Вирок № 134020137, 12.02.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.02.2026

Провадження №1-кп/389/12/26

ЄУН № 389/186/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , представника потепілого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251121020000815 від 17.10.2025 року, з обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Знам`янка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.243 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 скоїв незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, за наступних обставин.

17.10.2025 ОСОБА_4 знаходився за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_4 раптово виник умисел на незаконну порубку лісу, а саме на вирубку дерев на території Знам`янського лісництва Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»(в подальшому «Знам`янського лісництва», розташованої у с-щі.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області.

Цього ж дня, близько 13.00 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), реалізуючи вказаний злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, взявши бензинову пилу марки «STIHL» та розуміючи, що для подальшого перевезення незаконно спиляних частин дерев йому потрібна допомога та транспортний засіб, на автомобілі, які мав у постійному користуванні, УАЗ452 з державним номерним знаком НОМЕР_1 прибув до кварталу 150 виділу 2 «Знам`янського лісництва» разом з необізнаними у його злочинних діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Перебуваючи у вказаному місці, скориставшись тим, що його злочинні дії не були помічені сторонніми особами, ОСОБА_4 , діючи всупереч п.п.2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, ордером, не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, за допомогою вказаної бензинової пили здійснив незаконну порубку (спил) одного сироростучого дерева породи дуб з діаметром біля шийки кореня відповідно 61 см. та 56 см. та одного сухостійного дерева породи дуб з діаметром біля шийки кореня відповідно 56 см. та 53 см., та здійснив їх розпил на колоди, чим підготував їх для транспортування.

Після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завантажив підготовлені колоди дерев у причіп вищевказаного автомобіля з метою їх подальшого використання в особистих цілях.

Внаслідок незаконної порубки дерев, відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №1051/25-27 від 24.11.2025, проведеної судовим експертом Кропивницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки (спилу) двох дерев породи дуб, становить 40500,08 грн., що відповідно до п.1 Примітки до ст.246 КК України, є істотною шкодою.

Таким чином, ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» на суму 40500,08 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.246 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 26.01.2026 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим в присутності захисника, відповідно до умов якої сторони угоди у кримінальному провадженні №120251210000815від 17.10.2025 відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 246 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. При цьому, прокурор та обвинувачений між собою узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім цього, у даній угоді зазначені, роз`яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання, що в разі невиконання угоди прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання ОСОБА_4 умов угоди, буде підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить усі необхідні реквізити, визначені ст. 472 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його захичник та прокурор просили затвердити угоду, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст. 473, ч.4 ст. 474 КПК України їм роз`яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_4 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, щиро кається у скоєному.

Прокурор зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження відповідної угоди з прокурором, передбачені ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджене між сторонами покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного ОСОБА_4 який задовільно характеризується, обставини, які пом`якшують покарання, до яких відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_4 , судом не встановлено, а тому узгоджена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , покарання є необхіднім і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого між ним та прокурором виду та міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складають 6785, 28грн., які слід стягнути на користь держави.

Згідно ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад тритисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів:23 частини деревини, бензопила «STHIL MS361» застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати їх у власність держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі ухвали слідчого судді Знам"янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.10.2025 року накладено арешт на 23 частини деревини, бензопила «STHIL MS361» та автомобіль УАЗ 452 д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Ухвалою від 06.11.2025 року, ухвалу від 29.10.2025 року в частині накладення арешту на автомобіль УАЗ 452 д.н.з. НОМЕР_1 скасовано, а транспортний засіб повернуто власнику, яким є ОСОБА_9 .

Суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію у власність держави вказаних предметів, зокрема 23 частини деревини, бензопила «STHIL MS361» та які були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення, а тому в цій частині накладений за рішенням слідчого судді арешт скасуванню не підлягає з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку щодо спеціальної конфіскації майна.

Питання інших речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України,

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 372, 373, 374, 376, 469, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.01.2026 року між прокурором Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025121020000815 від 17.10.2025.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 1(однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов"язані з проведенням 6785, 28 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, речові докази: 23 частини деревини, бензопила «STHIL MS361», вилучені в ході проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої за координатами 48,68370, 32,61537, квартал 150 на території смт.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 (м.Знам`янка) КРУП ГУНП Кіровоградської області, розташованої за адресою вул.Київська,25, м. Знам`янка Кіровоградської області, в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність держави.

- автомобіль УАЗ 452 д.н.з. НОМЕР_1 , вилучений в ході проведення огляду місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої за координатами 48,68370, 32,61537, квартал 150 на території смт.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, повернути власнику - ОСОБА_9 .

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Знам"янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1