Постанова № 13400893, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. № 2-а- 8092/08/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участю:

представників позивача Гарбуз Л.П., Бобенко О.В.

представника відповідача Костенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Колос»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство «Колос»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Богодухівському районі Харківської області, в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача: від 04.03.2008 року №0000152310/0 (від 23.05.2008 року №0000152310/1, від 08.08.2008 року №0000152310/2) про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097, 00 грн.; та від 04.03.2008 року №0011961710/0 (від 23.05.2008 року №0011961710/1, від 08.08.2008 року №0011961710/2) про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем з 28.01.2008 року по 13.02.2008 року було проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року. За результатами перевірки складено Акт перевірки №67/10/233/21224005-ДСК від 20.02.2008 року, згідно якого були встановлені порушення позивачем п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз.2 п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.1999 року №271; п.п.«д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV.

На підставі висновків перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення: №0000152310/0 від 04.03.2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99305,00 грн. та №0011961710/0 від 04.03.2008 року про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390,00 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши первинну скаргу від 12.03.2008 року №9 з додатком завірених ксерокопій, підтверджуючих документів про цільове використання коштів зі спеціального рахунку, правомірність отриманої та повернутої поворотної позики, яка в ході перевірки не була врахована працівниками ДПІ. В звязку з розглядом первинної скарги та доданих до неї документів, відповідачем була проведена, позапланова документальна перевірка доданих до первинної скарги документів, що не були предметом дослідження у ході планової документальної перевірки. За результатами проведеної позапланової документальної перевірки з 15.04.2008 року по 16.04.2008 року, складено акт №198/15/17/21224005 від 18 квітня 2008 року. На зазначений акт позивачем були подані заперечення від 24.04.2008 року №10. За результатами розгляду первинної скарги Рішенням відповідача №3143/8/25-010 від 25.04.2008 року було скасоване податкове повідомлення рішення №0000152310/0 від 04 березня 2008 року в частині донарахування податкового зобовязання податку на додану вартість в сумі 16208,0 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та податкове повідомлення рішення №0011961710/0 від 04.03.2008 року були залишені без змін, та винесені податкові повідомлення-рішення №0000152310/1 від 23.05.2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн. та №0011961710/1 від 23.05.2008 року про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги до Державної податкової адміністрації Харківській області відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0000152310/2 від 08.08.2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097, 00 грн.; та №0011961710/2 від 08.08.2008 року про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн.

Позивач вважає, що акти перевірок, на підставі яких винесені оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення, не можуть бути визнані законною підставою для винесення будь яких рішень, оскільки перевірка проведена за період більше ніж 1095 днів, а також тому, що в акті перевірки взагалі не вказано, на підставі яких документів виявлені факти використання коштів ПДВ та товарноматеріальних цінностей не за цільовим призначенням та яким арифметичним методом встановлена сума ПДВ - 83097,01 грн. Також позивач зазначає, що актом перевірки не підтверджується нецільове використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності, та вважає що його доводи підтверджуються висновком судово-економічної експертизи №5454 ХНДІІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса від 23.07.2010 року.

Крім того позивач вважає, що висновок перевірки про порушення ним п.п.«д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»є помилковим, через невірне тлумачення відповідачем «поворотної фінансової допомоги», яка розглянута як дохід із застосуванням вказаної норми Закону. Позивач зазначає, що між СФГ «Колос»та фізичною особою ОСОБА_5 був укладений договір від 01 січня 2005 року за №1 на отримання поворотної позички, згідно умов якого передбачено отримання та повернення фінансової поворотної позики по мірі необхідності, без встановлених строків, із терміном дії договору на три роки до 31.12.2008 року. Вказаний договір на час перевірки діючий, сума поворотної фінансової позики не анульована кредитором за його самостійним рішенням, отже не є доходом, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, тому такий податок у сумі 47130,00 грн. донарахований безпідставно, а тому безпідставно й застосовані штрафні санкції у розмірі 94260,00 грн. Визнання відповідачем зазначеного договору нікчемним, позивач вважає неправомірним, оскільки робити такий висновок може виключно суд.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, та просили його задовольнити.

Відповідачем були надані письмові заперечення на позовну заяву, з посиланням на законність проведення перевірок позивача та обґрунтованість висновків актів перевірок.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що СФГ «Колос» зареєстроване, у встановленому законом порядку як юридична особа (т.1 а.с.11), та знаходиться на обліку в ДПІ Богодухівського району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, на підставі направлень №13 від 28.02.2008 року (т.1 а.с.105) та №20 від 08.02.2008 року (т.1 а.с.107) - наказ на продовження терміну перевірки №32 від 08.02.2008 року (т.1 а.с.106), була проведена планова документальна перевірка СФГ «Колос»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, про що був складений Акт перевірки №67/10/233/21224005-ДСК від 20.02.2008 року (т.1 а.с.17-41).

Зазначеним актом перевірки були встановлені наступні порушення:

1. - п.11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз. 2 п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999 року №271 - залишок податкових зобовязань відповідно до декларації з податку на додану не перераховано з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету в сумі 16208,0 грн.

