Постанова № 13400122, 28.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 р. № 2а-9191/10/1370

11 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивачів Лозової Я.М., відповідача ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Львівського міського центру зайнятості Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1

пропро стягнення коштів , Зміст позовних вимог та позиції сторін:

Львівський міський центр зайнятості та Львівський обласний центр зайнятості звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 4128,73 грн., в т.ч. 3800,43 грн. кошти, виплачені як допомога по безробіттю та 328,30 грн. кошти, витрачені на навчання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 07.02.2006 року отримав статус безробітного і у звязку з цим йому було виплачено допомогу. Як зясувалось пізніше, ОСОБА_1 з 05.12.2003 року зареєстрований як підприємець, однак під час реєстрації у центрі зайнятості цю обставину приховав. Відтак, з 07.02.2006 року по 17.11.2007 року відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3800,43 грн. та оплачено професійне навчання вартістю 328,30 грн. Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві.

Відповідач пояснив, що підприємницькою діяльністю не займається. Повідомив суд, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2005 року було скасовано державну реєстрацію його як приватного підприємця. Вважає, що підстав для повернення отриманих у звязку з безробіттям коштів немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін та третьої особи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з п. 3 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за вказаним Законом та Законом України «Про зайнятість населення»належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості, зокрема, організовує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Відповідно до частини другої статті 24 цього Закону професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до вимог пп. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_1 07 лютого 2006 року звернувся до Франківського районного центру зайнятості (правонаступником якого є Львівський міський центр зайнятості) із заявою про надання статуту безробітного та виплату допомоги по безробіттю. У власноручно підписаній заяві від 07.02.2006 р. відповідач ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. 07 лютого 2006 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку в центрі зайнятості з 07.02.2006 року по 17.11.2006 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 3800,43 грн. Крім того, відповідно до умов договору №156 від 21.06.2006 року між Львівським обласним центром зайнятості та Львівським обласним учбовим центром підготовки та підвищення кваліфікації робітників та ІТП і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_1 проходив навчання за професією «оператор котельні», на яке було затрачено кошти в сумі 328,30 грн.

Проведеним позивачами розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 з 05 грудня 2003 року зареєстрований як фізична особа підприємець, на підтвердження чого суду надано лист управління державної реєстрації Львівської міської ради № 1.4-3167/03-01-1817 від 13.08.2010 року. Втім, цю обставину відповідач під час звернення до центру зайнятості про надання статусу безробітного приховав.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Статтею 18 цього Закону встановлено, - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу або довідки.

На вимогу суду державний реєстратор Львівської міської ради надав довідку з Єдиного державного реєстру від 21.12.2010 року з відомостями щодо ОСОБА_1. Зі змісту довідки вбачається, що 05.12.2003 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець; 02.02.2009 року в Єдиний державний реєстр внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1. в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що його підприємницька діяльність припинена за рішенням суду, оскільки відповідач не виконав передбачених ст.ст. 47, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»дій та не надав державному реєстратору необхідних документів для державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством.

Відтак, станом на дату звернення до центру зайнятості (07.02.2006 року) ОСОБА_1 був зареєстрованим як фізична особа підприємець, а отже належав до категорії зайнятого населення, тому не мав права на отримання статусу безробітного. Приховування відповідачем факту його реєстрації як підприємця зумовило безпідставну виплату йому допомоги в сумі 3800,43 грн., а також необґрунтовані затрати коштів на його професійне навчання в сумі 328,30 грн.

Оскільки відповідач відмовився добровільно повернути кошти, отримані внаслідок надання центру зайнятості недостовірної інформації, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості та Львівського обласного центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122; ідентифікаційний код 25555035) - 3800 (три тисячі вісімсот) гривень 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського обласного центру зайнятості (м. Львів вул. Бортнянського, 11 а; ідентифікаційний код 03491180) - 328 (триста двадцять вісім) гривень 30 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2010 року.

Суддя Москаль Р.М.