Рішення № 13401908, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/52920.12.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Біо Мед Скло»

доДочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

простягнення 26867,59 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:          

від позивача: Таргонський І.М. –дов. № 14311 від 21.09.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Біо Мед Скло»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 25241,75 грн. –основного боргу, 1161,12 грн. –інфляційних втрат та 464,72 грн. –3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 17.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.12.2010 року.

В судовому засіданні 06.12.2010 року, представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2010 року проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свою правову позицію у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 06.12.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.12.2010 року о 12-55.

В судовому засіданні 20.12.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 20.12.2010 року суд розглянув та відхилив клопотання відповідача подане в минулому судовому засіданні, згідно якого відповідач просив суд зобов’язати позивача повторно направити на його адресу позовні заяву з додатками.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», іменоване надалі «Зберігач»(відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Біомедскло», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Біо Мед Скло», іменоване надалі «Поклажодавець»(позивач) був укладений договір № 118-111 зберігання природного газу від 31.03.2008 року (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого зберігач зобов’язується за плату, протягом строку встановленого даним договором, зберігати в підземних сховищах газу, надалі –ПСГ, природний газ, надалі –газ, переданий йому поклажодавцем, і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов’язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.

Відповідно до пункту 2.1 поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в таких обсягах: - 1274.836 тис.куб.м. –обсяг газу, який поклажодавець приймає в ПСГ від третіх осіб.

Згідно з пунктом 2.3 поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання в період закачування газу в ПСГ. У випадку наявності газу поклажодавця в ПСГ останній передає газ Зберігачу в ПСГ у відповідності до пункту 2.4. Договору.

Пунктом 2.6 Договору сторони узгодили, що строк зберігання газу поклажодавця в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007 - 2008 років визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу Зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2008 року.

Відповідно до пункту 2.7 Договору сторони домовились, що відбір газу із ПСГ і передача його зберігачем поклажодавцю здійснюється в період відбору газу, який закінчується 15 квітня 2008 року.

Згідно з пунктом 2.8 Договору прийом-передача газу при закачуванні або відборі в/із ПСГ здійснюється сторонами на газовимірювальних станціях ПСГ.

Пунктом 2.10 сторони узгодили, що обсяги закачування або відбору газу в/із ПСГ можуть змінюватись за домовленістю сторін в порядку, визначеному в пункті 2.9 даного Договору, за умови внесення НАК «Нафтогаз України»змін щодо закачування або відбору обсягів газу поклажодавця в/із ПСГ в Баланс надходження та розподілу природного газу по Україні.

Відповідно до пункту 2.12 Договору, обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печатками до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування або відбору газу в/із ПСГ. В актах прийому-передачі газу вказується обсяг газу закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця зі зберігачем.

Згідно з умовами пункту 2.13 Договору, у випадку передачі поклажодавцем газу в ПСГ третій особі або прийому газу в ПСГ від третьої особи поклажодавець зобов’язується скласти акт прийому-передачі газу з третьою особою та протягом 10-ти днів з моменту складання погодити цей акт зі Зберігачем.

Пунктом 2.15 Договору сторони узгодили, що у випадку, якщо по завершенню сезону зберіганню 2006-2007 років в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу поклажодавця, останній залишає його в ПСГ Зберігача на зберігання в сезоні 2007-2008 років. Поклажодавець і зберігач протягом 10-ти днів з моменту укладення даного договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Поклажодавець зобов’язується оплатити послуги по зберіганню зазначеного в даному пункті договору залишку газу в сезоні 2007-008 років згідно пункту 4.3 даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, тариф на закачування 1000 куб. м газу в ПСГ установлюється в розмірі 9,00 грн., в тому числі ПДВ - 1,50 грн.