2. - п. 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз. 1 п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999 року №271 кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, і придбанні матеріально-технічні ресурси використані не за цільовим призначенням в сумі 83097,01 грн.

3. - п.п.«д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, та відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1. ст..8 та п.п.19.2 (а) ст.19 вказаного Закону донараховано податку в сумі 47130,00 грн.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області №0000152310/0 від 04.03.2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 99305,00 грн. (т.1 а.с.15) та податкове повідомлення-рішення №0011961710/0 від 04.03.2008 року про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців у розмірі 47130,00 грн. за основним платежем та у розмірі 94260,00 грн. за штрафними санкціями, на загальну суму - 141390,00 грн. (т.1 а.с.15).

12.03.2008 року позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення рішення було подано скаргу (т.1 а.с.33-50), у звязку з розглядом якої, відповідачем було проведено з 15.04.2008 року по 16.04.2008 року позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт №198/15/17/21224005 від 18.04.2008 року (т.1 а.с.42-44).

За результатами розгляду скарги, з урахуванням вказаного акту перевірки, відповідачем було прийняте рішення №3143/8/25-010 від 25.04.2008 року (т.1 а.с.49-54), згідно якого скасоване податкове повідомлення-рішення №0000152310/0 від 04.03.2008 року в частині донарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 16208,00 грн. (п.1 висновку Акту перевірки №67/10/233/21224005-ДСК від 20.02.2008 року), в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, також залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04.03.2008 року №0011961710/0, а скаргу без задоволення.

23.05.2008 року відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення №0000152310/1 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн. (т.1 а.с.16) та №0011961710/1 про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390,00 грн. (т.1 а.с.14).

Позивачем 02.05.2008 року було подано скаргу на рішення відповідача від 25.04.2008 року до ДПА в Харківській області (т.1 а.с.67-73), за результатами розгляду якої 30.07.2008 року було винесене рішення №2892/10/25-103 (т.1 а.с.75-79), яким скаргу позивача було залишено без задоволення, та 08.08.2008 року відповідачем винесені податкові повідомлення рішення №0000152310/2 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн. (т.1 а.с.91) та №0011961710/2 про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390,00 грн. (т.1 а.с.92).

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн. суд зазначає наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин був чинним п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР (далі Закон «Про ПДВ»), згідно якого зупинена дія п. 7.7. ст.7, п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість, у абз.3 п.11.29 вказано, що зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначено Постановою КМУ від 26.02.99 року №271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками вартість платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»(далі Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Як вбачається з Акту перевірки №67/10/233/21224005-ДСК від 20.02.2008 року СФГ «Колос»у 2007 році на окремий рахунок перерахувало кошти в сумі 119423,00 грн., із яких використало на придбання матеріально-технічних ресурсів 119249,00 грн., але господарством не надані первинні документи, які підтверджують використання придбаних матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та ін.) в господарській діяльності на суму 83097,01 грн., яка підлягає стягненню в безспірному порядку.

Заперечуючи даний висновок, позивачем були надані податкові накладні (т.2 а.с.104-111, 113, 115-116, 118-127, 129-132, 135-139, 142-155, 158-166, 169-173, 182-191), що підтверджують придбання позивачем матеріально-технічних ресурсів за період з січня по вересень 2007 року. Крім того, позивачем надані й інші первинні документи: угоди, доручення, платіжні доручення, рахунки, регістри бухгалтерського обліку банківських операцій, виписки банку, що підтверджують підстави операцій та розрахунок по ним, на які були видані вказані податкові накладні.

Позивачем, як платником фіксованого сільськогосподарського податку, ведеться бухгалтерський облік відповідно до затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 року №189 Методичних рекомендацій організації та веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах що вміщають три форми: просту, спрощену та журнальну, із яких перші дві рекомендовані для невеликих фермерських господарств, які мають право відносити до матеріальних витрат вартість використаної сировини, палива, запасних частин, насіння, мінеральних добрив, послуг та інше, на підставі первинних банківських або касових документів.

Таким чином, придбані позивачем матеріально технічні ресурси виробничого призначення, за рахунок коштів із спеціального рахунку, використані за цільовим призначенням а саме, списані на витрати виробництва сільськогосподарської продукції, згідно внутрігосподарських накладних відповідно до п.п.5.1 п.5 Методичних рекомендацій, яким передбачено, що товарно-матеріальні цінності (насіння, корми, сировина, продукція, добрива, паливо, тощо), які надійшли в господарство протягом року зі сторони вважаються витраченими і їх списують на витрати виробництва (без ПДВ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 року, за клопотанням позивача, було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якій було поставлене питання: Чи підтверджується документально висновок перевірки про порушення п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та абз.1 п.5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999 року №271 (із змінами та доповненнями постановою КМУ № 488 від 11.04.2002 року) використання коштів, перерахованих сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, використання придбаних матеріально-технічних ресурсів не за цільовим призначенням в сумі 83097,01 грн.?

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи №5454 від 23.07.2010 року ХНДІІСЕ ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.11.29 ст. 11 Закону «Про ПДВ»та абз.1 п.5 Порядку саме з підстав наведених в акті перевірки підтвердити не надається можливим.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем, в акті перевірки, не зазначені посилання на первинні документи, на підставі яких ним зроблено висновок про нецільове використання акумульованих коштів які підлягають стягненню до державного бюджету України в безспірному порядку, та не надані під час судового розгляду жодних доказів, які підтверджують нецільове використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності.

Щодо вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що загальний оподатковуваний дохід будь який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Зокрема, до доходу, включаються додаткові блага, надані працедавцем своєму працівнику. Додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Як вбачається з акту перевірки №67/10/233/21224005-ДСК від 20.02.2008 року, встановлено, що за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року голова СФГ «Колос»ОСОБА_5 з каси господарства щомісячно отримував по видатковим касовим ордерам певну суму готівкових коштів позику. Загальна сума отриманих коштів складає 376207,56 грн., загальна сума повернутих коштів складає 39412,00 грн., різниця складає 336795,56 грн.

Позивачем не заперечується вказаний факт, але він наполягає на тому, що видача вказаної суми готівкових коштів ОСОБА_5 є позика у вигляді поворотної безпроцентної фінансової допомоги, згідно договору №1 від 01.01.2005 року укладеного між СФГ «Колос»та ОСОБА_5

Відповідач зауважує на нікчемності вказаного договору, та у звязку з цим вважає, що сума готівкових коштів виданих ОСОБА_5 є його доходом, отриманим від його працедавця (СФГ «Колос»), як додатковим благом.

Як вбачається з доручення №1 від 01.01.2005 року Голова СФГ «Колос»ОСОБА_5 доручає ОСОБА_5 представництво інтересів СФГ «Колос»Богодухівського району, Харківської області в усіх державних, кооперативних і суспільних установах з усіх питань, повязаних з укладенням договорів з юридичними та фізичними особами (т.1 а.с.129).

Договором №1 від 01.01.2005 року «поворотної безпроцентної фінансової допомоги»СФГ «Колос»в особі члена СФГ «Колос»ОСОБА_5 надано поворотну безпроцентну фінансову допомогу фізичній особі члену СФГ «Колос»ОСОБА_5 у сумі 500000 грн. (т.1 а.с.126-128).

Згідно ч.2 ст.1000, ч.1 ст.1003 ЦК України договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від Імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Статтею 244 ЦК України встановлено, що представництво перед третіми особами здійснюється на підставі довіреності, форма якої, згідно ст.245 ЦК України повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин.

Згідно пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, є поворотною фінансовою допомогою.

Відповідно до положень п.35 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року - нотаріуси посвідчують правочини, щодо яких законодавством установлено обовязкову нотаріальну форму, у тому числі довіреності на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також щодо вчинення дій щодо юридичних осіб. Також обовязковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження нерухомого майна (статті 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦК України); договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, у якому хоча б однією стороною є фізична особа (статті 799, 828 ЦК України); договори управління нерухомим майном (стаття 1031 ЦК України)

Зі змісту доручення №1 від 01.01.2005 року вбачається, що Голова СФГ «Колос»ОСОБА_5 доручає ОСОБА_5 укладати усі дозволені законом угоди, у тому числі, але не виключно і вищезазначені.

Таким чином, зазначене доручення повинно бути нотаріально посвідченим.

Згідно вимог ст.ст.219, 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що за таких обставин правочин та договір є нікчемним за законом, а не за рішенням суду, тоді як на думку позивача нікчемність встановлюється виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність встановленого актом перевірки факту отримання ОСОБА_5 грошових коштів його доходом, отриманим від його працедавця (СФГ «Колос»), як додатковим благом.

Відповідно до п.«д»п.п.4.2.9. п.4.2 ст.4 зазначеного Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», сума фінансової допомоги визначається як дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо такого платника податку. Такий дохід платника податку включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку та оподатковується на загальних підставах за ставкою у розмірі, визначеному п.7.1 ст.7 Закону.

На підставі п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 згаданого Закону відповідачем було донараховано податок у сумі 47130,00 грн.

Згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

На підставі зазначеної норми відповідачем було нараховано штрафні санкції у розмірі 83097,00 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем при винесенні податкових повідомлень-рішень №0011961710/0 від 04.03.2008 року, №0011961710/1 від 23.05.2008 року, №0011961710/2 від 08.08.2008 року про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн. дотримані вимоги закону

Згідно до вимог ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному досліджені.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн. В частині скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання по прибутковому податку з робітників та службовців з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 141390, 00 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Колос» до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області від 04.03.2008 року №0000152310/0 (від 23.05.2008 року №0000152310/1, від 08.08.2008 року №0000152310/2) про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 83097,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 30 грудня 2010 року.

Суддя Котеньов О.Г.