Рішення № 13402270, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/47708.12.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Аякс-ЛТД” До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаян Віннер”

Про                               стягнення 24889,89 грн.

                                                                                 Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача           Перепелиця Л.Л. (дов. № 01/07 від 07.12.2010 р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аякс-ЛТД” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Лаян Віннер” про стягнення 24889,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язання за договором про надання послуг з охорони № 9 від 15.03.2010 р. щодо оплати за надані послуги охорони, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 24000,00 грн. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 710,38 грн. та три проценти річних в сумі 179,51 грн. за прострочення виконання зобов’язання за договором.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. порушено провадження у справі № 17/477 та призначено її до розгляду на 08.12.2010 р..

          Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. про порушення провадження по справі не виконав.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши надані ним документи та матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.03.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Аякс-ЛТД” (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю “Лаян Віннер” (замовником) укладено договір про надання послуг з охорони № 9 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1.) відповідач доручив, а позивач прийняв на себе обов’язки по охороні об’єкту: “Оздоровчо-лікувального центру Святителя Луки”, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 25а, забезпечення підтримання належного порядку на об’єкті.

Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість наданих позивачем послуг за охорону об’єкта майна та особистої безпеки фізичних осіб визначена у розмірі 9000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата за надані послуги проводиться шляхом передоплати на поточний рахунок позивача на підставі рахунків-фактур до першого числа місяця, наступного після виконання послуг по охороні.

Судом встановлено, що позивачем надавались послуги з охорони об’єкта протягом квітня-червня 2010 р., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000039 від 30.04.2010 р., № ОУ-0000047 від 31.05.2010 р., а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000053 від 30.06.2010 р., який не підписано відповідачем.

Вказаний акт надіслано позивачем відповідачеві для підписання 07.07.2010 р. та одержано останнім 23.07.2010 р. (згідно з оригіналом опису та повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи). Жодних заперечень щодо нього відповідачем позивачу не надано.

Відповідно до умов Договору позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури № СФ-0000037 від 01.04.2010 р. на суму 9000,00 грн., № СФ-0000046 від 01.05.2010 р. на суму 9000,00грн., № СФ-0000052 від 01.06.2010 р. на суму 9000,00 грн. на оплату послуг з охорони за вказані місяці. Отже, загальну сума заборгованості по оплаті послуг з охорони становить 27000,00 грн.

Як встановлено судом та вбачається з довідки Мінського відділення Київської міської філії ПАТ “Укрсоцбанк” № 3706-09/26-59592 від 07.12.2010 р. відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 7845,12 грн., а саме: 6645,12 грн. сплачено платіжним дорученням № 131 від 26.04.2010 р.; 200 грн. сплачено платіжним дорученням № 318 від 26.07.2010 р.; 1000 грн. сплачено платіжним дорученням № 655 від 29.11.2010 р..

При цьому, кошти в сумі 4645,12 грн. зараховані позивачем як оплата послуг за Договором за березень 2010 р., що підтверджується рахунком-фактурою від 16.03.2010 р. № СФ-0000027, решта коштів в сумі 3200,00 грн. підлягає зарахуванню за надані послуги за Договором протягом квітня-червня 2010 р..

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Інших доказів погашення заборгованості, крім наданих позивачем, відповідачем не надано.

Позивачем надано суду лист товариства з обмеженою відповідальністю “Лаян Віннер” № 101 від 30.06.2010 р. на адресу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Аякс-ЛТД”, згідно з яким відповідач повідомляв про дострокове розірвання договору з 30.06.2010 р., у зв’язку з фінансовою нестабільністю та неможливістю оплати послуг охорони об’єкта.

Беручи до уваги те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором, і відповідачем будь-яких доказів на спростування таких обставин суду не надано, враховуючи часткову оплату наданих послуг за Договором в сумі 3200,00 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24000,00 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 23800,00 грн. (27000,00 грн. -3200,00 грн. = 23800,00 грн.).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в іншій частині задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 710,38 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 611, 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з пунктом 3.2 Договору при несплаті наданих послуг замовник сплачує пеню згідно ставки Національного банку України.

Згідно з частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просив стягнути пеню в розмірі 710,38 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р..

При перерахунку судом встановлено, що період стягнення пені позивачем визначено вірно, разом з тим, здійснено помилковий розрахунок її розміру.

Так, пеня за прострочення боргу в розмірі 9000 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. становить 459,99 грн. (9000 грн.*20,5 % (подвійна облікова ставка НБУ)/365 днів*91 календарний день/100); пеня за прострочення боргу в розмірі 9 000 грн. за період з 01.05.2010 р. по 30.06.2010 р. становить 308,34 грн. (9 000 грн.*20,5 % (подвійна облікова ставка НБУ)/365*61 календарний день/100); пеня за прострочення боргу в розмірі 6 000 грн. за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. становить 93,70 грн. (6000 грн.*19% (подвійна облікова ставка НБУ)/365 днів*30 календарних днів/100).

Таким чином, загальний розмір пені становить 862,03 грн., однак з врахуванням заявлених позивачем вимог про стягнення пені в розмірі 710,38 грн. у суду відсутні підстави для стягнення пені у більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача також 3% річних в розмірі 179,51 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. (24000 грн. боргу*3 % річних/365 днів*91 день).

Суд вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення за перевіреним судом розрахунком позивача.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з останнього, підлягає стягнення 246,90 грн. витрат по оплаті державного мита та 234,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лаян Віннер” (03067, м. Київ, вул. Курська, 10, рахунок № 26005015100033 в АТ “Піреус Банк МКБ”, МФО 300658, код 35007886) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аякс-ЛТД” (02090, м. Київ, вул. Мілютенко, 15А, кв. 54, рахунок № 26007014151041 в МФА КБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 23159987) 23800,00 грн. основного боргу, 710,38 грн. пені, 179,51 грн. трьох процентів річних, 246,90 грн. витрат по оплаті державного мита, 234,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 О.Г. Удалова

Рішення підписано 04.01.2011 р.