Рішення № 13401511, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/53317.12.10 За позовомПриватного підприємства «Сучасний Дім і Ко»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Стімекс –2000»

Простягнення 2054,63 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Коломієць І.І. –директор згідно наказу № 1-К від 03.11.2004 року.;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Сучасний Дім і Ко» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стімекс –2000» про стягнення 2054,63 грн. – коштів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства відмовляється повернути безпідставно отримані грошові кошти, які сплачені позивачем помилково на розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою від 17.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.12.2010 року.

В судовому засіданні 06.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача 2054,63 грн. –коштів, які перебувають у відповідача без належних на те правових підстав.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 06.12.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2010 року.

В судовому засіданні 17.12.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Стімекс»виставив позивачу на оплату рахунки.

В свою чергу, позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок № 26001010058371 в МФАКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЗКПО 30673697 ТОВ «Стімекс –2000»(відповідач) грошові кошти за придбаний товар в розмірі 2054,63 грн., хоча повинно було перерахувати на розрахунковий рахунок № 26003200002908 в МФАКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЗКПО 24934411, що належить ТОВ «Стімекс».

В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами повернути грошові кошти в сумі 2054,63 грн., що засвідчується наявними матеріалами справи, однак відповідач всі претензії залишив без задоволення та належного реагування.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки, інших зобов’язань у сторін в частині сплачених коштів не виникло, кошти в сумі 2054,63 грн. перебувають у відповідача без належних на те правових підстав та повинні бути повернуті в силу статті 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2054,63 грн., які перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

          В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

З огляду положень, пункту 2, частини 1, статті 8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Судом встановлено, що квитанцією № 147 від 20.08.2010 року позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено законодавством, суд керуючись ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 2, частини 1, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” прийшов до висновку, що державне мито в сумі 3,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Сучасний Дім і Ко».

Крім того, судом встановлено, що у відповідності до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»витрати на інформаційно –технічне забезпечення підлягають поверненню з Державного бюджету України в розмірі 80,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стімекс –2000» (місцезнаходження: 03148, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 3; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 20 А, код ЄДРПОУ 30673697) на користь Приватного підприємства «Сучасний Дім і Ко» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А, к. 9, код ЄДРПОУ 33056060) 2 054 (дві тисячі п’ятдесят чотири) грн. 63 коп. – коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Приватному підприємству «Сучасний Дім і Ко» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А, к. 9, код ЄДРПОУ 33056060) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 3 (три) грн. 00 коп., яке перераховане квитанцією № 147 від 20.08.2010 року та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 00 коп., які перераховані квитанцією № 29 від 06.08.2010 року (оригінали яких знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання

рішення 27.12.2010 року