Тариф на зберігання 1000 куб. м газу в ПСГ на один сезон зберігання газу установлюється в розмірі 21.60 грн., в тому числі ПДВ –3.60 грн.(п. 3.2 Договору)

Тариф на відбір 1000 куб. м газу в ПСГ установлюється в розмірі 9.00 грн., в тому числі ПДВ –1,50 грн.(п. 3.3 Договору)

У відповідності до п. 4.1 Договору, поклажодавець сплачує послуги по закачуванню газу в ПСГ надані зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу.

Вартість послуг по закачуванню газу в ПСГ визначається на підставі тарифу на закачування газу, зазначеного в пункті 3.1 даного договору,50,0 % тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору та акту прийому-передачі газу за звітний місяць закачування газу в ПСГ, зазначеного в пункті 2.12 даного договору.

Згідно до пункту 4.2 Договору, поклажодавець сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані Зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу.

Вартість послуг по відбору газу визначається на підставі тарифу на відбір газу, зазначеного в пункті 3.3 даного договору, 50.0 % тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та акту прийому-передачі газу за звітній місяць відбору газу з ПСГ, зазначеного в пункті 2.12 даного договору.

Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили, що поклажодавець зобов’язується протягом 15-ти днів з моменту укладення даного договору сплатити Зберігачу послуги по зберіганню газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ по завершенню сезону зберігання 2006-2007 років.

Вартість послуг по зберіганню невикористаної частини (залишку) обсягу газу поклажодавця визначається на підставі 50,0 % тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та акту про обсяг залишку природного газу в ПСГ, зазначеного в пункті 2.15 даного договору. Послуги по відбору газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ по завершенню сезону зберігання 2006-2007 років,сплачуються поклажодавцем в порядку зазначеному в пункті 4.2 даного договору.

Згідно з пунктом 9.1 Договору даний Договір поширює свою дію на відносини сторін, які склались 01 листопада 2007 року і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання поклажодавцем своїх зобов’язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Укргаз - Енерго»передало, а позивач прийняв природній газ для покриття дефіциту в листопаді-грудні 2007 року для власних потреб в кількості 1274,836 тис. куб. м., що засвідчується актами приймання –передачі природного газу та актами здачі –прийомки послуг (копії в матеріалах справи).

В подальшому, позивач здійснив відбір газу з підземних сховищ газу відповідача, що засвідчується актами відбору природного газу № 163 (02), № 164 (02), тобто позивач отримав, а відповідач надав послуг по зберіганню газу на загальну суму 25 241,76 грн.

В свою чергу, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за наді послуги в сумі 50483,51 грн.

Разом з тим, зважаючи на те, що послуги були надані лише на суму 25 241,76 грн., решту грошових коштів в сумі 25241,75 грн. не повернув та послуг на вищезазначену суму не надав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 31.01.2008 року по 31.03.2008 року.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки Договір в частині зберігання діяв до 15.04.2008 року, а інші послуги по зберіганню позивачу не надавались, господарський суд приходить до висновку, що переплачені кошти після закінчення строку дії Договору перебувають у відповідача без належних на те правових підстав, що відповідно до акту звірки станом на 31.03.2008 року не заперечувалось і відповідачем.

Позивач направив відповідачу претензію від 12.03.2010 року № 38/1, якою вимагав повернення коштів в сумі 25241,75 грн., однак відповідач залишив її без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму коштів відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна сума коштів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача становить 25241,75 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 25241,75 грн., які перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 509 ЦК України, визначає зобов’язання, як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу(ч.2 ст. 509).

Стаття 11 ЦК України, до підстав виникнення зобов’язань відносить окрім договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства.

В силу зазначених вище правових норм, у відповідача виникло грошове зобов’язання, за прострочення якого він зобов’язаний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 464,72 грн. інфляційні втрати в сумі 1161,12 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, буд 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства «Біо Мед Скло»(місцезнаходження: 10025, м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Промислова, буд. 26, код ЄДРПОУ 04763746) 25241 (двадцять п’ять тисяч двісті сорок одну) грн. 75 коп. - коштів, 1161 (одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 12 коп. – інфляційних втрат, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 72 коп. –3 % річних, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 68 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

29.12.2010 року