Рішення № 134041633, 13.02.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/309/26 Справа №447/3523/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

03.11.2025 представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. засобами системи «Електронний суд» подала до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 11.07.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №00-9850261 на суму 9 200,00 грн. Для отримання кредиту відповідач зареєструвалася на сайті Кредитодавця та отримала доступ до особистого кабінету. У процесі реєстрації пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомилася з чинною редакцією Правил надання коштів у позику, заповнила свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов`язкові, та вказала суму коштів, яку бажає отримати. Відмова відповідача від проходження верифікації чи ненадання інформації та документів, необхідних для її проведення, має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з позичальником та від укладення з позичальником кредитного договору. Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту. Оскільки Відповідач погодилася з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору. У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми та строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідач приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 76088, що є підтвердженням волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. На виконання умов кредитного договору 11.07.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку НОМЕР_5, таким чином кредитодавець виконав свої зобов?язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 17.02.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором. Отже, відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 33 576,00 грн., яка складається з: 9 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 21 576,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 2 800,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Відповідач належним чином не виконувала умови Договору, не сплачувала платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Юніт Капітал», проти ухвалення заочного рішення не заперечили.

Крім того, разом із позовною заявою до суду подано клопотання про витребування доказів, а саме представник позивача просив витребувати докази Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) (а.с. 43-56).

04.11.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 05.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень. Крім цього, постановлено частково задоволити клопотання представника позивача про витребування доказів.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу ОСОБА_1 було надіслано позивачем ТОВ «Юніт Капітал» на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 57).

Ухвалу суду від 05.11.2025 було скеровано для виконання до АТ КБ «ПриватБанк». АТ КБ «ПриватБанк» отримало вищевказану ухвалу суду 05.11.2025, що стверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 63, 64, 65).

Відповідач не отримала копію ухвали суду від 05.11.2025, оскільки поштове відправлення, надіслане на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 68-69).

Таким чином, згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

25.11.2025 на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду від 05.11.2025 докази, надані АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 74-77).

Відповідач не з`явилася у судове засідання, поштове відправлення, у якому містилася повістка про виклик до суду на 13.02.2026, повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 91-92).

Відповідач не скористалася правом на подання відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 з додатком №1 до договору (графік платежів), о 12:51 год. 11.07.2024 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «МАКС КРЕДИТ» договір, відповідно до умов якого, ТОВ «Макс Кредит» надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 7-12).

Згідно з п. 1.2.-1.7. вищевказаного договору, сторонами узгоджено: суму ліміту кредитної лінії (сума кредиту) - 8 000,00 гривень; тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична); цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) - на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 06.07.2025 згідно з умовами п. 3.5 цього Договору. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у періодичну дату оплати процентів, а саме: 26.07.2024 та на кожний 15 день після цієї дати протягом Строку кредитування (п. 1.4); тип процентної ставки - фіксована; стандартна процента ставка - 1,45 % від суми кредиту за кожний день користування Кредитом; знижена процентна ставка - 0,5 %, від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (датою видачі кредиту); денна процентна ставка - 1,5 %.

Пунктом 1.6 договору визначено, що кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, що складає: 1 200,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Дати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього Договору та є його невід?ємною частиною (п. 1.4 договору кредитної лінії).

Відповідно до п. 1.8.-1.9. договору кредитної лінії №00-9850261від 02.07.2024, орієнтовна реальна річна процентна ставка за Стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 11 985,72 %.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням періоду користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою на дату укладення цього Договору становить 7 437,84 %.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 50 960,00 грн.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту з урахуванням періоду користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 49 820,00 грн.

Розділом 2 договору кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 передбачено порядок укладення договору та надання кредиту.

Згідно з п. 2.1. вищезазначеного договору, для отримання кредиту, позичальник має зареєструватися на сайті Кредитодавця https://lehko.credit та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації / верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Позичальника: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Рішення щодо укладення Договору приймається Кредитодавцем на підставі інформації, наданої Позичальником із зазначенням повних, точних та достовірних особистих даних та які необхідні для укладення даного Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Після отримання Позичальником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту, Позичальнику для ознайомлення надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після підписання паспорту споживчого кредиту, Кредитодавець формує та надає Позичальнику для ознайомлення оферту щодо укладання Договору. Оферта є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» включає умови, що пропонуються до укладення Позичальнику, в тому числі щодо процентів за користування кредитом та строків сплати процентів. Після отримання Позичальником оферти (безпосередньо до накладення електронного підпису) Позичальнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.

У разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні.

Сторони узгодили, що введення Позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням цього Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець надсилає одноразовий ідентифікатор погодженим із Позичальником засобом зв`язку.

Після здійснення акцепту Позичальником, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Пунктом 2.8. передбачено, що кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання / видачі Кредиту: 11.07.2024, сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 8 000,00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Розділом 3 кредитного договору сторонами узгоджено порядок розрахунку та здійснення оплати процентів, комісії та повернення суми кредиту.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі Суми кредиту з поточного рахунку Кредитодавця до дня фактичного повного повернення Кредиту протягом Строку дії кредитної лінії.

Нарахування Комісії здійснюється одноразово в момент укладання Договору.

Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення Кредиту (крім випадку, фактичного повернення Кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення Кредиту).

Проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом та оплачуються згідно умов пункту 1.4 цього Договору.

Позичальник зобов`язаний здійснити оплату Комісії та повернути Суму кредиту в останній день Строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: 06.07.2025.

Відповідач у п. 7.3. кредитного договору підтвердила, що їй було в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття Позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАКС КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://lehko.credit/finansovi-poslugy/.

Відповідно до п. 7.11 договору, сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.

