Ухвала суду № 134057728, 12.02.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/969/26

Провадження №: 2/755/2411/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"12" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами у зв`язку з новими обставинами, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва 20.01.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами у зв`язку з новими обставинами, яка 22.01.2026 була передана в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У порядку частини 6 статті 187 ЦПК України судом витребувана інформація щодо реєстрації місця проживання відповідача, яка отримана головуючим суддею 09.02.2026.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.

Відповідно до заявлених вимог позивач просить суд:

- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем;

- звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами (включаючи основний борг та пеню) на користь ОСОБА_2 .

У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 4 статті 175 ЦПК України).

Так, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Статтею 8 Закону України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

В той же час, позивачем до позовної заяви не долучено жодного доказу, який підтверджував би його складне матеріальне становище.

Таким чином, позивачу слід подати до суду докази, які б підтверджували його право на звільнення від сплати судового збору, а за їх відсутності, останньому слід сплатити судовий збір у розмірі встановленому законодавством.

Так, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3 328 гривень.

Таким чином позивачу у цій справі слід сплатити судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, у відповідності до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що у 2019 році звертався до суду з позовом про звільнення від заборгованості (справа № 755/14467/19), у задоволенні якого було відмовлено. Проте на день подання даного позову виникли нові, самостійні обставини, що мають істотне значення згідно зі статтею 197 СК України. Позивач зазначає, що протягом останнього року його стан здоров`я погіршився, він став маломобільним, має важкі захворювання серця, неодноразово лікувався у КМКЛ № 1. В той же час, такий стан унеможливлює будь-який приробіток та потребує великих витрат на ліки. Крім того, через борг зі сплати аліментів у вересні 2022 йому скасували субсидію, що призвело до накопичення боргу за ЖКП понад 50 тис. грн. Зазначає, що його єдиним доходом є пенсія, а після відрахування 50% аліментів, залишок є нижчим за прожитковий мінімум і тому він фактично позбавлений засобів до існування.

Згідно статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на важкий стан здоров`я, відсутність інших доходів окрім пенсії, однак на підтвердження цих фактів позивачем не долучено жодних доказів.

У позовній заяві позивач просить суд витребувати ряд доказів, та обґрунтовує неможливість їх подання своєю маломобільністю.

В той же час, відповідно до частини 1-2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, позивач не обґрунтував належним чином клопотання про витребування доказів, оскільки останнє не містить відомостей про вжиті заходи для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, що підлягає усуненню позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суддя дійшла висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами у зв`язку з новими обставинами - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: