Постанова № 13400579, 11.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

11.11.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-1047/10/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Комунар»,

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0023662360/0,

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 26.08.2009 року № 0023662360/0 в сумі 1415 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3 гривні 40 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2010 року Справа № 2а –1047/10/1470

м. Миколаїв

16:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Комунар»,

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0023662360/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Комунар»звернулось з адміністративним позовом до суду про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 26.08.2009 року № 0023662360/0, а також послідуючих рішень ДПІ про результати розгляду скарг.

До суду надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 26.08.2009 року №0023662360/0.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора суд приходить до наступних виводів.

З 06.08.09 року по 12.08.09 року була проведена невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Комунар»( надалі - ТОВ АПК „Комунар" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правових відносин з платником податків ТОВ „Астор и Я" за період з 01.09.07 року по 30.09.07 року.

За результатами перевірки було складено акт за № 984/23-600/23624358 від 12.08.2009 року, за яким занижено податок на додану вартість в вересні 2007 році у розмірі 943,04 грн.

Згідно акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.09 року № 0023662360/0 на загальну суму 1415,00 грн., в т.ч. за основним платежем ПДВ- 943,00 грн., за штрафними санкціями - 472,00 гри.

Своє рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва мотивувала тим, що в ході перевірки нею виявлено порушення пп. 7.2.6 п.7.2; пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, а саме ТОВ АПК «Комунар" у перевіряємому періоді безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 943,04 грн., обчислене з вартості будівельних матеріалів, по податковій накладній, яка є недійсною та була складена не платником ПДВ.

Безпідставність включення вищезазначеної податкової накладної пояснювалось прийняттям Ленінським районним судом м.Миколаєва 11.11.2008 року Постанови про визнання недійсними запису про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю „Астор и Я" та свідоцтва платника ПДВ з моменту реєстрації.

Податкове повідомленням-рішенням від 26.08.09 року № 0023662360/0 позивачем оскаржено до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Рішенням ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 30 жовтня 2009 року № 13021/10/25-000, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 26.08.09 року № 0023662360/0 залишено без змін, а скарга –без задоволення.

10.11.2009 року за № 482 до ДПА у Миколаївській області позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0023662360/0 на загальну суму 1415,00 грн., в т.ч. за основним платежем ПДВ- 943,00 грн., за штрафними санкціями - 472,00 грн.

ДПА у Миколаївській області за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 25.11.09 року № 2736/10/25-014 скаргу директора ТОВ АПК „Коммунар" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.08.09 року № 0023662360/0 на загальну суму 1415,00 грн., в т.ч. за основним платежем ПДВ- 943,00 грн., за штрафними санкціями –472,00 грн., та рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 30.10. 2009 року № 13021/10/25-000 про результати розгляду первинної скарги - без змін.

За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009 року № 0023662360/2 .

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 26.08.2009 року № 0023662360/2 позивачем оскаржено до ДПА у Миколаївській області. Рішення від 04.02.2010 року за № 1085/6/25-0115 ДПА України залишила без змін, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному м. Миколаєва від 26.08.2009 року № 0023662360/0 і рішення ДПА у Миколаївській області від 25.11.2009 року № 2736/10/25-014, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу –без задоволення.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В періоді з 01.09.2007 року по 30.092007 року ТОВ АПК «Комунар»мало взаємовідносини з ТОВ «Астор и Я».

ТОВ АПК „Коммунар" придбало у ТОВ „Астор и Я" необхідні товари без укладення договору купівлі-продажу в письмовій формі, що не заборонено діючим законодавством, оскільки купівля-продаж здійснювались одноразово.

Фактичне виконання умов договору між ТОВ АПК «Комунар»та ТОВ «Астор и Я»підтверджується податковими накладними, накладними та платіжним дорученням про оплату придбаної продукції.

Невиїзною перевіркою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва встановлено включення до складу податкового кредиту податкової накладної, складеної ТОВ „Астор и Я" на адресу ТОВ АПК „Комунар" на загальну суму 5658,24 грн., в т.ч. ПДВ - 943,04 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ „Астор и Я" виписано та надано на адресу ТОВ АПК"Комунар" рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну на загальну суму 5658,24 грн., в т.ч. ПДВ 943,04 грн.

Відповідно до виписок банку ТОВ АПК «Комунар»перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ „ Астор и Я" у вересні 2007 року на суму 5658,24 грн., що підтверджується платіжним доручення № 228 від 13.09.2007р.

ТОВ „Астор и Я" на адресу ТОВ АПК „Комунар" було виписано податкову накладну на загальну суму 5658,24 грн., про що у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ АПК „Комунар" відповідно до вимог наказу ДПАУ від 30.05.1997 року № 165 „Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" здійснено відповідні записи, а також у реєстрах отриманих податкових накладних .

Оплату отриманих від ТОВ „Астор и Я" товарів було здійснено ТОВ АПК „Комунар" в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Зарахування коштів від ТОВ АПК „Коммунар" на банківський рахунок ТОВ „Астор и Я" веде до виникнення в останнього податкових зобов'язань щодо ПДВ. І все це вказано в акті перевірки представником податкової служби.

Отже, як вбачається з податкової накладної на загальну суму 5658,24 грн., виписаної ТОВ „Астор и Я" на адресу ТОВ АПК „Коммунар" , зазначена податкова накладна відповідає вимогам підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про ПДВ".

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про ПДВ" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат на сплату податку, не підтверджених податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі якщо на момент перевірки платника податків податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податків несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент перевірки ТОВ АПК „Коммунар" мало всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту і це відображено в акті перевірки.

Співробітник ДШ у Центральному районі м. Миколаєва вказує в акті, що податкова накладна складена та підписана невідомою особою, але скріплена мокрою печаткою ТОВ «Астор и Я».

Суд вважає, що на момент виконання договору позивач не міг знати про протиправний характер дій контрагента, а тому не зобов'язаний нести будь-яку фінансову відповідальність за наслідками цього договору. А також жодним законодавчим актом України не передбачено фінансову відповідальність одного суб'єкта господарювання за протиправні дії іншого суб'єкта господарювання, так як і не передбачено сторнування раніше створеного податкового кредиту платника податку на підставі документів, про недійсність яких він не знав і не міг знати на момент його виникнення.

Що стосується порушення позивачем пп..7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" - якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбаванням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З цим порушенням погодитись не можна, оскільки фактично шпателі, рукавички, валики, лампи та інше (згідно податкової накладної) було придбано для подальшого використання у господарський діяльності позивача.

На підтвердження цього факту ТОВ АПК „Комунар" надало ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Договір № 24/07/07 від 24.07.2007 року з ОАО "Херсонським судноремонтним заводом ім.. Куйбишева», на виконання якого все було придбано й передано згідно накладної № 07 від 13.09.2007 року по довіреності ЯОЖ № 638974 від 12.09.2007 року та специфікації № 4 від 28.08.2007 року по договору № 24/07/07 від 24.07.2007 року.

Фактичне використання матеріалів, що були придбані позивачем у ТОВ «Астор и Я»та були в подальшому передані до ОАО "Херсонським судноремонтним заводом ім.. Куйбишева», підтверджується актом виконаних робіт по договору № 24/07/07 від 24.07.2007 року.

Крім того, понесення позивачем указаних витрат обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарська операція між позивачем та ТОВ «Астор и Я»є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договором купівлі-продажу продукції.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податків у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст.9 Закону України „Про податок на додану варість»свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

На момент складання ТОВ „Астор и Я" податкової накладної на суму 5658,24 гри. ТОВ „Астор и Я" було зареєстровано органами державної податкової служби в установленому законодавством порядку платником ПДВ, про що мало відповідне свідоцтво, а тому мало право складати податкові накладні.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 01.03.2000 року № 79 (Положення № 79), передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником ПДВ діє до дати його анулювання, що відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника ПДВ з Реєстру.

Згідно з підпунктом 25.2 Положення № 79 датою виключення платника ПДВ з Реєстру та анулювання Свідоцтва, що відбувається у разі прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду, є відповідна дата прийняття рішення.

Постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2-а-3670/08, якою визнано недійсними свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ „Астор и Я" як суб'єкта підприємницької діяльності та свідоцтва про реєстрацію ТОВ „Астор и Я" як платника податку на додану вартість, була винесена 11 листопада 2008 року.

Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог законодавства Свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Астор и Я" має вважатись анульованим та виключеним з Реєстру 11.11.2008року.

Крім того, згідно офіційних даних сайту Державної податкової Адміністрації України станом на 30.10.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Астор и Я" ще не було виключено з реєстру платників ПДВ.

За таких обставин висновки ДПІ у Центральному районі про те, що ТОВ АПК «Комунар»не мало права на податковий кредит на підставі складеної ТОВ „Астор и Я" податкової накладної на суму 5658,24 грн., суд вважає безпідставними та незаконними.

Крім того, чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів.

Сам по собі факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів ТОВ „Астор и Я" та його свідоцтва як платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання угод, оскільки таке не передбачено законом і порушує основні засади цивільного законодавства, зокрема, доведеність вини, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Також Законом України „Про систему оподаткування" для платника податків не передбачено обов'язок (стаття 9) і не надано право (стаття 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей( у тому числі і щодо реєстрації як платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських документів тощо). Закон України „Про ПДВ" також не передбачає обов'язку чи права одного платника податків контролювати показники податкової звітності щодо ПДВ іншого платника податків.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ „Астор и Я", зазначені в Постанові Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.11.08р., про наявність якої ТОВ АПК „Комунар" і не знало, визнання недійсними установчих документів і свідоцтва платника ПДВ цього підприємства не впливають на результати діяльності ТОВ АПК „Комунар" і не можуть бути підставою для притягнення ТОВ АПК „Комунар" до відповідальності, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому до відповідальності має бути притягнуто правопорушника, а не ТОВ АПК „Комунар".

Крім того, Ленінськім районним судом м. Миколаєва не було визнано недійсними договори , укладені між ТОВ „Астор и Я" та іншими підприємствами в усній чи письмовій формі. Тоді як в самому рішенні суду - Постанові - згадувались лише операції з ТОВ НВП „ТО-НАР", які зовсім не мають ніякого відношення до ТОВ АПК „Комунар".

Враховуючи відсутність, з боку позивача, фактів порушень вимог чинного законодавства, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного Бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 26.08.2009 року № 0023662360/0 в сумі 1415 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3 гривні 40 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 16.11.2010 року.

Суддя І.А. Устинов