Рішення № 13402145, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/12217.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідності "ІКБ"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт"

про                    стягнення 13 171,00 грн.

Суддя: Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Бориславський В.А. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 17.12.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" заборгованості у розмірі 13171,00 грн. (11823,45 грн. основного боргу, 1008,61 грн. пені, 197,06 3% річних, 141,88 інфляційні нарахування).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати товару по договору поставки № 1/953 від 16.02.2010р., а саме Відповідачем не оплачений товар поставлений Позивачем згідно наступних накладних: № 1959 від 19.02.2010р. на суму 7470,00 грн., № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн., № 2278 від 01.03.2010р. на суму 5183,00 грн., № 2367 від 01.03.2010р. на суму 2880,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/122 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. відкладено розгляд справи № 57/122 на 23.11.2010р.

22.11.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання, в якому Відповідач заперечував проти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за товар згідно накладної № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн. та просив суд відмовити в їх задоволенні.

23.11.2010р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду витребувані документи, а саме: видаткові накладні постачальнику (повернення) на суму 10567,66 грн. та копії банківських виписок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010р. відкладено розгляд справи № 57/122 на 07.12.2010р.

06.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких останній просив суд не приймати до уваги зазначені в позовній заяві посилання Позивача на повернення товару Відповідачем на суму 10567,65 грн., оскільки за договором поставки № 1/953 від 16.02.2010р. Відповідач не повертав Позивачеві товар та дані обставини в позовній заяві були вказані Позивачем помилково. Крім того, Позивач просив суд не приймати до уваги надані ним видаткові накладні постачальнику (повернення) на суму 10567,65 грн., оскільки підставою цих накладних вказано Договір № Г-00000023 від 01.02.2010р., який не має відношення до спору у справі № 57/122.

07.12.2010р. в судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з врахуванням наданих письмових пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/122.

07.12.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.12.2010р.

Представник Відповідача в судове засідання 17.12.2010р. не з’явився, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідності "ІКБ" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" був укладений договір поставки № 1/953 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався поставити на умовах цього Договору продукцію (надалі - товар), а Відповідач (Покупець) зобов’язувався прийняти та оплатити поставлений за цим Договором товар.

Відповідно до умов п. 2.4. Договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 21 календарний день з моменту поставки товару.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо оплати поставленого Позивачем товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 22391,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що ним на виконання умов Договору в період з 19.02.2010р. по 01.03.2010р. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 23291,10 грн. на підставі накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № 1959 від 19.02.2010р. на суму 7470,00 грн.;

- накладна № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн.;

- накладна № 2278 від 01.03.2010р. на суму 5183,00 грн.;

- накладна № 2367 від 01.03.2010р. на суму 2880,50 грн.

Відповідно до умов п. 2.4. Договору Відповідач (Покупець) зобов’язувався оплачувати поставлений товар не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту поставки товару.

Таким чином, враховуючи умови Договору, Відповідач зобов’язаний був оплатити поставлений Позивачем товар в повному обсязі в строк до 23.03.2010р.

Проте, в порушення умов Договору, Відповідач оплатив поставлений Позивачем товар лише частково в сумі 900,00 грн., що підтверджується наявними в справі копіями банківських виписок.

Позивач також зазначає, що загальна сума заборгованості Відповідача за договором поставки № 1/953 від 16.02.2010р. складає 22391,10 грн., але Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача частини заборгованості у розмірі 11823,00 грн.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач заперечує проти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за товар згідно накладної № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн. посилаючись на відсутність у Позивача довіреності на отримання ТМЦ за вказаною накладною. Крім того, Відповідач заперечує факт отримання товару згідно накладної № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн.

Проте, суд не погоджується з запереченнями Відповідача, викладеними у Відзиві на позовну заяву, з огляду на те, що накладна № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн. оформлена належним чином, містить підписи представників та відбитки печаток сторін в зв’язку з чим є належним доказом передачі товару Відповідачу.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині, відповідно визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В якості доказів поставки товару Відповідачу Позивачем надані наступні накладні: № 1959 від 19.02.2010р. на суму 7470,00 грн., № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн., № 2278 від 01.03.2010р. на суму 5183,00 грн., № 2367 від 01.03.2010р. на суму 2880,50 грн.

Дослідивши вищевказані накладні суд встановив, що накладні: № 1959 від 19.02.2010р. на суму 7470,00 грн., № 2086 від 23.02.2010р. на суму 7756,80 грн., № 2367 від 01.03.2010р. на суму 2880,50 грн. оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити та підписи представників сторін в зв’язку з чим приймаються судом в якості належних доказів поставки товару Відповідачу. Проте накладна № 2278 від 01.03.2010р. на суму 5183,00 грн. не підписана з боку Відповідача та не скріплена його печаткою, в зв’язку з чим не може бути належним доказом отримання товару Відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 11823,45 грн. за поставлений товар підлягають задоволенню частково, у розмірі 6639,65 грн. В іншій частині, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно накладної № 2278 від 01.03.2010р. на суму 5183,00 грн., пред’явлених Позивачем до Відповідача, суд відмовляє.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1008,61 грн. пені, 141,88 грн. збитків від інфляції, 197,06 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 5.1. Договору у разі несвоєчасної оплати товару Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню в розмірі 0,5% від суми, простроченої до оплати, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, Позивачем заявлено до стягнення 1008,61 грн. пені, 141,88 грн. збитків від інфляції, 197,06 грн. 3% річних, розрахованих виходячи із суми заборгованості в сумі 11823,45 грн.

Проте, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу задоволені частково, вимоги Позивача про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково на суму боргу в розмірі 6639,65 грн.

За розрахунком суду розмір пені становить - 577,47 грн., збитків від інфляції - 16,92 грн., та 3% річних - 92,77 грн.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Профіт" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 5, кв. 91; ідентифікаційний код 36939065; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідності "ІКБ" (02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. 121; ідентифікаційний код 34180473) 6639 (шість тисяч шістсот тридцять дев’ять) грн. 65 коп. основного боргу, 577 (п’ятсот сімдесят сім) грн. 47 коп. пені, 16 (шістнадцять) грн. 92 коп. збитків від інфляції, 92 (дев’яносто дві) грн. 77 коп. 3% річних, 73 (сімдесят три) грн. 27 коп. державного мита та 131 (сто тридцять одна) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 23.12.2010р.