Постанова № 13400277, 24.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. № 2а-6437/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О. ,

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.

за участю представників сторін:

від позивачів Локатир І.І.

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТОВ "Львівморепродукти"

до Управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Л/о

пропро зупинення дії припису та скасування припису , в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукт», директор ТзОВ «Львівморепродукт»звернулись до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області про скасування приписів. З врахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивачі просять скасувати приписи Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області від 07.07.2009 року №1146 та від 04.09.2009 року №1780.

Ухвалою від 14 липня 2010 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі вимоги прокуратури Личаківського району м. Львова спеціалістами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області у відповідності до вимог ст. 6, ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства в Україні. За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки та видано припис від 07.07.2009 року на імя директора ТОВ «Львівморепродукт». 04.09.2009 року відповідачем було проведено перевірку позивача по виконанню вимог припису. За результатами перевірки складено акт та за невиконання припису від 07.07.2009 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2009 року. Одночасно з складання протоколу відповідачем виданий припис від 04.09.2009 року № 1780. 11 вересня 2009 року відповідачем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 11.09.2009 року № 242. Позивач вважає, що відповідач приймаючи обовязкові для виконання вказівки, що визначені у приписах та встановлюючи обмеження щодо припинення позивачем землекористування без правовстановлюючих документів у тридцяти денний строк, повинен був діяти на підставі норми закону. Також, позивач вважає, що припис від 04.09.2009 року № 1780, який виданий необґрунтовано та упереджено підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та з урахування уточнень до позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо та обєктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

На підставі вимоги прокуратури Личаківського району м. Львова спеціалістами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області у відповідності до вимог ст. 6, ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства в Україні. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 07.07.2009 року у результаті перевірки було встановлено, ТзОВ «Львівморепродукт»розташоване та веде свою діяльність по вул. Опришківській , 5 в будівлях та спорудах майнового комплексу 3705, 8 м. кв. згідно свідоцтва на право власності на будівлі та споруди майнового комплексу від 04.11.2005 року. Для обслуговування нерухомого майна використовується земельна ділянка 0,6 га. Документ, що посвідчує право користування землею не оформлено, чим порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України. За результатами перевірки видано припис від 07.07.2009 року № 1146 на імя директора ТзОВ «Львівморепродукт».

04 вересня 2009 року відповідачем було проведено перевірку позивача у результаті перевірки було встановлено, що вимоги припису від 07.07.2009 року не виконано. ТзОВ «Львівморепродукт»розташоване та веде свою діяльність по вул. Опришківській , 5 в будівлях та спорудах майнового комплексу 3705, 8 м. кв. згідно свідоцтва на право власності на будівлі та споруди майнового комплексу від 04.11.2005 року. Для обслуговування нерухомого майна використовується земельна ділянка орієнтовною площею 0,6 га. Документ, що посвідчує право користування землею не оформлено, чим порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України. За результатами перевірки складено акт та винесено припис від 04.09.2009 року № 1780.

У статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1958, чинного на час виникнення спірних відносин, держземінспекція та державні інспектори мають право, зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства.

Крім того, згідно з пунктом 5.1 Порядку, державний інспектор при проведенні всіх видів перевірок складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Згідно свідоцтва про право власності № ЛР 0474 від 04.11.2005 року вбачається, що будівлі та споруди майнового комплексу від що знаходяться за адресою : м. Львів, вул. Опришківська, № 5 дійсно належать на праві приватної власності ТзОВ «Львівморепродукти».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти»26.09.2007 року заключили договори № 340, 341 з Колективним підприємством «Картограф»про виготовлення технічної документації і землеустрою на земельну ділянку (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент проведення перевірки та на момент винесення оскаржуваних приписів, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1958 (чинного на час виникнення спірних відносин) Держземінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Держкомзему.

Державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель є головні та провідні спеціалісти Держземінспекції, які безпосередньо здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель (п. 9 Положення про Держземінспекцію).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р. державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з оскаржуваних рішень відповідач встановив позивачу 30 денний строк для усунення порушень вказав що за невиконання припису настає відповідальність, передбачена ст. 188 5 КУпАП.

Нормою 125 Земельного кодексу України не передбачено відповідальності за не оформлення права користування земельною ділянкою.

Відповідачем не доведено та необґрунтовано, не надано належних і допустимих доказів правомірності прийнятих ним рішень, не обґрунтовано нормами закону застосування до позивача строку усунення порушень закону саме в 30 днів.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем прийнято оскаржувані рішення з порушенням вимог п.22 ст.94 Конституції України, необґрунтовано та безпідставно, а відтак позовні вимоги слід задоволити повністю.

Судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 70,71, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Скасувати приписи Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області від 07.07.2009 року № 1146, від 04.09.2009 року № 1780.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Львівморепродукт»(адреса:79024, Львівська область, м. Львів, вул..Опришківська,5, код ЄДРПОУ 25236666) 3 (три) гривні 40 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна