Рішення № 13402444, 05.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.11                                                                                           Справа№ 23/199

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) “Укртелеком”, м.Київ в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком”, м.Львів,

до відповідача Військової частини А-3817, м. Самбір,

про стягнення 1588,77 грн.

За участю представників:

від позивача: Матвієнко С.М. –представник,

від відповідача: Солтис Р.Р. –представник.

Суть спору: Позов заявлено ВАТ „Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Львів до Військової частини А-3817, м. Самбір, про стягнення 1363,31 грн. заборгованості, 176,32 грн. інфляційних, 49,14 грн. трьох процентів річних та судових витрат у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву наявність заборгованості пояснює відсутністю грошовоих коштів та просить на підставі ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»до участі у справі залучити іншого відповідача, представника Міністерства оборони України.

          Представник позивача у судовому засіданні проти залучення іншого відповідача заперечила, посилаючись на те, що заборгованість виникла на підставі договору, який укладено сааме з військовою частиною, військова частина має статус юридичної особи, а відтак, повинна самостійно відповідати за своїми зобов»язаннями.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ст. 179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі 01.04.2008 р. укладено Договір № 460500-328 на відпуск і користування електроенергією з додатками. Згідно з умовами цього договору позивач зобов»язувався забезпечити електроенергією технологічне обладнання відповідача, яке розміщене в приміщенні позивача за адресою: м. Самбір, пр. Конюшкевича, 1. Відповідач зобов»язувався оплачувати рахунки за спожиту електроенергію до першого числа кожного місяця. Відповідач своїх зобов»язань з оплати електроенергії за період часу з квітня 2008 р. по жовтень 2010 р. не виконав. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу суду не подані докази, які б спростовували наявність 1363,31 грн. заборгованості, або свідчили про добровільне її погашення. Відтак, 1363,31 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

За наведених вище обставин позивачем правомірно нараховано відповідачу 49,14 грн. трьох процентів річних та 176,32 грн. інфляційних втрат, спричинених простроченням виконання зобов»язання.

Клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскільки заборгованість виникла на підставі договору, укладеного між сторонами у справі, які мають статус юридичних осіб. Споживачем послуг був безпосереньо відповідач, відтак він повинен відповідати за своїми зобов»язаннями.

Судові витрати у справі на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

Стягнути з Військової частини А-3817 (81400, Львівська область, м. самбір, вул. С. Стрільців, 11, ЗКПО 22994231) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ в особі Львівської філії ВАТ „Укртелеком” (79000, м.Львів, вул. Словацького, 1, код ЗКПО 01186030) 1363,31 грн. основного боргу, 176,32 грн. інфляційних, 49,14 грн. трьох процентів річних, 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя