Постанова № 13400891, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. № 2-а- 12781/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.

за участю:

представників позивача Амєліної Т.М., Дядєйка О.О.,

представника відповідача Горлач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТХАРКІВ" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення, заборону вчиняти певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТОРМЕТХАРКІВ”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №00015311540/0 від 16.09.2010 року, про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446963,44 грн. у тому числі за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127707,98 грн. Крім того просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь які дії щодо стягнення з позивача зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446963,44 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова проведено перевірку ТОВ “ВТОРМЕТХАРКІВ” та складено акт №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту у травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРМЕТ".

На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №00015311540/0 від 16.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446963,44 грн. у тому числі за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127707,98 грн. Позивач не згоден з висновками акту перевірки та вважає, що вони не відповідають дійсному стану справ і суперечать вимогам чинного законодавства України. Зазначена сума в податковому повідомлені-рішенні є такою, що визначена неправомірно, а податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Позивач зазначає, що ним 21.06.2010 року було подано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податкову декларацію з податку, на додану вартість, у якому позивач, в додатку № 5 помилково, замість контрагента ТОВ НВФ "Інтермет" вказав підприємство ТОВ "УКРМЕТ", при цьому залишивши без змін суму господарських операцій у розмірі 319257,46 грн.

Після виявлення вказаної помилки позивачем було подано відповідачу уточнюючу декларацію, якою у Додатку № 5 ІНН підприємства ТОВ "УКРМЕТ" (327573705669) було змінено на ІНН підприємства ТОВ НВФ "Інтермет"(240602514023), як це і мало бути в поданій 21.06.2010 року декларації за травень 2010 року. Крім цього за результатами Акту перевірку позивач повідомляв відповідача про відсутність у травні 2010 року взаємовідносин між ним та підприємством ТОВ "УКРМЕТ". Однак не зважаючи на це, відповідачем було винесене 16.09.2010 року оскаржуване рішення.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у частині віднесення до складу податкового кредиту червня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 319257,46 грн., які виникли від виконання угод, що визнані нікчемними. Зазначає, що надання уточнюючого розрахунку після виявлення помилки під час проведення перевірки, а не самим платником, позбавляє платника можливості застосування п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов. Та просили суд звернути увагу на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме на те, що позивача не було попереджено про проведення перевірки та не запрошено до органу ДПС при її здійсненні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцем державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “ВТОРМЕТХАРКІВ” та складено Акт №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки щодо неправомірного віднесення до податкового кредиту суму 319257, 46 грн. по податковим накладним ТОВ "УКРМЕТ", у звязку із чим підприємством було занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на суму 319257, 46 грн.

Відповідачем за результатами проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, п.3.4 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”від 30.05.1997 р. за № 166 зі змінами та доповненнями, встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "УКРМЕТ" на загальну суму 319257, 46 грн., та відповідно донараховано податок на додану вартість у розмірі 319257, 46 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 127707,98 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми “Р” №00015311540/0 від 16.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446963,44 грн. у тому числі за основним платежем 319257,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127707,98 грн.

В апеляційному порядку зазначене рішення позивачем не оскаржувалось.

На підставі наданих позивачем до суду документів встановлено, що між позивачем та ТОВ НВФ "Інтермет" укладено Договір №01/10 від 16.01.2010 року по якому виписані:

податкова накладна №217 від 31.05.2010 р. на суму 16 443,00 грн.,

податкова накладна №233 від 31.05.2010 р. на суму 157 924,24 грн.,

податкова накладна №232 від 31.05.2010 р. на суму 188 955,48 грн.,

податкова накладна №231 від 31.05.2010 р. на суму 206 649,60 грн.,

податкова накладна №230 від 31.05.2010 р. на суму 105 873,00 грн.,

податкова накладна №229 від 31.05.2010 р. на суму 476 228,64 грн.,

податкова накладна №228 від 31.05.2010 р. на суму 147 412,87 грн.,

податкова накладна №227 від 31.05.2010 р. на суму 200 569,43 грн.,

податкова накладна №226 від 31.05.2010 р. на суму 283 465,80 грн.

податкова накладна №225 від 31.05.2010 р. на суму 132 022,71 грн.

Сплату за договором підтверджено. У рахунок оплати за умовами поставки брухту чорних металів відповідачем перераховано ТОВ НВФ "Інтермет" грошові кошти відповідно платіжних документів:

видаткова накладна №РН-0000515 від 31.05.2010 року на загальну суму 140 603,10 грн. в т.ч. ПДВ - 23433,85 грн.;

видаткова накладна №РН-0000516 від 31.05.2010 року на загальну суму 16 443,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2740,50 грн.;

видаткова накладна №РН-0000514 від 31.05.2010 року на загальну суму 188 858,40 грн. в т.ч. ПДВ - 31 476,40 грн.;

видаткова накладна №РН-0000513 від 31.05.2010 року на загальну суму 206 649,60 грн. в т.ч. ПДВ - 34 441,60 грн.;

видаткова накладна №РН-0000512 від 31.05.2010 року на загальну суму 105 873,00 грн. в т.ч. ПДВ - 17 645,50 грн.;

видаткова накладна №РН-0000511 від 31.05.2010 року на загальну суму 476 228,64 грн. в т.ч. ПДВ - 79 371,44 грн.;

видаткова накладна №РН-0000510 від 31.05.2010 року на загальну суму 147 412,87 грн. в т.ч. ПДВ - 24 568,81 грн.;

видаткова накладна №РН-0000509 від 31.05.2010 року на загальну суму 247 659,48 грн. в т.ч. ПДВ - 41 627,58 грн.;

видаткова накладна №РН-0000508 від 31.05.2010 року на загальну суму 291 282,00 грн. в т.ч. ПДВ - 48 547,00 грн.;

видаткова накладна №РН-0000507 від 31.05.2010 року на загальну суму 132 022,93 грн. в т.ч. ПДВ - 22 003,78 грн.

Таким чином, судом встановлено, що помилка позивача в декларації поданій ним 21.06.2010 року ні яким чином не вплинула на достовірність суми ПДВ у розмірі 319257, 46 грн.

З приводу посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон) та неможливості застосування п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі порядок), у зв'зку із не самостійним виявленням помилки, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону - Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З наданих позивачем документів вбачається, що сума податкового кредиту з ПДВ, заявленого ним у декларації від 21.06.2010 року за травень 2010 року у розмірі 319257, 46 грн. повністю підтвердена податковими та видатковими накладними. Однак в зазначених документах контрагентом, зазначену суму, вказане підприємство ТОВ НВФ "Інтермет", тоді як в декларації від 21.06.2010 року вказаний ІНН контрагента ТОВ "УКРМЕТ". ІНН контрагента ТОВ НВФ "Інтермет" вказаний лише в додатку №5 до уточнючого розрахунку, поданого до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 14.09.2010 року.

Як бвачається з матеріалів справи, примірник акту перевірки №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року був отриманий позивачем 08.09.2010 року, тобто до надання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 4.4 Інструкції - Якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок).

З огляду на викладене відповідач вважає своє рішення правомірним, оскільки позивачем самостійно не було виявлено допущену ним же помилку.

Натомість суд зазначає, що згідно п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу України" в редакції, що діяла на момент проведення перевірки (далі - Закон "Про ДПСУ"), встановлено, що органи ДПС мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до п.п. 3,4 ст.11 Закону "Про ДПСУ" органи ДПС мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Як вбачається з акту перевірки №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року - на адресу позивача відповідачем було зроблено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо розбіжностей за травень 2010 року від 02.07.2010 року №9889/10/15-414, однак документи до перевірки надані не були. До тогож в акті зазначено про існування податкових накладних отриманих позивачем від ТОВ "УКРМЕТ" датованих травнем 2010 року, разом з тим при проведенні перевірки відповідачем зазначено, що надання ТОВ "УКРМЕТ" декларацій, уточнюючих розрахунків або виправлення помилок у бік збільшення податкових зобов'язань від взаємовідносин з позивачем - не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було надано суду доказів, що підтверджують надіслання ним та отримання позивачем запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо розбіжностей за травень 2010 року.

Згідно п.3 ч.6 ст.11-1 Закону "Про ДПСУ" встановлено, що позапланова перевірка проводиться за наявності такої підстави як виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В супереч зазначеній нормі, відповідачем не було проведено позапланової виїзної перевірки, а було складено акт планової невиїзної перевірки, висновки якого грунтуються на неповному, необгрунтованому та не об'єктивному застосуванні закону.

Як встановлено приписами ст.19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач не дотримав вимоги закону про захист прав та інтересів юридичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про державну податкову службу", позбавивши позивача права надати пояснення, та документально їх підтвердити, а тому його дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що докази відповідача, які ґрунтуються на висновках акту перевірки №4087/15-409/35859052 від 31.08.2010 року, одержані з порушенням закону, та неможуть бути сприйняті судом.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч.3 ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняте державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова спірне податкове повідомлення - №00015311540/0 від 16.09.2010 року, про визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446963,44 грн є протиправним і повинно бути скасовано, як таке, що прийнято з порушенням чинного законодавства України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Щодо вимоги позивача про заборону відповідачу вчиняти будь які дії щодо стягнення з позивача зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 446963,44 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на норми наведених статей вбачається, що вимоги позивача щодо заборони відповідачу вчиняти будь які дії не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом. Вимога про заборону вчиняти будь які дії не відноситься до вимог зобовязального характеру стосовно утримання відповідачем від вчиненння певних дій, за якими настануть певні правові наслідки, до вирішення по суті вимоги позивача про скасування рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині заборони відповідачу вчиняти будь які дії.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТХАРКІВ" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова №0001531540/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 446963,44 грн.

В іншій частиі позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена 30 грудня 2010 року.

Суддя Котеньов О.Г.