Ухвала суду № 134058030, 13.02.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/1233/26

ун. № 759/3624/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026110000000101 від 29.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Крутьки Черкаської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який в подальшому продовжено до цього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон про мобілізацію), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Відповідно до абз.1 ч.2 Положення (далі положення) про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Пунктом 4 Положення визначено, що експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 6 пункту 9 Положення, експертні команди у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). Пунктом 17 цього порядку визначено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем, електронне направлення повинно містити відповідно до підпункту 2 пункту 21 медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання.

Відповідно до примітки ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_4 при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 29.01.2026 вступила в злочинну змову з ОСОБА_7 з метою систематичного отримання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб державних медичних закладів для встановлення ними діагнозів військовозобов`язаним які нададуть можливість в подальшому уникнути мобілізації, та вчинила тяжкий корупційний злочин при наступних обставинах.

Так, 29.01.2026 в першій половині дня, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 дізналась, що останній знаходиться в розшуку, як військовозобов`язаний, який ухиляється від мобілізації, після чого у неї виник злочинний умисел спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди з останнього, після чого повідомила про вказаний факт ОСОБА_7 та вони розробили спільний злочинний план спрямований на отримання у ОСОБА_8 неправомірної вигоди в сумі 18 000 дол. США, відповідно до якого

ОСОБА_4 повинна запропонувати ОСОБА_8 надати їй неправомірну вигоду, за вплив на посадових осіб медичних закладів, яку вони в подальшому ділять з ОСОБА_7 та здійснюють вплив на посадових осіб медичних закладів з метою виготовлення пакету документів які в подальшому нададуть ОСОБА_8 можливість уникнути мобілізації.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, діючи до раніше розподілених ролей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09.02.2026 приблизно о 12:00 год. ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , в кафе «Євразія» що за адресою: Ярославів Вал, буд. 8, біля метро «Золоті Ворота» пояснила останньому, що у разі надання їй грошових коштів в сумі 18 000 дол США вона може здійснити вплив на посадових осіб державних медичних закладів, розташованих в Голосіївському районі м. Києва з метою встановлення останніми діагнозу, який надасть ОСОБА_8 можливість уникнути мобілізації, у разі відмови від її пропозиції, для ОСОБА_8 наступлять негативні наслідки та останнього буде мобілізовано, на що останній погодився.

Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу 11.02.2026 в першій половині дня, більш точний час не встанволено, ОСОБА_4 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання повідомила останньому, що частину неправомірної вигоди в сумі 9 000 дол США йому необхідно надати вже зараз, для того щоб вона могла запустити процес оформлення документів.

Після чого, 12.02.2026 приблизно о 10:12 год. перебуваючи в приміщенні супермаркету МегаМаркет за адресою: Київська область, с. Гатне, вул. Київська 2, ОСОБА_4 реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, отримала від ОСОБА_8 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 9 000 дол США за обіцянку здійснити вплив на посадових осіб державних медичних закладів розташованих в Голосіївському районі м. Києва, ВЛК, з метою виготовлення пакету документів які в подальшому нададуть останнього можливість уникнути мобілізація, як не придатному до військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в одержані неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання нею покладених на неї процесуальних обов`язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 12.02.2026 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:

- заява про вчинення кримінального правопорушення від 29.01.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.01.2026;

- протоколом ідентифікації (огляду), помітки та вручення грошових коштів від 12.02.2026;

- матеріалами виконаного доручення оперативними працівниками;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 12.02.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган досудового розслідування зазначає, що наявний ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.

Ризики, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 користуючись налагодженими зв`язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення медичних документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що злочинна діяльність ОСОБА_4 пов`язана з одержанням неправомірної вигоди то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваній, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваної, вважає за необхідне застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий у клопотанні просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 233 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, оскільки, на його думку, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному, повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з урахуванням доходів отриманих підозрюваною в наслідок вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для підозрюваної та зможе забезпечувати її належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 квітня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрювана ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 12.04.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на неї згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1