Рішення № 134041632, 13.02.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/285/26 Справа №456/5148/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

22.09.2025 на адресу Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшов позов ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 12.04.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» (первісний кредитор) та відповідачем укладено договір №67145179 за допомогою веб-сайту кредитодавця https://cashtancredit.com.ua, який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, у рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Кредитний договір укладений відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» у письмовій формі у вигляді електронного документу, створеного згідно з вимогами, визначеними у Законі України «Про електронну документи та електронний документообіг», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту 3 500,00 грн., строк користування кредитними коштами 730 днів, з 12.04.2024 і закінчується 11.04.2026 включно. Проценти за користування кредитом як протягом пільгового (дисконтного) періоду, так і поточного періоду, становлять 1 %. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, перерахувавши кредитні грошові кошти на рахунок позичальника / картковий рахунок позичальника. Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит і сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором, (Графіку розрахунків (платежів), зокрема протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої у подальшому кредитодавцем було перераховано кошти у розмірі, встановленому договором. Зазначені умови є публічною пропозицією у розумінні ст. 641, 644 ЦК України. 11.08.2025 укладено договір №11-08/25, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й за договором №67145179 від 12.04.2024. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №67145179 від 12.04.2024, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 145,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 365,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 280,00 грн. Відповідачем заборгованість не погашено, таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача клопотав перед судом про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Факторинг Партнерс», проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

24.09.2025 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 .

29.09.2025 суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області постановлено ухвалу, якою цивільну справу №456/5148/25 за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

28.10.2025 на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла ухвала Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2025 про передачу даної цивільної справи на розгляд за підсудністю разом із матеріалами цивільної справи №456/5148/25.

Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів, копію ухвали суду від 31.10.2025, надіслану відповідачу на адресу його місця реєстрації проживання, такий не отримав, оскільки поштове відправлення з указаним вмістом, надіслане на адресу місця реєстрації проживання відповідача, повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 196-197).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, причин неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, клопотань чи заяв до суду не подавав.

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 з додатками №1, 2, ТОВ «ЕКО ФІН» уклало з відповідачем ОСОБА_1 договір про споживчий кредит/кредитний договір (а.с. 6-32).

Відповідно до п. 2.1. договору, За цим договором Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.

Кредит надається в загальному розмірі 3 500,00 грн. (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.3. договору, строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 12.04.2024 та закінчується 11.04.2026 включно, та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 25.04.2024 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4. договору).

Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 11.04.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.5. договору).

Згідно з 2.6. договору, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.

Згідно з 2.7. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1 % відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Сторони у п. 2.10 договору узгодили, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1 до цього Договору).

Розділом 3 договору сторонами погоджено порядок та умови надання кредиту (укладення кредитного договору), повернення заборгованості (в тому числі достроково), пролонгація (продовження) дисконтного (пільговго) періоду користування кредитом та/або строку кредитування, серед яких визначено наступне.

З метою укладення цього Договору Позичальник, ознайомившись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, визначеними законодавством, реєструється в інформаційно-комунікаційній системі Товариства шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті. На підставі реєстраційних даних, внесених Заявником/Позичальником, інформаційно-комунікаційна система Товариства здійснює реєстрацію Заявника/Позичальника, створює обліковий запис (акаунт/ профіль) та Особистий кабінет Заявника/Позичальника. Після завершення реєстрації Заявник/Позичальник заповнює Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. При подачі Заявки Позичальник зазначає суму грошових коштів, яку він бажає отримати після укладення Договору. Позичальник на вимогу Товариства надає зокрема, але не виключно, будь-які запитувані Товариством документи, необхідні для прийняття рішення про видачу Кредиту, в тому числі паспорт та РНОКПП Позичальника, а також особисту фотографію (зображення) Позичальника з розкритим власним паспортом на рівні грудей, у форматі, передбаченому ІКС Товариства.

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через Веб-сайт Товариства.

Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (смс-повідомленням) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).

На Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, що й визначає дату та час укладення Договору.

Укладанням цього Договору Позичальник підтверджує що ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті споживчого кредиту, який надано разом із офертою/проектом кредитного договору, що розміщується в його Особистому кабінеті Кредитодавцем. Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору в цілому.

Позичальник зобов`язується повернути Товариству Кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього Договору (Графіку розрахунків (платежів)), або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по Кредиту, встановленої п. 2.5. цього Договору.

Всі платежі за цим Договором (повернення Кредиту, сплата процентів за користування та неустойки) здійснюються шляхом зарахування коштів, що надійшли від Позичальника на Рахунок Товариства.

Позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за Договором (далі пролонгація), на умовах визначених цим договором.

Пролонгація можлива лише шляхом укладення Сторонами відповідного Додаткового договору у спосіб, визначений цим Договором. Ініціювання Позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного Договору в бік погіршення для Позичальника.

