Ухвала суду № 134025765, 12.02.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/8520/25

Провадження № 2/159/547/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Іннова-Нова» (далі позивач), від імені якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович (далі представник позивача), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8565270625 від 17.06.2025 в сумі 19099,00 грн.

28.11.2025 суд ухвалою відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.12.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з можливим добровільним виконанням позовних вимогу позивача відповідачем.

02.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача - Андрущенко Михайла Валерійовича про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 03.02.2026 суд зобов`язав позивача надати пояснення щодо підстав закриття провадження у справі.

09.02.2026 до суду надійшли пояснення позивача у яких він повідомляє, що підставою для закриття провадження є п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України відсутність предмету спору у зв`язку з тим, що відповідач погасила кредитну заборгованість, яка є предметом спору у цій справі.

До пояснень позивач додав довідку ТОВ «Іннова-Нова» у якій стверджується, що відповідач повністю погасила 01.02.2026 кредитну заборгованість за кредитним договором № 8565270625 від 17.06.2025.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вирішуючи заяву представника позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

- відсутній предмет спору (п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України);

- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У зв`язку з цим, за відсутності предмета спору неможливо розглянути справу по суті, незалежно від того, наскільки обґрунтованим є сам позов. Це, у свою чергу, унеможливлює ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів особи.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення. Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 02.04.2025 у справі № 369/7441/24.

Щодо вимоги про повернення сплаченого судового збору з державного бюджету, суд зазначає таке.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Заразом, відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вище встановив суд, позивач не підтримує своїх вимог та просить закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач погасив заборгованість за кредитним договором в повному обсязі 01.02.2026, тобто після відкриття провадження у справі.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору можуть бути стягнуті з відповідача за заявою позивача, а не шляхом повернення раніше сплаченого судового збору.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 142, 247, 255, 268, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова -Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8565270625 від 17.06.2025 грн у розмірі 19099,00 грн.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (проголошення) підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Р. Я. Смалюх