Постанова № 13400381, 01.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2010 р. № 2а-3420/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О. ,

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.,

за участю:

представника позивача Водолазський Д.Д.

відповідача ОСОБА_1.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

Львівський міський центр зайнятості

до ОСОБА_1

пропро стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 2812,92 грн.

Ухвалою від 21 квітня 2010 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 10.09.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Науково виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномашприлад».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач двічі звертався до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 12.06.2009 року та 22.01.2010 року; статус безробітного йому було надано 19.06.2009 року та 29.01.2010 на підставі заяв. У заявах відповідач вказав, що трудовою діяльністю не займається. За час перебування на обліку відповідач отримав допомогу по безробіттю за період з 19.06.2009 року по 19.10.2009 в сумі 1877,43 грн. ,за період з 29.01.10 року по 24.03.2010 року в сумі 935,49 грн., всього в сумі 2812,92 грн. Згідно даних, наданих податковим органом, отримано наказ НВ ТзОВ «Техномашприлад»про перебування у трудових відносинах відповідача з даною організацією на момент надання йому статусу безробітного. Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_1. був зайнятою особою тому не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати соціальні послуги. В силу ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»кошти в розмірі 2812,92 грн., витрачені службою зайнятості підлягають поверненню відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, подав письмове заперечення (а.с.22). Відповідач вказує на те, що на момент перебування на обліку у центрі зайнятості він був безробітним, оскільки не працював на підприємствах в установах, організаціях і доходів не отримував. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що відповідач рахувався у штаті підприємства до червня 2010 року, подали письмові пояснення на позов. Вирішення спору віднесла на розсуд суду.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 05 жовтня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника третьої особи, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до заяви від 19.06.2009 року відповідачу надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Як вбачається з тексту цієї заяви, відповідач повідомив, що не займається жодним із видів діяльності, що визначені ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення». За період з 19.06.2009 року по 19.10.2009 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1977,43 грн. (в тому числі за червень 2009 року 200 грн., липень 2009 року 500,00 грн., серпень 2009 року 500,00 грн., вересень 2009 року 500,01 грн., жовтень 2009 року 177,42 грн.)

Відповідно до заяви від 29.01.2010 року відповідачу надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Як вбачається з тексту цієї заяви, відповідач повідомив, що не займається жодним із видів діяльності, що визначені ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення». За період 29.01.2010 року по 24.03.2010 року відповідач отримав допомогу по безробіттю у розмірі 935,48 грн. (в тому числі за січень 2010 року 48,39 грн., за лютий 2010 року 500,00 грн., за березень 2010 року 387,09 грн.).

Всього відповідачу було виплачено допомоги по безробіттю 2812,92 грн.

25.03.2010 року Львівським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1., на підставі якого складено акт №256, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на роботу за сумісництвом у НА ТзОВ «Техномашприлад»27.08.2008 року згідно наказу №18-ос на посаду виконроба, де він працює по час перевірки.

В матеріалах справи є копія наказу НВ ТзОВ «Техномашприлад»від 27.08.2008 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду виконроба за сумісництвом з 27.08.2008 року з оплатою згідно штатного розкладу за фактично відпрацьований час.

Відповідно до довідки від 26.05.2010 року №05-26-1, відповідач з 11.06.2009 року на роботу у НВ ТзОВ «Техномашприлад»не виходив і заробітна плата йому не нараховувались. Обставини, викладені у довідці пояснюються наказом від 05.05.2009 року №05/09-В3 про встановлення режиму праці. Відповідно до цього наказу, тимчасово призупинено трудові відносини зі всіма працівниками, які влаштовані за сумісництвом з 10.06.2009 року.

Відповідно до пояснень та доказів, наданих третьої особою встановлено, що ОСОБА_1 працював на НВ ТзОВ «Техномашприлад» за сумісництвом на посаді виконроба з 27.08.2008 року (наказ №18-ос від 27.08.2008 року) по 01.06.2010 року (наказ про звільнення №27-ос від 31.05.2010 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах - працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», від 01 березня 1991 року № 803 - ХІІ з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 5 ч.2 ст.12 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533 ІІІ) установлено, що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. № 357 «Деякі питання загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, за час перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відповідач був зайнятою особою, перебував у трудових відносинах з НВ ТзОВ «Техномашприлад», тому не мав права на отримання статусу безробітного.

Наказом директора Львівського міського центру зайнятості від 31.03.2010 року №112 за матеріалами розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1. (дані ДПА, акт №256 від 25.03.2010 року та протокол засідання Робочої групи з питання розслідування страхових випадків від 31.03.2010 року №13) на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»зобовязано вжити заходів щодо відшкодування безробітним ОСОБА_1 отриманої обманним шляхом допомоги з безробіття в результаті неповідомлення про перебування у трудових відносинах з НВ ТзОВ «Техномашприлад»у сумі 1877,43 грн. за період з 19.06.2009 року по 19.10.2009 року та 935,49 грн. за період з 29.01.2010 року по 24.03.2010 року.

31.03.2010 року на адресу відповідача направлено претензію №2031/14 про відшкодування коштів в розмірі 2812,92 грн. Відповідач повернув позивачу вказаної суми коштів.

За наведених обставин, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частини 2,4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 160, 161, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035, адреса: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122) 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) гривень 92 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України:

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна