Рішення № 13401306, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/31303.12.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка», м.Київ доЗакритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_1.

на стороні Відповідача ОСОБА_2

простягнення 21 095,23 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Шупик О.А. (за довіреністю № 266 від 12.03.2010р.)

від відповідача:не зявився;

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 21 095,23 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011075/4007/0001335 від 27.07.2009р., Страховий акт № 00045025 від 25.06.2010р., наказ від 25.06.2010р., Довідку ДАІ № 413 від 26.05.2010р., довідка ДАІ № 323 від 01.06.2010р., Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.06.2010р. у справі № 3-2214/10, Звіт № 6960 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 04.06.2010р. з додатками, заяву про виплату страхового відшкодування від 26.05.2010р., платіжне доручення № 015333 від 01.07.2010р., лист банку № 140/04-02-338 від 18.06.2010р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, регресну вимогу № 1254 від 25.08.2010р. з доказами отримання Відповідачем 30.08.2010р за № 2335, правоустановчі документи Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.993, п.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, ст.9, 27 Закону України «Про страхування», положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ст.1 Господарського процесуального кодексу України,

Ухвалою про порушення провадження у справі від 01.10.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_1. та на стороні Відповідача ОСОБА_2

18.10.2010р. через канцелярію суду від Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали адміністративної справи № 3-2214/10 відносно ОСОБА_2

18.11.2010р. через канцелярію суду від представників Позивача, Відповідача та Третьої особи на стороні Відповідача надійшло спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010р. розгляд справи продовжено на 15 днів та призначено розгляд справи на 03.12.2010р.

В судове засіданні призначене на 03.12.2010р. зявились представник Позивача та Третьої особи на стороні Відповідача.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, надав для залучення до матеріалів справи Поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників транспортних засобів, яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2

Відповідач та Третя особа на стороні Позивача у судове засідання не зявлялись, пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відмітками про вручення поштових відправлень, на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача та Третьої особи на стороні Позивача осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка»та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №011075/4007/0001335, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом: автомобіль марки Хонда, державний номер НОМЕР_1.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Хонда державний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: незаконне заволодіння, дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лихо, пожежа, інші випадки.

26.05.2010 р. на 26 км. а/д Київ-Одеса було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_5. та автомобіля ВАЗ державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2 а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну дистанцію в русі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3. «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ в м. Києві, розгорнутою Довідкою ДАІ в м. Києві, та Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.06.2010р. у справі № 3-2214/10/10 р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт №6960), складеного 04.06.2010р. субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4. (сертифікат №7424/08 виданий ФДМУ 14.07.2008 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 170,08грн. з ПДВ.

На підставі страхового акту №00045025, затвердженого 25.06.2010р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 011075/4007/0001335 від 27.07.2009 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 21 095,23 грн. (22170,08 грн. франшиза 1 074,85 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №015333 від 01.07.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»перейшло в межах суми 21 095,23 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ державнийномер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Хонда, державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Закритим акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»згідно із полісом №ВВ/1453646.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/1453646) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 07.08.2009 р. (00:00) по 06.08.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВВ/71453646 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/1453646) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1 , становить 22 170,08грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 21 095,23 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВВ/1453646.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №1254 від 25.08.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 21 095,23 грн.,

Враховуючи визначені полісом №ВВ/1453646 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 585,23 грн. (21095,23 - 510,00 франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» ідентифікаційний код 31093336 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»ідентифікаційний код 20033533 основний борг у розмірі 20 585,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» ідентифікаційний код 31093336 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»ідентифікаційний код 20033533 витрати по сплаті державного мита в розмірі 205,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,29 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 03.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 24.12.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева