Постанова № 13400316, 07.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 р. № 2а-8676/10/1370

о 12 год., 06 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського центру зайнятості,

прокурор не з'явився

представник позивача Лозова Я.М. (довіреність № 77/01 від 05.01.2010 року)

доОСОБА_1, представник ОСОБА_2 (довіреність від 07.12.2010 року)

простягнення коштів в сумі 19950,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Львівського міського центру зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 19950,76 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент реєстрації та надання статусу безробітної (10.06.2008) відповідач була зареєстрована, як фізична особа підприємець та отримувала допомогу по безробіттю у періоди з 10.06.2008 року по 24.06.2008 року та з 17.09.2008 року по 08.09.2009 року. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу, як допомога по безробіттю, становить 19950,76 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав, що станом на дату реєстрації та надання статусу безробітної відповідач підприємницькою діяльністю не займалася. Крім цього, 24.09.2008 року проведено державну реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали, просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

10.06.2008 року відповідач звернулася до позивача з заявою про надання їй статусу безробітної з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказала, що на час подання заяви не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, пенсії не отримує.

24.06.2008 року відповідачем подано заяву, у якій відповідач просить зняти її з обліку Львівського міського центру зайнятості.

17.09.2008 року відповідач повторно звернулася до позивача з заявою про надання їй статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказала, що на час подання заяви не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, пенсії не отримує.

Виплати допомоги по безробіттю в сумі 19950,76 грн. підтверджується копіями довідок про нарахування від 20.09.2010 року за №№ 1964, 1968.

20.07.2010 року позивачем направлено претензію № 5373/14, у якій ОСОБА_1. зобовязано повернути кошти в сумі 19950,76 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»за № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про зайнятість населення»за № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»за № 755-IV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 219 від 14.02.2007 року, із змінами і доповненнями, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 307 від 20.11.2000 року, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно п.п. 5.5, п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).

Згідно п.п. 6.14. п. 6 цього ж Порядку, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховується заперечення відповідача та його представника з підстав, що відповідач знала, що на час подання заяви про надання статусу безробітного, та подання заяви про поновлення статусу безробітного була зареєстрована як фізична особа підприємець, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.08.2010 року за № 6718561.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які самостійно не забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, оскільки вказані особи відносяться до працездатного населення, відтак сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг відповідачу внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1. виплачених йому коштів в сумі 19950,76 грн. підлягають задоволенню повністю. З пояснень представника позивача, вказана заборгованість відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, р/р 37170001000584 банк Гудку у Львівській область, МФО 825014) кошти в сумі 19950,76 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 13.12.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.