Ухвала суду № 134020111, 11.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3729/23

Провадження № 2/461/23/26

У Х В А Л А

11.02.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Галун М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.10.2025 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №ЛБ01.00610.009410253 від 03.02.2022 у розмірі 200004,24 грн та 3000,07 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14.11.2025 відповідач ОСОБА_1 через систему Електронний Суд звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/3729/23 від 06.10.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

В поданій заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про передачу справи за підсудністю за зареєстрованим місцем його проживання.

Також, відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України у зв`язку з його перебуванням на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Ухвалою суду від 24.11.2025 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.10.2025 у цивільній справі №461/3729/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, призначено справу до розгляду у судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

В той же час, поряд з даним загальним правилом, процесуальним законом передбачено альтернативний порядок визначення підсудності за вибором позивача, у визначених законодавцем випадках.

Стаття 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений до одного з двох і більше судів.

Частиною 8 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2020 №725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат,пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов договору кредиту №ЛБ01.00610.009410253 від 03.02.2022 та стягнення заборгованості з відповідача, який є боржником за кредитним договором, на користь позивача.

Таким чином, спірні правовідносини виникли з договору кредиту №ЛБ01.00610.009410253 від 03.02.2022, оскільки саме з цього договору виникло грошове зобов`язання у відповідача.

Відповідно до п.16 договору кредиту №ЛБ01.00610.009410253 від 03.02.2022, сторони підтверджують, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н, вул. Валова, 11, і у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання договору.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в договорі кредиту №ЛБ01.00610.009410253 від 03.02.2022 зазначено місце його виконання, а саме: місце знаходження банку: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, суд дійшов висновку, що справа підсудна Галицькому районному суду м. Львова, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю необхідно відмовити.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі. Окрім того, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі. Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 29.01.2026 №39/3/315 (форма 5).

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом був продовжений відповідними Указами до 04.05.2026.

Згідно з п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2026 №39/3/315 (форма 5), з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення всі військові частини вважаються такими, що «переведені на воєнний стан», відповідач виявив бажання зупинити провадження у справі у зв`язку із перебуванням на військовій службі, на підставі положень п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, які спрямовані на захист права особи, яка перебуває у складі Збройних Сил України, в даному випадку відповідача ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне клопотання відповідача задоволити та зупинити провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.27, 28, 247, 251, 253, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю - відмовити.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - задоволити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати сторони невідкладно повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складений 11.02.2026.

Суддя Ольга КРОТОВА