішення № 134058054, 27.01.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10450/25

пр. № 2/759/904/26

27 січня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство,

ВСТАНОВИВ

І. Позиції учасників справи

Аргументи позивача

16 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Гецко Н.М., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Святошинський ДРАЦС) про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство.

Позов обґрунтований тим, що:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 ; батьком дитини записаний ОСОБА_1 ;

- 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 уклав шлюб з матір`ю дитини, ОСОБА_2 ;

- після реєстрації шлюбу та проживання разом ОСОБА_2 зізналася ОСОБА_1 , що він не є біологічним батьком ОСОБА_3 .

З урахуванням викладеного, просив виключити відомості про нього як про батька ОСОБА_3 з актового запису про його народження.

У підготовче засідання позивач та його представник не з`явилися. 26 січня 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Позиція відповідачки

Відповідачка в підготовче засідання не з`явилася. 16 січня 2026 року подала заяву, в якій позов визнала, справу просила розглядати без її участі.

Позиція третьої особи

Представник Святошинського ДРАЦС в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом положень частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у підготовче засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за умови, що її належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті

ІІ. Процесуальні дії суду

22 травня 2025 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зобов`язавши позивача сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.

28 травня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 23 червня 2025 року.

У зв`язку з неявкою відповідачки підготовче засідання, призначене на 23 червня 2025 року, суд відклав на 28 липня 2025 року.

У зв`язку з неявкою відповідачки підготовче засідання, призначене на 28 липня 2025 року, суд відклав на 10 вересня 2025 року.

20 серпня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання представника позивача, адвокатки Гецко Н.М., про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання, чи є ОСОБА_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проведення експертизипросив доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

10 вересня 2025 року суд зазначене клопотання задовольнив: призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинив на час її проведення.

08 грудня 2025 року суд постановив ухвалу про поновлення провадження у справі, призначив підготовче засідання на 27 січня 2026 року.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.06.2016, актовий запис № 1734, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 13).

26 серпня 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 назареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 26.08.2106, актовий запис № 988 (а.с. 14).

Відповідно до заяви про визнання позову щодо оспорення батьківства ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Справжність підпису ОСОБА_2 на заяві засвідчено Бовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 06.11.2025 за р. № 1241 (а.с. 77).

Згідно з повідомленням Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.11.2025 за № СЕ-19/111-25/58893-БД проведення експертизи виявилось неможливим у зв`язку з неявкою на експертизу відповідачки та дитини (а.с. 73-74).

ІV. Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Способом захисту сімейних прав та інтересів є, зокрема, припинення правовідношення, а також визнання його недійсним, скасування (пункт третій частини другої статті 18 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована постановою Верховної Ради УРСР 27.02.1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001 забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Стаття 7 Конвенції визначає, що дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша статті 206 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виключити відомості про нього як про батька ОСОБА_3 з актового запису про його народження.

У справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза, на яку відповідачка та малолітній ОСОБА_3 не з`явилися. З урахуванням приписів статті 109 ЦПК України суд визнає факт відсутності кровного споріднення між позивачем та малолітнім ОСОБА_3 .

Окрім того, відповідачка позов визнала повністю. Таке визнання, з урахуванням неявки відповідачки на експертизу, не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що право позивача підлягає судовому захисту шляхом виключення відомостей про нього як про батька з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 9127-3452-6048-2678 від 26.05.2025 (а.с. 34).

Доказів понесення інших витрат сторони не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки сторони не заявляли вимоги щодо відшкодування судових витрат, суд не вирішує питання їх розподілу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про батьківство, задовольнити повністю.

Виключити відомості про ОСОБА_1 , як про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису про народження № 1734, складеного 29.06.2016 Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Якуба Коласа, будинок 6).

Повне рішення суду складене 06 лютого 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко