Рішення № 134021898, 12.02.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/3732/25 Провадження № 2/724/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . У період перебування у шлюбних відносинах у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно виникали конфлікти. Спільне життя не склалося з причин відсутності поваги один до одного, відсутності взаєморозуміння і довіри, що призвело до остаточного припинення сімейних відносин, у зв`язку із чим сторони у 2023 р. припинили проживати разом, а малолітній ОСОБА_4 залишився проживати разом із позивачем. Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області по справі № 724/202/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, а малолітню дитину ОСОБА_4 залишено проживати разом із батьком.

У зв`язку із вищевикладеним, з 2023 року ОСОБА_4 постійно проживає разом із позивачем. Відповідачка протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та фактично втратила будь-який інтерес до життя, здоров`я і розвитку дитини. Вона не бере участі у вихованні сина, не спілкується з ним, не підтримує жодного контакту, не відвідує його та не цікавиться його навчанням чи дозвіллям. Відповідачка не надає дитині жодної матеріальної допомоги, не забезпечує її речами першої необхідності, харчуванням чи медичним доглядом, а також не надає моральної підтримки, яка є необхідною для гармонійного розвитку малолітньої дитини.

Натомість усі обов`язки з утримання, виховання та забезпечення ОСОБА_5 взяв на себе його батько ОСОБА_2 . Саме він забезпечує дитині належні умови проживання, стабільність та безпеку. Батько утримує сина власними силами, забезпечує житлом, одягом, харчуванням, лікуванням, опікується його навчанням та розвитком. Він організовує дозвілля дитини, формує її моральні та соціальні цінності, створює атмосферу любові, турботи і підтримки.

Таким чином, позивач повністю виконує функції, покладені законом на обох батьків, тоді як мати протягом тривалого часу повністю самоусунулась від життя та виховання дитини, чим грубо порушує свої батьківські обов`язки.

У зв`язку із цим, 31.07.2025 р. Хотинським районним судом Чернівецької області було винесено судовий наказ по справі № 724/2656/25, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 .

Матір дитини ОСОБА_3 з часу розлучення жодного разу не відвідувала сина, не цікавилася його життям, не брала участі в утриманні та вихованні дитини. Таким чином громадянка ОСОБА_3 фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_4 . На даний час громадянка ОСОБА_3 проживає в с. Колінківці, Чернівецького району, перебуває в цивільному шлюбі, є малолітня дитина (хлопчик). Зі слів матері ОСОБА_3 , це і є основною причиною того, що вона не має можливості приділяти увагу старшому сину ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладені обставини, вважають, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинна бути позбавлена батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з 2013 року відповідачка не тільки ухиляється від матеріального забезпечення сина, а і не бере участі у спілкуванні з ним та його вихованні. ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та не створює умов для його освітнього розвитку.

Підсумовуючи, представник позивача просить суд прийняти рішення, яким позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Біла У.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, позбавивши ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій вона просить судове засідання провести без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити. Також у заяві підтвердила, що протягом тривалого часу дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та не цікавиться життям, здоров`ям і розвитком свого сина, не бере участі у вихованні ОСОБА_5 , не спілкується з ним, не відвідує його, не цікавиться його навчанням чи дозвіллям. Зазначила, що будь якої матеріальної допомоги дитині вона також не надає. З 2023 року їхній з позивачем син ОСОБА_5 постійно проживає з батьком ОСОБА_2 , який виконує усі обов`язки з утримання, виховання та його забезпечення. Саме він створив дитині належні умови проживання, утримує сина власними силами, забезпечує житлом, одягом, харчуванням, лікуванням, опікується його навчанням та розвитком. Окрім того зазначила, що на даний час у неї інша сім`я, в якій у 2024 році народився хлопчик. Так як відповідач усі обов`язки по вихованню та утриманню дитини виконує самостійно протягом двох років, то син ОСОБА_5 втратив із нею будь який емоційний зв`язок. Також вказала, що відновлювати стосунки та займатись вихованням ОСОБА_5 вона не бажає. Наслідки позбавлення батьківських прав їй відомі та зрозумілі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 березня 2024 року, яке набрало законної сили 04.04.2024 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано та неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом з батьком ОСОБА_2 .

Згідно судового наказу Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2025 року, вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 29 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, згідно наданого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, вбачається, що у ОСОБА_3 станом на 03.02.2026 року наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з липня 2025 року по січень 2026 року у розмірі 28628,56 грн. За період з липня 2025 року по січень 2026 року ОСОБА_3 не було сплачено жодних коштів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 .

З матеріалів справи встановлено, що малолітній ОСОБА_4 зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Клішковецької територіальної громади № 2025/009340464 від 11.07.2025 р. та № 2025/009339935 від 11.07.2025 р.

Згідно довідки Грозинецької АЗПСМ № 232 від 15.10.2025 р. вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель с. Ширівці Дністровського р-ну, дійсно здійснює догляд за своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає разом з батьком. Батько дитини регулярно звертається в амбулаторію з приводу профілактичних оглядів, проведення профілактичних щеплень та у випадку захворюваності сина. При огляді дитина завжди чисто одягнута по сезону, помита. Батько ретельно виконує всі назначення, прислуховується до порад щодо профілактики захворювань та ведення здорового способу життя. Протягом останніх двох років мати з дитиною до лікаря не зверталася.

Відповідно до характеристики вчителя ОЗО «Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» від 15.10.2025 р. встановлено, що батько самостійно виховує ОСОБА_7 , який є учнем 2 класу ОЗО «Шиловецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів». Батько приділяє дитині багато уваги, створює сприятливі умови для навчання, виховує у ОСОБА_5 працелюбність, чесність, доброту та повагу до людей. Завдяки його щоденній турботі ті підтримці хлопчик росте уважним, вдячним і старанним.

Із долученої до матеріалів справи психолого-педагогічної характеристики директора ОЗО та практичного психолога ОЗО вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 2-го класу ОЗО «Шилоовецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів» проходив психологічне обстеження з метою визначення його психо-емоційного стану та вивчення індивідуальних особливостей характеру. Результати дослідження показали, що хлопчик добре контактує з однолітками, рішучий, впевнений у собі. У ОСОБА_5 діагностується нормальне само сприйняття, самооцінка на достатньому рівні. Хлопчику подобається навчатися у школі, має багато друзів. Постать батька сприймається позитивно. Він забезпечує дитині необхідні базові потреби (заходи безпеки, харчування) і є для хлопчика емоційно значимою людиною. Однак, на емоційному рівні відчуває дистанцію, напруження у відносинах з матір`ю, яка зовсім не цікавиться його життям і проживає окремо. ОСОБА_5 дуже прив`язаний до батька, який є для нього прикладом у всьому. Тато завжди підтримує зв`язок з класним керівником та цікавиться здобутками своєї дитини, постійно відвідує батьківські збори, бере участь у вирішенні громадських справ на рівні класу. ОСОБА_5 бере участь у всіх позакласних заходах, дотримується правил поведінки, реагує на підказки чи зауваження вчителя. За характером добрий, товариський, веселий.

Згідно протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 19 січня 2026 року, адвокатом ОСОБА_1 було допитано в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка пояснила, що являється сусідкою ОСОБА_2 . Їй відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перестали спільно проживати ще у 2023 році, з того часу мама ОСОБА_10 не навідує сина та не спілкується з ним, не цікавиться його здоров`ям та навчанням. Вихованням ОСОБА_5 займається виключно батько, який піклується про нього, дбає про харчування, одяг та навчання сина. Вона неодноразово була свідком того, як ОСОБА_9 разом із ОСОБА_5 проводять час: гуляють, спілкуються, займаються повсякденними справами. Зазначила, що між ОСОБА_9 і ОСОБА_5 склалися теплі, довірливі стосунки, батько проявляє постійну увагу, турботу та щиру любов до свого сина, відповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків і забезпечує ОСОБА_5 належний догляд та виховання.

Крім цього, згідно довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 1621 від 23.07.2025 р., у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , психіатричні, у тому числі, спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання батьківських обов`язків відсутні.

У відповідності до висновку органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, комісія вважає за доцільне позбавити громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ухиляння від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини. Даний висновок затверджений рішенням виконавчого комітету Клішковецької сільської ради № 143/10-2025 від 26.08.2025 року.

Також, згідно листа Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області № 137 від 10.02.2026 року, вбачається, що під час підготовки висновку органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 бралися до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини. Комісією в складі представників ССД та КУ «ЦНСП» було відвідано сім`ю, де проживає малолітня дитина ОСОБА_4 , обстежено умови проживання дитини, була проведена бесіда з батьками дитини, батьки були запрошені та присутні на засіданні комісії з питань захисту дитини. Станом на 02.02.2026 року позиція органу опіки та піклування Клішковецької сільської ради щодо позбавлення гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ухиляння від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини не змінилася.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 311/563/20 (провадження № 61-14656св21) вказав, що: «Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав батька чи матері, які, починаючи з моменту народження дитини, фактично самоусунулися (ухилилися) від її виховання, не піклувалися про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя тощо, відповідає найкращим інтересам дитини».

Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21) вказав, що: «позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що ухилення від батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено. При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо сина. Мати ним не цікавиться, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з ним, не виявляє інтересу до нього та фактично самоусунулася від виконання свої батьківських обов`язків, аліменти не сплачує. Відношення дитини до матері і батька з`ясовувалось практичним психологом, знайшло своє відображення у досліджених письмових доказах.

Вищевстановлена поведінка матері прослідковується тривалий час, жодним чином не змінюється її відношення до невиконання нею своїх обов`язків відносно сина ОСОБА_5 .

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина, ним не займається, не утримує, внаслідок чого з`явилася заборгованість по сплаті аліментів, не піклується про нього, не проявляє інтересу до стану його здоров`я та навчання, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, також і заявою самої ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що слід позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , що буде відповідати інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 141, 150, 164, 169, СК України та ст. 7, 10, 76, 81,133,136,141, 244-245, 259, 263 - 265, 268, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2026 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