При продовженні/поновленні дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом Програма лояльності та/чи правила акційних умов отримання кредиту не використовується.

У п. 5.1 договору сторони визначили, що укладанням цього Договору Сторони засвідчують однакове розуміння ними умов цього Договору, його правових наслідків, підтверджують дійсність намірів, гарантують те, що Договір не містить ознак удаваного або фіктивного правочину, підтверджують, що Договір не укладений під впливом обману, насильства, помилки, чи збігу тяжких обставин, а також стверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.6 договору, підписанням цього договору Позичальник, підтверджує, що у відповідності до статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правових актів Національного банку України до моменту укладання цього Договору йому надано повну та вичерпну інформацію та документи, що забезпечує правильне розуміння суті наданої фінансової послуги.

Пунктами 9.2, 9.3 договору встановлено, що цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»: Позичальником - за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, (даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних); Кредитодавцем за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. 9.3. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п. 9.2. цього Договору, має юридичну силу власноручного підпису.

У розділі «Реквізити сторін» відповідачем вказано як номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .

Додаток №1 до кредитного договору №67145179 від 12.04.2024 становить графік розрахунків (платежів), що є невід`ємною частиною договору (а.с. 17-31).

Додаток №2 до кредитного договору №67145179 від 12.04.2024 становить інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, в тому числі перелік третіх осіб, уключаючи близьких осіб Позичальника, щодо яких ним надається згода на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, що є невід`ємною частиною договору, у якому відповідач зазначив близьких осіб щодо яких ним надається згода кредитодавцю на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості (а.с. 32).

25.04.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 26.04.2024 до 28.04.2024 включно (а.с. 33 (зворот)).

25.04.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №1/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 34-49).

30.04.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 01.05.2024 по 03.05.2024 включно (а.с. 50).

30.04.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №2/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 50 (зворот)-66).

03.05.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 04.05.2024 по 06.05.2024 включно (а.с. 66 (зворот)).

03.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №3/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 67-82).

06.05.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 07.05.2024 по 09.05.2024 включно (а.с. 83).

06.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №4/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 83 (зворот)-99).

14.05.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 15.05.2024 до 17.05.2024 включно (а.с. 99 (зворот)).

14.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №5/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 100-115).

29.05.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЕКО ФІН» із заявою про пролонгацію, у якій просив пролонгувати період користування кредитними коштами з 30.05.2024 до 12.06.2024 включно (а.с. 116).

29.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію №6/67145179 до договору про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 (а.с. 116 (зворот)-132).

На підтвердження позовних вимог представником позивача також було подано анкету клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «ЕКО ФІН»), у якій відповідач вказав свої анкетні дані, РНОКПП, дату народження, адресу місця проживання, паспортні дані, номер мобільного телефону, електронну пошту, контактні дані додаткові (а.с. 133 (зворот)-134) та процес редагування такої заявки (а.с. 134 (зворот)-135), копію виписки за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» (а.с. 147-153), копію розрахунку заборгованості (а.с. 154).

ТОВ «ЕКО ФІН» виконало умови кредитного договору №67145179 від 12.04.2024 та перерахувало 12.04.2024 шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 , вказаної у кредитному договорі та анкеті, кошти в розмірі 3 500,00 грн., що підтверджується копією квитанції №41290-45538-78643 від 12.04.2024 (а.с. 146).

Відповідно до копії договору №11-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.08.2025 з додатками №2, №4 (а.с. 155-164, 165), за цим договором у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ТОВ «ЕКО ФІН») відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Факторинг Партнерс») належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (боржники), зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договором позики / договором про споживчий кредит / кредитним договором, з урахуванням змін, доповнень і додатків до них (основні договори, права вимоги).

Відповідно до копії витягів з реєстру боржників до договору №11-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.08.2025, ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер договору №67145179. Заборгованість становить 18 865,00 грн., що складається з: 3 500,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15 365,00 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 166, 167).

Відповідно до копії вимоги вих. №15790493 від 20.08.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» вимагало у ОСОБА_1 достроково погасити заборгованість у розмірі 19 145,00 грн. (а.с. 144-145).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, встановлено, що кредитодавець виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, договір про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 з додатками №1, 2, був підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що чітко вбачається з долученого до позову копії кредитного договору, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт / у додаток позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, права вимоги за договором про споживчий кредит/кредитний договір №67145179 від 12.04.2024 з додатками №1, 2, укладеним відповідачем із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с. 172-175), прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 176), заявки на надання юридичної допомоги №1005 від 12.08.2025 (а.с. 177), витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 22.08.2025 (а.с. 178).

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подав заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 3 028,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 137, 139, 141, 223, 247, 259, 264, 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №67145179 від 12.04.2024 у розмірі 19 145 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґєдройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 13.02.2026.

Суддя Головатий А.П.