Рішення № 13401726, 29.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/31329.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»

Про стягнення 875818,50 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Леонов О.Г. –представник за довіреністю № б/н від 01.11.10.;

Брусніцина М.О. –представник за довіреністю № б/н від 01.07.10.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 10 суборенди нежилих приміщень від 20.10.09. в розмірі 875818,50 грн. (347237,96 грн. –основний борг, 4438,74 грн. –збитки від інфляції, 11079,84 грн. –3% річних, 165824,00 грн. – пеня, 347237,96 грн. - штраф).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідача умов Договору суборенди № 10 від 20.10.09. в частині сплати суборендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.10. порушено провадження у справі № 30/313; розгляд справи було призначено на 09.11.10. о 11-00.

В судовому засіданні 09.11.10. представником позивача було подано письмовий розрахунок заборгованості, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить: 347255,21 грн. –основний борг, 4850,57 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 09.11.10. представником відповідача було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»просить суд оголосити в судовому засіданні перерву для надання відповідачу можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки за його твердженням копії позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»не отримувало.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/313 відкладено на 23.11.10. о 11-20.

В судовому засіданні 23.11.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за Договором № 10 суборенди нежилих приміщень від 20.10.09. в розмірі 741210,51 грн. (347255,21 грн. –основний борг, 7094,17 грн. –збитки від інфляції, 4850,57 грн. –3% річних, 25759,35 грн. –пеня, 347255,21 грн. - штраф).

Представник відповідача в судове засідання 23.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/313 відкладено на 09.12.10. о 10-15.

В судовому засіданні 09.12.10. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку розгляду спору у справі № 30/313.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/313 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 23.12.10. о 12-00.

В судовому засіданні 23.12.10. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 23.12.10. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.10. у справі № 30/313 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

22.12.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суд міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 675084,07 грн. (313013,55 грн. – основний борг, 23815,54 грн. –збитки від інфляції, 6642,85 грн. –3% річних, 9602,58 грн. –пені, 313013,55 грн. - штрафу), та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 57103,49 грн. (50657,67 грн. –основний борг, 1056,80 грн. –3% річних, 1643,48 грн. –пені).

Представник відповідача в судове засідання 23.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.10. розгляд справи № 30/313 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29.12.10. о 09-40.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/313.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»(Суборендар) укладено Договір суборенди № 10 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар зобов’язався передати, а Суборендар - прийняти в тимчасове, оплачуване користування (суборенду) нежитлове приміщення підвального поверху, площею 180 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, для організації розважального закладу.

Відповідно до п. 1.3 Договору вбачається, що майно належить на праві власності ЗАТ «Президент-Готель».

Згідно п. 3.1 Договору встановлено строк його дії до 31.12.10.

Пунктом 5.1 Договору сторонами було погоджено, що суборендна плата за користування майном становить 5747,40 грн., в т. ч. ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 Договору передбачено, що плата за обслуговування приміщень на день підписання даного Договору становить 79421,14, в т. ч. ПДВ.

Пунктом 5.4 Договору погоджено, що загальний розмір щомісячної плати за користування приміщенням становить 85168,54 грн., в т. ч. ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.09. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони додали такі пункти: «п. 5.3.2. Всього щомісячна плата за користування приміщенням за січень 2010 р. становить 47791,92 грн., в т. ч. ПДВ»; «п. 5.3.4. Всього щомісячна плата за користування приміщенням за лютий та березень 2010 р. становить 65169,00 грн., в т. ч. ПДВ».

Згідно п. 5.5 Договору встановлено, що вказану вище суму суборендної плати Суборендар сплачує авансом, не пізніше 5-го числа наступного місяця, шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок Орендаря.

Згідно п. 4.1.2 Договору Суборендар зобов’язався вчасно вносити плату за користування майном.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач систематично порушував умови Договору, не виконуючи своїх зобов'язань щодо термінів та обсягу сплати суборендної плати, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за листопад-грудень 2009 р. та січень-червень 2010 р. становить 347237,96 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті суборендної плати за користування спірним приміщенням в повному обсязі перед позивачем не виконав, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням часткових проплат становить 276587,08 грн. ((листопад 2009р. в сумі 85168,54 грн. + грудень 2009 р. в сумі 85168,54 грн. + січень 2010 р. в сумі 47791,92 грн. + лютий 2010 р. в сумі 65169,00 грн. + березень 2010 р. в сумі 65169,00 грн. + квітень 2010 р. в сумі 85168,54 грн. + травень 2010 р. в сумі 85168,54 грн.) –242217,00 грн. часткових проплат = 276587,08 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»суми основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме, в розмірі 276587,08 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9602,58 грн. пені, а також позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23815,54 грн. - збитків від інфляції та 6642,85 грн. –3 % річних.

З наявних в матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем на виконання умов Договору на користь позивача було здійснено часткові проплати на загальну суму 242217,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи розрахунки сум пені, 3 % річних та збитків від інфляції без врахування часткових проплат, здійснених відповідачем у сумі 242217,00 грн.

Розрахунок сум пені, 3 % річних та збитків від інфляції здійснений позивачем судом не може бути прийнятий, оскільки не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені без урахування часткових проплат відповідача.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.05. № 01-8/344, господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.10. у справі № 30/313 позивача було зобов’язано надати суду: уточнений розрахунок суми пені, зроблений відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, з зазначенням періоду нарахування пені (“з”“по”), сум та періодів часткового виконання боржником свого грошового зобов’язання, а також того, що пеня нараховується з моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов’язання (тобто шість місяців починають обчислюватись від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов’язання); уточнений розрахунок збитків від інфляції, зроблений відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням сум та періодів часткового виконання боржником свого грошового зобов’язання; а також уточнений розрахунок суми 3% річних, зроблений відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням сум та періодів часткового виконання боржником свого грошового зобов’язання.

В даному випадку, наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та збитків від інфляції судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору в цій частині.

Слід зазначити, що у позивача, при отриманні ухвали виник процесуальний обов’язок по виконанню вимог суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, однак, такі позивачем не виконані, позивачем не було надано суду обґрунтованого розрахунку сум пені, 3 % річних та збитків від інфляції з урахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3 % річних та збитків від інфляції є необґрунтованими, у зв’язку з чим, суд не є зобов’язаним здійснювати розрахунок суми пені, 3 % річних та збитків від інфляції в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9602,58 грн. пені, 23815,54 грн. - збитків від інфляції та 6642,85 грн. –3 % річних.

Також позивач на підставі п. 8.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 313013,55 грн. штрафу за порушення строків оплати.

Згідно п. 8.3 Договору передбачено, що в разі порушення строків сплати суборенд них платежів відповідно до п. 5.2, п. 5.3, п. 5.4 Договору, Суборендар зобов’язаний сплатити Орендарю штраф в розмірі суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В зв’язку з тим, що судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором з врахуванням часткових проплат становить 276587,08 грн., то з відповідача у відповідності до п. 8.3 Договору підлягає стягненню штраф у розмірі суми простроченого платежу, а саме, - 276587,08 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 34349002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(01203, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 35929323) 276587 (двісті сімдесят шість тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 08 коп. –основного боргу, 276587 (двісті сімдесят шість тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 08 коп. –штрафу, 5 531 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять одна) грн. 74 коп. –державного мита та 178 (сто сімдесят вісім) грн. 29 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 30.12.10.