Рішення № 134035238, 29.01.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9672/25

2/296/1272/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1186-3857 від 09.04.2023 року в розмірі 43253,00 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представником ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначено, що 09.04.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту credos.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1186-3857.

Зазначений Кредитний договір, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту- 9900,00 грн.; строк кредитування- 300 днів; базовий період- 14 днів; знижена % ставка- 2,50 % в день; стандартна % ставка -3,00 % в день.

Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору та умовам чинного законодавства, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування.

Позивачем через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з котрим укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року, було видано відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 91367,00 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом- 9900,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 81467,00 гривень.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 48114,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 43253,00 гривень.

Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1186-3857 від 09.04.2023 року, в розмірі 43253,00 грн. з котрих: прострочена заборгованість за кредитом - 9900,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 33353,00 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.

03.12.2025 року від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я. до суду надійшли письмові пояснення в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначає, що позивачем не було надано суду первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують суму заборгованості 67363,00 грн за кредитним договором, а також факт видачі кредитних коштів саме ОСОБА_1 у розмірі 9900,00 грн. Позивачем у підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за позикою не долучено документу, передбаченого ст.ст.41,49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, немає можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Матеріали справи також не містять доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора. Також у справі відсутні докази реєстрації саме ОСОБА_1 інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та факту надання позивачу реквізитів банківського рахунку відповідачем, що має наслідком відсутність підстав до задоволення позову (а.с.97-100).

11.12.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Кожушка В.О. до суду надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю. Зазначає, що відповідач підписав кредитний договір № 1186 3857 від 09.04.2023року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9038, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Таким чином Кредитний договір № 1186-3857 від 09.04.2023року укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Щодо надання первинних бухгалтерських документів, то оскільки, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ, а саме виписки по рахунку ОСОБА_1 не вбачається можливим. Крім того, первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. На підтвердження цього в матеріалах справи містяться такі документи: Довідка про перерахування суми кредиту № 1186-3857 від 09.04.2023року, Довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Розрахунок заборгованості за договором 1186-3857 від 09.04.2023року, станом на 13.02.2025 року. Щодо належності електронного платіжного засобу на який було перераховано кредитні кошти відповідачу, то створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Пунктом 4.2. Договору передбачено, спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Звертає увагу суду, що інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку в якому було відкрито цей картковий рахунок. Як вбачається із змісту Кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме, НОМЕР_1 . У зв`язку з цим позивач звертає особливу увагу, що кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від Відповідача. На підтвердження перерахування Відповідачу коштів, до суду надано Довідку про перерахування суми кредиту № 1186-3857 від 09.04.2023року, а також лист (довідку) АТ КБ «ПРИВАТБАНК, які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . Щодо погодження сторонами умов кредитного договору № 1186-3857 від 09.04.2023р. зокрема щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, а також строку кредитування, то у кредитному договорі № 1186 3857 від 09.04.2023р. сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9038. Щодо належності та відповідності вимогам чинного законодавства розрахунку заборгованості за договором 1186-3857 від 09.04.2023 року, станом на 04.08.2025 р., то з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем . Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались. Наголошує, що після закінчення строку кредитування, а саме після 02.02.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Тобто позивачем нараховувались проценти у відповідності до умов Договору, та у строк визначений Договором (а.с.104-126).

Ухвалою від 29.01.2026 року клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду.

Директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. подав до суду клопотання в якому просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.87).

Представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду клопотання в якому просить справу розглядати за відсутності відповідача та його представника, позовні вимоги не підтримує та в їх задоволенні просить відмовити (а.с.149).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1186-3857, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію із сумою кредиту 9900,00 грн, строком кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, датою повернення кредиту 02.02.2024р., зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом (а.с. 18-29).

У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1186-3857, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 04.08.2025 нараховано заборгованість у розмірі 91367,00 грн, з яких 9900,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 81467,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 58-66).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору про відкриття кредитної лінії №1186-3857 від 09.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , де зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаного вище договору №1186-3857 від 09.04.2023 року, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем долучена до матеріалів справи копія листа АТ КБ «ПриватБанк» від 05.08.2025, відповідно до якого останній повідомляє про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, зокрема: ID платежу - 2274812073, канал LigPay, дата видачі 09.04.2023, сума - 9900,00 грн, номер договору - 1186-3857, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 51-56).

Однак, вказаний вище лист не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом отримання позичальником кредитних коштів за умовами кредитного договору №1186-3857 від 09.04.2023 року, не доводить факту перерахування коштів на рахунок, відкритий у банківській установі на ім`я ОСОБА_1 , враховуючи також, що останній не визнає факту отримання коштів. У цьому листі вказано, зокрема, про транзакцію на суму 9900,00 грн від 09.04.2023 на картку, номер якої зазначено лише частково - № НОМЕР_1 .

Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, також не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже сам по собі не є належними доказом наявності заборгованості. Розрахунок складений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем. За вказаних обставин суд не бере до уваги доводи позивача про часткову сплату боргу, при цьому така обставина також не визнається відповідачем (а.с. 58-66).

Позивачем також не надано до позовної заяви доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача, а саме, договору №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року.

Копія довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту також не є первинним бухгалтерським документом на підтвердження видачі коштів позичальнику (а.с. 57).

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що банківська картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я відповідача, а також зарахування на користь останнього грошових коштів у сумі 9900,00 грн. на його банківську картку/рахунок.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачу кредитних коштів за умовами договору №1186-3857 від 09.04.2023 року, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за договором №1186-3857 від 09.04.2023 року заборгованості у загальному розмірі 43253,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 77, 81, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 02.02.2026