11.07.2024 відповідач ОСОБА_2 підписала також паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 16-18), у якому первісним кредитором та відповідачем узгоджено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредитна лінія, Сума / ліміт кредиту - 8 000,00 грн., строк кредитування - 360 календарних днів, мета отримання кредиту - споживчі потреби, спосіб та строк надання кредиту - безготівкове перерахування Кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) споживача. У паспорті споживчого кредиту наведено також інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, розмір і тип процентної ставки, порядок повернення кредиту.

Позивачем на підтвердження позовних вимог подано також копію довідки про ідентифікацію (а.с. 19), у якій міститься номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор, а також сам одноразовий ідентифікатор; правила надання коштів у позику , у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит».

Відповідно до інформаційної довідки, виданої директором ТОВ «ПРОФІТГІД», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжних інструкцій (замовлень) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» (вул. Кожум?яцька, 12-г, м. Київ, 04071), було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунки отримувачів. Надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023, Платник: ТОВ «МАКС КРЕДИТ», код 42806643. Перелік успішних переказів грошових коштів вказаний у Додатку №1 на сімдесяти п`яти аркушах. Зокрема, під №88 міститься запис про перерахування 11.07.2024 о 12:51 год. суму у розмірі 8 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , емітент АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 20-21, 22-24).

З інформації, наданої суду АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали від 05.11.2025 (а.с. 74-77), встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім?я « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_3 ). Номер телефону НОМЕР_4 був/є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 , знаходився/знаходиться в анкетних даних. 11.07.2024 на вказану карту було зараховано 8 000,00 грн.

З долученої виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , на банківську картку відповідача 11.07.2024 зараховано 8 000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало умови кредитного договору та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 8 000,00 грн. Номер телефону позичальника, вказаний у паспорті споживчого кредиту, кредитному договорі та довідці про ідентифікацію, збігається із номером телефону, зазначеним банком як фінансовий номер відповідача.

З копії договору факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал від 17.02.2025, з додатками, укладеним між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Макс Кредит» вбачається, що за цим договором фактор зобов?язується передати (сплатити) клієнтові суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Сторони розуміють та погоджуються із тим, що відступлення права вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов?язань клієнта перед фактором. Фактор набуває прав на всі суми, які він одержав від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов?язання боржника. Разом із правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов?язки клієнта за кредитним договором (а.с. 25-30, 34).

Відповідно до витягу з реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до договору факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал від 17.02.2025, ТОВ «Макс Кредит» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер кредитного договору №00-9850261 від 11.07.2024. Заборгованість відповідача становить 30 776,00 грн., з яких: 9 200,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 21 576,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 800,00 грн. - штрафні санкції згідно з умовами договору, 855,60 грн. - оплата права грошової вимоги (а.с. 31-33).

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримала можливість користуватися позиченими грошовими коштами. Проте, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір був підписаний з використанням одноразового ідентифікатору, а саме відображено певну алфавітно-цифрову послідовність, введену позичальником ОСОБА_1 із входом в ІТС первісного кредитора, що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, права вимоги за договором кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 відповідачем із первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Ураховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернула, виникла заборгованість за договором кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал».

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано.

Проте, з огляду на те, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia», суд вважає за необхідне зазначити таке.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, представник позивача просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн.

Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору кредитної лінії №00-9850261, укладений 11.07.2024 відповідачем ОСОБА_1 з первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн., встановлена умовами договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь фінансової установи винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, положення договору кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі

1 200,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн.

Крім цього, щодо стягнення штрафу у розмірі 2 800,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаного положення законодавства, але здійснено розрахунок штрафу у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині також не підлягають до задоволення.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що за договором кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 у період з 11.07.2024 по 17.02.2025 сума заборгованості складає 30 776,00 грн., що складається з : 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов?язанням; 21 576,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2 800,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 1 200,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими комісіями. У позовній заяві представник позивача вказав, що станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість складає 33 576,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зміни до вказаної статті набрали чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Процентна ставка ні первісним кредитором, ні позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству, тобто понад 1 %.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 11.03.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та вимоги пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 22.08.2024 по 17.02.2025 первісним кредитором, а з 18.02.2025 по 06.07.2025 позивачем неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 1,5 % на день.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що необхідно перерахувати заборгованість за відсотками.

Таким чином період з 11.07.2024 по 21.08.2024 з розрахунку денної процентної ставки 1,5 % на тіло кредиту 8 000,00 грн. заборгованість складатиме 5 040,00 грн. (8 000,00 грн. / 100) х 1,5 %) х 42 дні.

З 22.08.2024 по 06.07.2025, заборгованість за процентами складатиме 25 520,00 грн. (8 000,00 грн. / 100) х 1 %) х 319 днів).

Водночас, відповідачем ОСОБА_1 01.08.2024 було сплачено 1 950,00 грн., 1 100 грн., 702,00 грн., 14.08.2024 - 1 508,00 грн., 15.08.2024 - 116 грн. Всього на 5 736,00 грн., які були зараховані як сплата відсотків, з огляду на розрахунок заборгованості.

Таким чином, за договором кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 належить стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 28 144,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000,00 грн., 20 144,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 39-40) з додатком №1 у вигляді протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору; додаткової угоди №25770866208 від 11.09.2025 до договору надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 41), акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, що є невід?ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 41 (зворот)), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 50), довіреності (а.с. 42 (зворот)).

Відповідно до копії акту прийому-передачі наданих послуг (а.с. 41 (зворот)), позивачем за надання правничої допомоги узгоджено плату у розмірі 7 000,00 грн.

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подала заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі - 7 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 030,50 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 28 144,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 33 576,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9850261 від 11.07.2024 у розмірі 28 144 (двадцять вісім тисяч сто сорок чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 030 (дві тисячі тридцять) гривень 50 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 13.02.2026.

Суддя Головатий А.П.