Постанова № 13400574, 20.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-7597/10/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Ленінського району м. Миколаєва,

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромсталь конструкція»,

про стягнення податкового боргу в сумі 49692,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва пред’явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромсталь конструкція»податкового боргу в сумі 49692,17 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про систему оподаткування ” відповідач по справі є платником податків і зборів.

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач станом на 22.10.2010 р. має заборгованість за несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 49692,17 грн.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач самостійно обчислив суми податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобов’язання.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає - 23410 грн.; за липень 2010 року –16825 грн., за серпень 2010 року –22898 грн., всього на загальну суму 49692,17 грн. (враховуючи переплату відповідачем заборгованості з податку на додану вартість в сумі 13440,83 грн.)

Згідно п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва відповідачу було надіслано корінець першої податкової вимоги від 05.08.2010 р. № 1/535 та корінець другої податкової вимоги від 08.09.2010 р. № 2/594.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 49692,17 грн. не сплатив.

Враховуючи, що суми податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпромсталь конструкція»(вул. 12 Поздовжня, 63, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 33189119) на користь державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва податковий борг в сумі 49692 гривень 17 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов