Постанова № 134039274, 11.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1058/26 3/335/436/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, начальника служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНЗ № 36 від 23.01.2026, складеним стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу та доданих до нього матеріалів,22.01.2026 року приблизно о 20 год. 35 хв., капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді начальник служби авіації та протиповітряної оборони озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду (який настає з моменту введення воєнного стану відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України"), виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, всупереч вимогам статей 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебував на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради від 22.01.2026 року № 243.

11.02.2026 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на протокол про військове адміністративне правопорушення ДНЗ № 36 від 23.01.2026, складений за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. У запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з підставами складення протоколу та його змістом, посилаючись на відсутність у майора ОСОБА_2 повноважень на складання протоколу, на недоведеність факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, можливий вплив лікарського засобу («Хепілор»), який містить етанол, відсутність належних лабораторних досліджень, невідповідність підпису у довідці про результати медичного огляду та недотримання вимог ст. 256 КУпАП у зв`язку з незазначенням часу складення протоколу.

У судове засідання, призначене на 11.02.2026, ОСОБА_1 не з`явився, разом з тим в матеріалах справи міститься заява від 11.02.2026 про розгляд справи за його відсутності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов`язковою явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНЗ № 36 від 23.01.2026, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення;

-письмовою заявою ОСОБА_1 , відповідно до якої останній не заперечував обставини, викладені у протоколі, визнав свою провину у повному обсязі та просив призначити йому покарання у вигляді штрафу;

-висновком лікаря КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.01.2026 № В-243, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння 2,45 проміле;

-відомостями посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.07.2025 № 211, які підтверджують, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем;

Щодо наявності в діянні ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки «в умовах особливого періоду» суд виходить з такого.

Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, відповідно до статті 1 якого особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжує існувати й станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Таким чином, станом на 22.01.2026 в Україні існував особливий період.

За таких обставин, суддя вважає повністю доведеним факт того, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час виконання ним обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, перебував у стані алкогольного сп`яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Оцінюючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить із такого.

Щодо повноважень особи, яка склала протокол, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 562/нагд від 03.12.2025, який є чинним та не скасованим, виданим відповідно до вимог ст. 255 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МОУ № 329 від 23.10.2021, яким визначено уповноважених осіб на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення. Зазначене спростовує твердження про відсутність у майора ОСОБА_2 відповідних повноважень.

Відносно доводів про можливий вплив лікарського засобу, суд зазначає, що відповідно до медичного висновку від 22.01.2026 № В-243 у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння з показником 2,45%. Вказаний рівень концентрації алкоголю в крові є значним та об`єктивно свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Доводи про можливий вплив спрею для ротової порожнини, який містить етанол у незначних кількостях, є необґрунтованими, оскільки застосування такого лікарського засобу не може зумовити концентрацію алкоголю на рівні 2,45 проміле.

Посилання на відсутність лабораторного дослідження крові чи сечі не спростовує встановленого факту сп`яніння, оскільки медичний огляд проведено уповноваженим закладом охорони здоров`я з оформленням відповідного висновку, який є належним та допустимим доказом.

Доводи щодо підпису у довідці про результати медичного огляду не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про фальсифікацію документа, та мають характер припущень.

Щодо незазначення часу складення протоколу, суд зазначає, що сам по собі такий недолік, за умови належного встановлення обставин правопорушення та підтвердження вини сукупністю доказів, не є безумовною підставою для закриття провадження, оскільки не позбавив особу права на захист та не вплинув на можливість всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 23.01.2026, у якій він визнавав свою вину, що узгоджується з іншими доказами у справі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доводи заперечень є безпідставними та спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим підстав для їх задоволення не вбачається.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, вчинив адміністративне правопорушення під час виконання обов`язків військової служби, а також ступінь його вини та майновий стан, та доходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Роз`яснити правопорушнику положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя: Н.І. Рибалко